Постанова

від 14.04.2015 по справі 826/1374/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2015 року 14:40 № 826/1374/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнень (а.с. 34-38), просить:

1) визнати дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо не реєстрації податкової звітності Позивача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ «УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ»;

2) зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зареєструвати в «Інформаційній системі «Податковий блок», введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 № 1197 з 01.01.2013 року, подану ТОВ «УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ» податкову декларацію за вересень 2014 року;

3) зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провести коригування показників податкової звітності з ПДВ у «Інформаційній системі «Податковий блок», введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197 з 01.01.2013 року, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що задекларовані ТОВ «УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ» за вересень 2014 року, а також зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з ПДВ за вересень 2014 року відповідно до поданої ТОВ «УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ» податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року.

В обґрунтування позову зазначається, що у зв'язку з неможливістю подання звітності в електронному вигляді, 20.10.2014 р. директором товариства до ДПІ подано декларацію з ПДВ за вересень 2014 року. Однак, від ДПІ позивачу направлено повідомлення, яким позивача повідомлено, що декларація не прийнята у зв'язку з тим, що заповнена з порушенням вимог оформлення податкової звітності, а саме невідповідність заповнення податкової звітності.

Крім того, як зазначає позивач, декларація надалі була вдруге направлена 03.11.2014 р. засобами телекомунікаційного зв'язку та була прийнята, про що свідчить квитанція № 2.

Позивач зазначає, що ДПІ не враховано положення податкового законодавства, відсутня вмотивована відмова прийняття декларації.

З урахуванням наведеного у сукупності позивач просить задовольнити позов.

ДПІ зазначає, що податкова звітність не була визнана, оскільки був відсутній підпис бухгалтера, хоча відповідно до облікових документів бухгалтер є особою, яка підписує податкову звітність. Тобто, оскільки декларація не містила одного з обов'язкових реквізитів (не зазначено П.І.Б. головного бухгалтера та відсутній підпис), відповідач вважає правомірним прийняте рішення про невизнання поданої до ДПІ декларації податковою звітністю.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 02.04.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрстройдевелопмент» зареєстровано у статусі юридичної особи 11.09.2013 р., код 38887999, адреса з ЄДР: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 139, офіс 315/1. Позивач є платником ПДВ, що не спростовується сторонами.

У реєстраційній заяві платника на додану вартість (ф.1-ПДВ) від 17.10.2013 р. Серед відповідальних осіб товариства зазначено головного бухгалтера - ОСОБА_1. Такі ж відомості наведені і у заяві ф. № 1-ОПП

20.10.2014 р. позивачем сформовано у документарному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 р., а також додаток № 5. Вказані документи підписані керівником ОСОБА_2 Ініціали, прізвище та підпис головного бухгалтера у декларації відсутні.

Вказана декларація подана у документарному вигляді безпосередньо до ДПІ 20.10.2014 р. за № 1400072271.

21.10.2014 р. ДПІ сформовано рішення у формі повідомлення № 51949/10 про невизнання вказаної декларації податковою звітністю. Встановлено заповнення декларації з порушенням вимог, невідповідність заповнення податкової звітності, а саме, як зазначено ДПІ, - відсутній підпис головного бухгалтера. Запропоновано подати нову звітність, складену належним чином.

Крім того, вказана декларація від 20.10.2014 р. надіслана 03.11.2014 р. також засобами телекомунікаційного зв'язку та згідно з квитанцією № 2 документ доставлено до районного рівня 03.11.2014 р., реєстраційний номер 9063307909.

Між тим, 04.11.2014 р. ДПІ прийнято рішення у формі повідомлення від 04.11.2014 р. № 54845/10/26-55-15-06 про невизнання вказаної звітності. Встановлено заповнення декларації з порушенням вимог, невідповідність заповнення податкової звітності, а саме, як зазначено ДПІ, відсутній підпис головного бухгалтера. Запропоновано подати нову звітність, складену належним чином.

У взаємозв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до п. 1., п. 2. ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує : чи мали місце обставини , якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1. ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини , якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до положень ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку з наведеного у сукупності вбачається, що позивач просить, крім іншого, визнати протиправними дії ДПІ щодо не реєстрації декларації та просить зобов'язати зареєструвати декларацію.

Між тим, як встановлено під час розгляду справи, в обох випадках декларації позивача зареєстровані ДПІ, однак, відносно них прийнято рішення про невизнання поданих декларацій податковою звітністю, які позивачем не оскаржуються .

З наведеного вбачається недоведеність з боку позивача обставин не реєстрації ДПІ декларації позивача.

З урахуванням вищевикладеного слід зазначити, що відповідно до п/п. 16.1.3. ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 46.1. ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як передбачено п. 49.2. ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8. ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до п. 48.1. ПК України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2. ПК України визначено, що обов'язкові реквізити , це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків .

Згідно із п. 48.3. ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити : тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали , прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків ; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п/п. 48.5.1. ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою , яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу . У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

У свою чергу, відповідно до п. 48.7. ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті , не вважається податковою декларацією , крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до п. 49.15. ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідно до положень 49.11. ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Між тим, як вже зазначалося, позивач оскаржує не реєстрацію податкової декларації, яка, однак, в обох випадках зареєстрована ДПІ, та не оскаржує два вищезгадані рішення про невизнання декларації позивача податковою звітністю. В контексті останнього слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог .

Враховуючи те, що рішення ДПІ про невизнання декларації позивача податковою звітністю позивачем не оскаржуються, є чинними та не скасованими, а суд у даній справі не може виходити за межі позовних вимог, в даному випадку у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача відобразити дані декларації позивача у базах даних ДПІ, дії щодо чого є похідними від вирішення питання щодо правомірності вказаних рішень ДПІ щодо невизнання декларації позивача податковою звітністю.

Слід також додати, що в даному випадку у вищезгаданій декларації позивача відсутній підпис головного бухгалтера, який у той же час рахується в обліку ДПІ як особа, підпис якої, в силу положень п. 48.3. та п/п. 48.5.1. ПК України, є одним з обов'язкових реквізитів декларації та має бути наявним у податковій декларації. У той же час, як встановлено під час розгляду справи, підпис вказаної особи у декларації відсутній, а відтак в силу положень п. 48.2. ПК України декларація втрачає юридичний статус податкової декларації та в силу положень п. 48.7. ПК України не вважається податковою декларацією .

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведене та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо не реєстрації декларації позивача, оскільки декларація зареєстрована та, відповідно, не вбачає підстав для зобов'язання відповідача зареєструвати декларацію позивача, оскільки, як вже зазначалося, декларація зареєстрована. Відповідно, оскільки позивачем також не оскаржуються рішення відповідача про невизнання декларації податковою звітністю, які є чинними та не скасованими, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача відобразити наведені у декларації відомості у базах даних контролюючого органу.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін