КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/449/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
09 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі Некрасовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС-ІНФО" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Апорт Груп» за жовтень 2014 року.
За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 49/22/38589917 від 15.01.2015 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 32 667 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000562200 від 31.01.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40 834 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Апорт Груп» (компанія) було укладено договір про обробку даних від 30.09.2014 року № 30-09/14 (а.с. 35-37).
Відповідно до умов даного договору компанія зобов'язана надати замовнику послуги з обробки баз даних, а замовник повинен такі послуги прийняти та їх оплатити.
Згідно з п. 1.3 даного договору замовник надає усю інформацію компанії в електронній формі. По закінченню надання послуг дані зберігаються у тій же формі.
Вартість послуг складає 196000 грн. з ПДВ (п. 3.1). Оплата за послуги проводиться на підставі виставленого компанією рахунка шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок компанії (п. 3.2).
За наслідками надання послуг компанія повинна скласти акт про надані послуги (виконані роботи) і вручити його замовнику у десятиденний строк з моменту закінчення надання послуг за цим договором (п. 3.4).
На виконання даного договору ТОВ «Апорт Груп» в жовтні 2014 року здійснило обробку наявних у позивача баз даних.
Факт виконання та отримання наданих послуг підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг від 31.10.2014 року № 462 на суму 196000 грн. (в т.ч. ПДВ 32666,67 грн.) (а.с. 38).
На суму ПДВ, нараховану (сплачену) у зв'язку з придбанням послуг по обробці баз даних, ТОВ «ВТС - ІНФО» отримало від ТОВ «Апорт Груп» виписану останнім податкову накладну від 31.10.2014 року № 461 на суму 196000 грн. (в т.ч. ПДВ 32666,00 грн.) (а.с. 39).
Для оплати наданих послуг контрагентом виписано рахунок на оплату від 31.10.2014 року № 3110/035 на суму 196000 грн. (в т.ч. ПДВ 32666,00 грн.) (а.с. 40).
Дані послуги позивачем оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 25.12.2014 року № 274 на суму 196000 грн. (а.с. 41).
Крім того, ТОВ «ВТС - ІНФО» дана господарська операція належним чином відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується карткою рахунку 631 за 4-й квартал 2014 року (а.с. 65).
На підтвердження виконання даного договору, позивачем надано до суду першої інстанції частину роздруківок бази даних, отриманих після того, як її обробку здійснило ТОВ «Апорт Груп» (а.с. 42-48).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .
Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за поставлений товар.
Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно з вимогами чинного в Україні законодавства.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом, який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.
Повний текст виготовлено: 14.04.2015 року.
ї
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Літвіна Н. М.
Хрімлі О.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2015 |
Оприлюднено | 20.04.2015 |
Номер документу | 43566305 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Коротких А. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні