Постанова

від 09.04.2015 по справі 826/1528/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1528/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Грибан І.О., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О. представника позивача:Левицької О.А. представника відповідачаБогдановської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив: визнати протиправними дії Міндоходів України щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ "Інджой Едвертайзінг" (код ЄДРПОУ 37819116) від 06.10.2013 № 2, від 16.10.2013 № 3, 4, 5, від 29.11.2013 № 3, 4, 5, від 10.12.2013 № 1, 2, від 19.12.2013 № 3, 4, 5, від 25.12.2013 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Міндоходів України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Інджой Едвертайзінг" (код ЄДРПОУ 37819116) від 06.10.2013 № 2, від 16.10.2013 № 3, 4, 5, від 29.11.2013 № 3, 4, 5, від 10.12.2013 № 1, 2, від 19.12.2013 № 3, 4, 5, від 25.12.2013 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" задоволено частково, визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкових накладних № 3 від 19.12.2013, № 4 від 19.12.2013, № 5 від 19.12.2013, № 7 від 25.12.2013 для реєстрації протягом операційних днів, коли зазначені податкові накладні було надіслано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; постановлено вважати наступні податкові накладні, виписані товариством з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" № 3 від 19.12.2013, № 4 від 19.12.2013, № 5 від 19.12.2013 прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 20.12.2013, № 7 від 25.12.2013 прийнятою та зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 27.12.2013.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ "Інджой Едвертайзінг" (код ЄДРПОУ 37819116) від 16 жовтня 2013 року № 2, від 16 жовтня 2013 року № 3, 4, від 31 жовтня 2010 року № 5, від 29 листопада 2013 року № 3, 4, 5, від 10 грудня 2013 року № 1, 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання зареєструвати такі податкові накладні Єдиному реєстрі податкових накладних скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року залишити без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню у частині з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач надіслав на Центральний портал прийому звітності МДЗ України, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, у вигляді електронного файлу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні, а саме: від 16.10.2013 №№ 2, 3, 4, від 31.10.2013 № 5; від 29.11.2013 №№ 3 ,4, 5; від 10.12.2013 № 1, 2.

Проте, вказані податкові накладні не були прийняті у зв'язку з виявленою помилкою: "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі), вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Вважаючи такі дії контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки місцезнаходження (податкова адреса), вказана позивачем в зазначених податкових накладних та інформація про його місцезнаходження, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повністю співпадають, що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо невідповідності інформації про місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі), вказаної у податкових накладних інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також про відсутність у податкового органу підстав для відмови у їх прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складання.

Так, відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пункту 201.1 ст. 201 та/або пункту 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України

Судом першої інстанції вірно зазначено, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року№1246 (Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

В пункті 8 Порядку № 1246 визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пунктом 9 Порядку №1246 визначено вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як вірно встановлено судом, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних ТОВ "Інджой Едвертайзінг" є виявлення помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника, відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України.

З наявних у справі матеріалів, судом першої інстанції правильно встановлено, що до 20 листопада 2013 року місцезнаходженням позивача, було: "вул. Золотоустівська, будинок № 30, м. Київ, 01135, Україна".

Водночас, згідно із спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 20 листопада 2013 року місцезнаходження ТОВ "Інджой Едвертайзінг" змінено на м. Київ вул. Володимирська 97/37.

Так, оскільки у податкових накладних від 16.10.2013 №№ 2, 3, 4 та від 31.10.2013 № 5 місцезнаходження (податкова адреса) продавця позивачем зазначена «вул. Золотоустівська, будинок № 30, м. Київ, 01135, Україна», тобто згідно із відомостями, що на цей момент містилися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо неприйняття названих декларацій.

Отже висновок суду першої інстанції у цій частині є обґрунтованим.

Стосовно податкових накладних від 29.11.2013 №№ 3 ,4, 5; від 10.12.2013 № 1, 2, в яких вказано місцезнаходження ТОВ «Інджой Едвертайзінг» як продавця: «вул. Золотоустівська, будинок № 30, м. Київ, 01135, Україна», хоча з 20.11.2013 року місцезнаходженням позивача згідно з ЄДР є м. Київ вул. Володимирська 97/37, судова колегія виходить з такого.

Як зазначалося вище, в силу пункту 45.2. статті 45 Податкового Кодексу України, податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Водночас, відповідно до розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України було розроблено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107.

Вказане Положення було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 4.3 цього Положення (Положення №1394) у період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби податковий орган повертає платнику ПДВ на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін дії: "Свідоцтво дійсне до .

Таким чином, можлива ситуація, за якої після перереєстрації місцезнаходження платника, у ЄДР містяться відомості про нову адресу юридичної особи, натомість платник на законних підставах до початку дії нового свідоцтва платника ПДВ продовжує використовувати реквізити попереднього свідоцтва, в якому відповідно зазначено попередню адресу його місцезнаходження.

Так, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що до перереєстрації 20.11.2013 чинним було свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200085183 (т.1, а.с. 73), в якому місцезнаходження платника вказано: вул. Золотоустівська, будинок № 30, м. Київ, 01135, Україна.

Після перереєстрації місцезнаходження позивачеві видано нове свідоцтво № 200152783 (т.1 а.с. 77), в якому місцезнаходження відповідно зазначено: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Володимирська 97/37.

При цьому у новому свідоцтві термін початку його дії вказано 12.12.2013.

Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) є обов'язковим реквізитом податкової накладної.

За таких обставин, в силу наведених вище норм Положення № 1394, позивач після перереєстрації, але до початку дії нового свідоцтва № 200152783 мав право зазначати у податкових накладних номер свідоцтва платника ПДВ №200085183.

Водночас, оскільки за вимогами пункту 45.2. статті 45 Податкового Кодексу України, податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а не ті, що містяться у свідоцтві платника ПДВ, колегія суддів приходить до висновку, що платник, після перереєстрації в ЄДР власного місцезнаходження, повинен був у податкових накладних зазначати нову адресу, а саме ту, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається зі спеціальних витягів з ЄДР, з 20 листопада 2013 року місцезнаходження ТОВ "Інджой Едвертайзінг" змінено на м. Київ вул. Володимирська 97/37, водночас, у податкових накладних від 29.11.2013 №№ 3 ,4, 5; від 10.12.2013 № 1, 2, місцезнаходження ТОВ «Інджой Едвертайзінг» як продавця вказано: «вул. Золотоустівська, будинок № 30, м. Київ, 01135, Україна».

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав про для задоволення позову в частині, визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо не прийняття до реєстрації податкових накладних ТОВ "Інджой Едвертайзінг" від 29.11.2013 №№ 3 ,4, 5; від 10.12.2013 № 1, 2, а отже і підстави вважати вказані податкові накладні прийнятими та зареєстрованими також відсутні.

Отже доводи апеляційної скарги в цій частині спростовують висновки суду першої інстанції, який ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині вимог позивача є законним і обґрунтованим, а щодо іншої частини позовних вимог ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року - скасувати в частині визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо не прийняття до реєстрації податкових накладних ТОВ "Інджой Едвертайзінг" від 29.11.2013 №№ 3,4,5; від 10.12.2013 № 1, 2 протягом операційних днів, коли зазначені податкові накладні було надіслано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а також в частині того, що вважати прийнятими та зареєстрованими вказані податкові накладні.

В цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіІ.О. Грибан О.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.