ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"17" березня 2015 р. справа № 804/2490/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 р. у справі № 804/2490/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руспромпостач"
до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
11.02.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати дії відповідача протиправними стосовно коригування в електронній базі даних деталізована інформація про платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України показників податкової звітності позивача за період липень-серпень 2012 року, січень 2013 року, яке відбулося на підставі акту перевірки від 17.10.2012 року № 3260/220/34545415;
- зобов'язати відповідача вчинити дії в електронній базі даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України щодо відновлення раніше задекларованих показників позивача, а саме: збільшити суму податкового кредиту позивача по постачальнику ТОВ Приємна пропозиція (код ЄДРПОУ 37264435) в розмірі 208987,81 грн.; збільшити суму податкових зобов'язань позивача по покупцям у розмірі 213369,44 грн.
Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено.
Постанова суду вмотивована тим, що відповідачем не доведено фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем в порушення вимог п. 44.6 ст. 4 Податкового кодексу України до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), окрім того висновки акту перевірки обґрунтовані висновком акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3796/22-9/37264435 від 20.09.2012 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Приємна пропозиція (код ЄДРПОУ 37264435), щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за липень 2012 року . Також зазначає, що висновки відповідача щодо нікчемності правочинів, зроблені в акті перевірки не можуть бути предметом оскарження, оскільки вони не породжують ніяких правових наслідків для позивача. Окрім того відповідач зазначає, що наявна в електронній базі інформація не впливає на права та інтереси позивача, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, а отже не порушує його прав та інтересів.
Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача повідомлений належним чином про день, час та місце судового засідання, до судового засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради 28.08.2006 року та перебуває на обліку у відповідача з 28.08.2006 року та є платником податку на додану вартість.
В період часу з 12.10.2012 року по 17.10.2012 року відповідачем, на підставі наказу № 993 від 11.10.2012 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Приємна пропозиція (код ЄДРПОУ 37264435) за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 3260/220/34545415 від 17.10.2012 року.
Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення з боку позивача:
- п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст.. 1, п. 2 ст. 3, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 року, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 та відповідно ст. 55-1 Господарського кодексу України документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальником ТОВ Приємна пропозиція (ЄДРПОУ 37264435) за липень 2012 року з придбання дизельного палива у кількості 139575 літрів на суму 1253926,84 грн., в т.ч. ПДВ 208987,81 грн. та контрагентами-покупцями за липень, серпень 2012 року з питання подальшого продажу позивачем отриманого дизельного палива від ТОВ Приємна пропозиція (ЄДРПОУ 37264435);
- ч. 1 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 134, 185, 186, 188 розділу V, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України угоди з контрагентом-постачальником ТОВ Приємна пропозиція (ЄДРПОУ 37264435) на суму ПДВ 208987,81 у липні 2012 року та контрагентами-покупцями позивача з питання подальшої поставки отриманого дизельного пального ТОВ Приємна пропозиція (ЄДРПОУ 37264435) на суму ПДВ:
- у липні 2012 року: ТОВ Мокрянський кам'яний кар'єр (ЄДРПОУ 25477298) - 115742,9 грн.; ТОВ ВКФ Трансдизельсервіс (ЄДРПОУ 33874037) - 36362,2 грн.; ТОВ Фанфаро Україна (ЄДРПОУ 36418046) - 34 64,34 грн.; ПП Міранна (ЄДРПОУ 34659278) - 1666,67 грн. (ПДВ на суму отриманої передоплати);
- у серпні 2012 року: ПП Мірана (ЄДРПОУ 34659278) - 56133,33 грн. (ПДВ на вартість поставки серпня 2012 року за вирахуванням ПДВ на вартість передплат липня 2012 року) вбачаються як такі, що є нікчемними.
- з урахуванням вимог Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби… доведених листом ДПА України від 03.02.2009 року № 2012/7/10-1017 матеріали перевірки відповідача по підприємству позивача підлягають направленню до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.
За результатами проведеної перевірки відповідачем в електронну базу даних Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по позивачу внесено зміни, а саме анульовано податковий кредит та зобов'язання підприємства за період липень 2012 року - серпень 2012 року по контрагентам на суми зазначені в акті перевірки.
Підставою для проведення коригувань бази даних є висновки акта перевірки щодо нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником товару ТОВ Приємна пропозиція та наступними покупцями. Дані висновки обґрунтовані актом ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3796/22-9/37264435 від 20.09.2012 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Приємна пропозиція , код за ЄДРПОУ 37264435 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року.
Відповідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що документальна перевірка має проводитись на підставі перелічених у вищевказаній нормі документів фінансової звітності, а також первинних бухгалтерських документів, які всупереч наведеному не були предметом дослідження під час перевірки.
У відповідності до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Однак доводів на підтвердження того, що укладений правочин має ознаки такого, що порушує публічний порядок, відповідачем не наведено.
Оскільки податковий орган посилається на відсутність реального характеру угоди, та відсутність наміру створення правових наслідків, такий правочин слід вважати таким, що може бути визнаний судом фіктивним.
Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, відповідач не має правових підстав стверджувати про нікчемність правочину.
Окрім того твердження відповідача щодо ненадання позивачем товарно-транспортних накладних в ході проведення перевірки не беруться до уваги колегією суддів оскільки відповідачем дані товарно-транспортні накладні не були запитані, а тому не предметом дослідження в ході проведення перевірки. Натомість позивачем було надано суду першої інстанції первинні документи, які не викликають сумнівів щодо реальності здійснення господарських операцій.
Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України ).
Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.
Отже, висновки акта перевірки контрагента позивача не можуть викликати негативні наслідки для останнього, а тим більше для його покупців.
Відповідно до п. 2.21 Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18.04.2008 року, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС Аудит . По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру узгодження, та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008 року. Окрім того зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, який не передбачає здійснення останнім оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки дані питання досліджуються податковим органом при проведенні перевірки.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійна зміна відповідачем в електронній базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів показників податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 р. у справі № 804/2490/14залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2015 |
Оприлюднено | 20.04.2015 |
Номер документу | 43566014 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні