Ухвала

від 07.04.2015 по справі 816/361/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р.Справа № 816/361/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015р. по справі № 816/361/15-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005912203/2348 від 10.11.2014 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 р. по справі № 816/361/15-а адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005912203/2348 від 10.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11297,21 грн., у тому числі: за основним платежем - 9037,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2259,44 грн.

Відповідач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що позивач шляхом неправильного формування податкового кредиту від операцій з ТОВ «Інтер-Пейнт» порушив п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 р. по справі № 816/361/15-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що з 15.10.2014 року по 21.10.2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Інтер-Пейнт" за липень 2013 року, у зв'язку з неповним наданням відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ №3067/10 від 06.02.2014 року, про що було складено акт № 2509/16-03-22-03-08/23542583 від 27.10.2014 року (а.с. 18-23).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2013 року на загальну суму 9037,77 грн.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 року № 0005912203/2348, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11297,21 грн., у тому числі: за основним платежем - 9037,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2259,44 грн. (а.с. 24).

Позивач не погодився з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів в Полтавській області. 20.01.2015 року рішенням Головного управління Міндоходів в Полтавській області про результати розгляду скарги № 38/10/16-31-10-04-11 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0005912203/2348 від 10.11.2014 року - без змін.

Позивач не погодився з оскаржуваним рішенням податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови для формування податкового кредиту, тому податкове повідомлення-рішення № 0005912203/2348 від 10.11.2014 року не відповідає вимогам закону, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Інтер-Пейнт".

З матеріалів справи встановлено, що у липні 2013 року позивач придбав у ТОВ "Інтер-Пейнт" матеріали за усною домовленістю, а згодом укладено договір поставки № 7/07/13 від 31.07.2013 року, на виконання якого ТОВ РБП "Спектр" і в подальшому придбавало у ТОВ "Інтер-Пейнт" матеріали (а.с. 60).

Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Інтер-Пейнт" підтверджують наявні в матеріалах справи документи: видаткова накладна № РН-0000427 від 24.07.2013 року, податкова накладна від 08.07.2013 року № 20 з номенклатурою поставки "Інтерсіл, розчинник" на загальну суму 36151,08 грн, в т.ч. ПДВ - 6025,18 грн. (а.с. 35,43); видаткова накладна № РН-0000494 від 08.07.2013 року, податкова накладна від 24.07.2013 року № 98 з номенклатурою поставки "Інтерсіл" на загальну суму 16385,04 грн., в т.ч. ПДВ - 2730,84 грн. (а.с. 36,44); видаткова накладна № РН-0000502 від 25.07.2013 року, податкова накладна від 25.07.2013 року № 102 з номенклатурою поставки "розчинник" на загальну суму 1690,50 грн., в т.ч. ПДВ - 281,75 грн. (а.с. 37,45), рахунків-фактур № СФ-0000413 від 04.02.2013 року, № СФ-0000488 від 23.07.2013 року, № СФ-0000493 віл 24.07.2013 року (а.с.32-34).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи наявні платіжні доручення № 162 від 08.07.2013 року, № 183 від 24.07.2013 року, № 184 від 25.07.2013 року (а.с. 46-48).

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у липні 2013 року, відображено у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму 9037,77 грн.

Транспортування придбаних товарів здійснювалось позивачем на власному автомобілі ГАЗ 3302 ВІ8123АЕ зі складу ТОВ "Інтер-Пейнт" у м. Кременчуці, вул. Свіштовська, 9 на виробничу площадку в с. Білоцерківка, Великобагачанського району, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних від 08.07.2013, від 24.08.2013 року, від 25.07.2013 року та подорожніх листів до вказаних ТТН (а.с 49-54).

Наявність у контрагента складських приміщень за адресою вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук підтверджено ТОВ "Інтер-Пейнт" у листі № 10 від 29.01.2015 року (а.с. 59), надісланому позивачу у відповідь на його запит № 6 від 23.01.2015 року (а.с. 58).

З матеріалів справи встановлено, що придбаний у ТОВ "Інтер-Пейнт" товар в подальшому був використаний з метою виконання позивачем умов договору виконання робіт № 02/07 від 02.07.2013 року, укладеного з ПП "Білоцерківська агропромислова група", за умовами якого позивач зобов'язується виконати за завданням замовника роботи з антикорозійного захисту поверхонь металоконструкцій каркаса будівлі цеху сухого молока на території ПП "Білоцерківська агропромислова група" за адресою вул. Леніна, 28, с. Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська область (а.с. 62-63).

На підтвердження використання придбаних у ТОВ "Інтер-Пейнт" матеріалів на виконання вказаного договору позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за серпень 2013 року, акт № 181-0-1-001 приймання виконаних робіт за серпень 2013 року, відомість ресурсів антикорозійний захист поверхонь металоконструкцій каркаса будівлі за серпень 2013 року, розрахунок № 1-1 "Загальновиробничі видатки" (а.с. 64-69).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентом ТОВ "Інтер-Пейнт" належним чином оформлені договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача до виконання умов договору. Такі висновки зроблені за даними ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Інтер-Пейнт" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Інтайм Плюс" за липень 2013 року, яким встановлено, що у ТОВ "Інтер-Пейнт" відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців.

Такий довід колегія суддів не приймає, оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що актом перевірки ТОВ "Інтер-Пейнт" (а.с. 77-85) встановлено, що первинні документи по оформленню господарських операцій ТОВ "Інтер-Пейнт" із ТОВ РБП "Спектр" не перевірялися, оцінка їм не надавалася, а тому перевіряючими безпідставно було покладено цей акт в основу перевірки ТОВ РБП "Спектр" по взаємовідносинам із ТОВ РБП "Спектр".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що результати вищезазначених господарських операцій в повному обсязі були відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що не заперечується відповідачем, і правомірно сформовано податковий кредит з урахуванням цих операцій на підставі належних первинних документів.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості придбаних товарі у продавця наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу, і правильності висновку суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення - рішення № 0005912203/2348 від 10.11.2014 року.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 р. по справі № 816/361/15-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015р. по справі № 816/361/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.04.2015 р.