Ухвала

від 09.04.2015 по справі 714/244/15-ц; 6/714/3/15

ГЕРЦАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 714/244/15-ц

Провадження № 6/714/3/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого-судді Козловської Л.Д.

секретаря Овчар А.І.

представника заявника ОСОБА_1

Начальник відділу ДВС Герцаївського РУЮ ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за заявою ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон,-

В С Т АН О В ИВ :

ОСОБА_3 11.03.2015 року звернувся з даною заявою до суду, посилаючись на наступне. Ухвалою від 31.01.2013 року Герцаївського районного суду Чернівецької області у справі №714/72/13-ц за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Герцаївського РУЮ ОСОБА_2 тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України. Як зазначено в ухвалі суду, в поданні державної виконавчої служби Герцаївського РУЮ робиться посилання на виконавчий лист №2а/2470/2417/12, виданий 28.11.2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом, про стягнення податкового боргу з ОСОБА_3 на користь Новоселицької міжрайонної податкової інспекції на загальну суму 212821,89 грн. Зазначає, що даний податковий борг був нарахований не йому, а юридичній особі - Приватному підприємству «Радуга-Д», керівником якого він був.

Ліквідатор ПП «Радуга-Д» арбітражний керуючий ОСОБА_4 повідомив його про те, що Приватне підприємство «Радуга-Д» визнане банкрутом Господарським судом Чернівецької області постановою від 06.05.2014 року. Відповідно до п.2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. Таким чином заявник звільнився з посади директора ПП «Радуга-Д».

Відділ ДВС Герцаївського РУЮ виніс постанову від 17.06.2013 року, якою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Однак захід примусового виконання у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України так і не був припинений, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до суду з даною вимогою.

В судовому засіданні представник заявника дав покази аналогічні змісту позовної заяви та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також додав, що ОСОБА_3 являвся директором і засновником ПП «Радуга-Д». Сума заборгованості виникла за приватним підприємством, відшкодування якої було покладено на ОСОБА_3 як керівника підприємства. Приватне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном, на яке згідно з законом може бути накладено стягнення. Власник не відповідає своїм майном за зобов'язання заснованого ним приватного підприємства, а підприємство не несе відповідальність за зобов'язаннями власника. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не є наразі директором ПП «Радуга-Д», просить зняти тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

Представник відділу Державної виконавчої служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заявлених вимог, та пояснив, що ухвалою Герцаївського районного суду від 31 січня 2013 року було тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх боргових зобов'язань, як директора ПП «Радуга-Д». Наразі, як відомо, останній не являється керівником даного підприємства, а підприємство ліквідоване.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін судом встановлено наступні обставини справи.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року про справі №2а/2470/2417/12 стягнуто з приватного підприємства "Радуга-Д" (ідентифікаційний код 34007758) в дохід Державного бюджету кошти в сумі 212821,89 грн. в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі (по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131341,75 грн. та по податку на додану вартість в сумі 81480,14 грн.) - з рахунків приватного підприємства "Радуга-Д" у банках, обслуговуючих даного платника.

Ухвалою від 31.01.2013 року Герцаївського районного суду Чернівецької області у справі ЄУН 714/72/13-ц, провадженні 6/714/1/13, за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Герцаївського РУЮ ОСОБА_2, тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

В ухвалі суду зазначено, що в поданні державної виконавчої служби Герцаївського РУЮ робиться посилання на виконавчий лист №2а/2470/2417/12, виданий 28.11.2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом, про стягнення податкового боргу з ОСОБА_3 на користь Новоселицької міжрайонної податкової інспекції на загальну суму 212821,89 грн. Слід врахувати, що даний податковий борг був нарахований не ОСОБА_3, а юридичній особі - Приватному підприємству «Радуга-Д», керівником якого був останній.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 06.05.2014 по справі №926/577-б/14, визнано приватне підприємство «Радуга-Д» банкрутом, припинено повноваження засновників, власників (власника) майна ПП «Радуга-Д», припинено повноваження всіх органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, відкрито ліквідаційну процедуру підприємства та призначено ліквідатором ОСОБА_4, звільнено керівника підприємства.

Наказом ліквідатора №1 від 06.05.014 року було звільнено директора приватного підприємства «Радуга-Д» ОСОБА_3 за власним бажанням, з 06.05.2014 року.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєї власної. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України "Про виконавче провадження" .

З набранням чинності з 9 березня 2011 р. Закону України від 4 листопада 2010 р. № 2677- VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Цивільний процесуальний кодекс України доповнено ст. 377-1, якою врегульовано вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що вирішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні.

Стаття 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження», а саме п.18 ч. 3 ст. 11 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

01.02.2013р. Верховний суд України узагальнив судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, де дійшов висновку, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Приватне підприємство «Радуга-Д» визнане банкрутом Господарським судом Чернівецької області постановою від 06.05.2014 року. Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності та визнання його банкрутом» боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п.2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. Таким чином ОСОБА_3 звільнений з посади директора ПП «РАДУГА-Д».

Відділом ДВС Герцаївського РУЮ, своєю постановою від 17.06.2013 року, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, у зв'язку з відсутністю у боржника майна та коштів, виконавчий документ був повернутий стягувачеві, на підставі ч.2 п.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно наказу №288/5/102 від 07.02.2014 року зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2014 року за №273/25050 «Про затвердження порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження» п.4 розділом 3 вищевказаної інструкції встановлено, що особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, знімається з контролю Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України в разі винесення постанови про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, на підставі частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак захід примусового виконання у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України так і не був припинений.

Відповідно ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Пунктом другим вказаної статті передбачено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 звільнений з роботи директора ПП «РАДУГА-Д», ПП «РАДУГА-Д» визнано банкрутом, в ОСОБА_3 не було реальних можливостей сплатити податковий борг, в діях останнього не було умислу на ухилення від виконання виконавчого документу, постановою від 17.06.2013 року скасовано заходи примусового виконання рішення, суд вважає, що станом на сьогоднішній день відпала потреба в обмеженні ОСОБА_3 права виїзду за кордон і обмеження зазначені в ухвалі Герцаївського районного суду від 31.01.2013 року підлягають скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 209, 210, 212, 213, 214, 215, 217, 218, 293 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати встановлене ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 31.01.2013 року тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2.

Копію ухвали направити начальнику відділу державної виконавчої служби Герцаївського районного управління юстиції, для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд Чернівецької області шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: