Рішення

від 08.04.2015 по справі 222/1357/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/418/2015(м)

222/1357/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Подліпенець Є.О.

Категорія 47 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Кочегарової Л.М., Мальцевої Є.Є.

при секретарі Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Яковенко Леонід Миколайович» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за апеляційною скаргою фермерського господарства «Яковенко Леонід Миколайович» на рішення Володарського районного суду Донецької області від 24 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Яковенко Леонід Миколайович» (далі ФГ «Яковенко Л.М.»). Вказував на те, що він є власником земельної ділянки, площею 5,270 га, яка розташована на території Володарської селищної ради Володарського району Донецької області. 27 грудня 2010 року між ним та відповідачем строком на п'ять років було укладено договір оренди цієї ділянки, відповідно до умов якого орендар зобов'язаний до 31 грудня кожного року сплачувати йому орендну плату в розмірі 3,5% від вартості земельної ділянки з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки. У 2012 році нормативна грошова оцінка його земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту 1,756, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185, склала 130721 грн. 89 коп. Тому розмір орендної плати повинен був становити 4575,27 грн., проте відповідач продовжував сплачувати по 2606 грн. і за 2012-2014 роки недоплатив йому щорічно по 1969 грн., що є підставою для розірвання договору оренди.

Після уточнення вимог позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати в загальній сумі 5021,64 грн. та відшкодувати витрати на судовий збір.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 24 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ «Яковенко Л.М.» на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати за період з 2012 року по 2014 рік в сумі 5620,50 грн. з відрахуванням 15% податку з доходів фізичних осіб та в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ФГ «Яковенко Л.М.», посилаючись порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені вимог про стягнення орендної плати. Зокрема, вказує на те, що суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідач має заборгованість з виплати орендної плати, оскільки орендна плата сплачувалась в розмірі, передбаченому договором оренди; за період 2010 - 2014 роки коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки був незмінним, тому розмір орендної плати не змінювався і становив 2606 грн. Довідку про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач надав відповідачу у 2014 році, з пропозицією про зміну розміру орендної плати не звертався. Положення постанови №1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», якою передбачено застосування коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 01.07.1995 року, не є підставою для автоматичного збільшення розміру орендної плати.

В частині відмови в позові про розірвання договору оренди земельної ділянки судове рішення не оскаржується, тому в силу ст. 303 ЦПК України не переглядається.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 в третій раз не з'явився, про розгляд справи повідомлений (а.с. 106, 111, 117).

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглядається у відсутності позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ФГ «Яковенко Л.М.» Теміра І.В., який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5, яка просила відхилити скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 09 серпня 2007 року Володарською райдержадміністрацією Донецької області, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки (ріллі), площею 5,270 га, яка розташована на території Володарської селищної ради Володарського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 19).

27 грудня 2010 року між ОСОБА_3 і ФГ «Яковенко Л.М.» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, площею 5,270 га, строком на 5 років, який зареєстровано у Володарському районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 листопада 2011 р. за НОМЕР_2 (а.с. 14-17).

Відповідно до п. 9 договору оренди розмір орендної плати щорічно складає 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але у будь-якому випадку не може бути більше, ніж 850 грн. за 1 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2011 року становила 74442 грн. 99 коп., розмір річної орендної плати - 2606 грн. Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 14).

Згідно з довідками відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області від 13 листопада 2013 року та від 26 червня 2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка належить позивачеві, на час укладення договору оренди 27 грудня 2010 року становила 74442 грн. 99 коп.; на 2012, 2013, 2014 роки - 130721 грн. 89 коп. (а.с. 13, 18).

З 2012 року до 2014 року відповідачем щорічно сплачувалась орендна плата в сумі 2606 грн. (а.с. 42-53).

За довідкою Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 25 грудня 2014 року ФГ «Яковенко Л.М.» не має заборгованості зі сплати податків та зборів (а.с. 63).

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості з орендної плати, суд виходив із того, що орендна плата позивачеві з 2012 року до 2014 року відповідно до умов договору оренди виплачена не в повному обсязі. Оскільки її розмір визначено договором у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то при збільшенні нормативної грошової оцінки ділянки у 2012 році до 130721 грн. 89 коп. розмір орендної плати з урахуванням обмеження підлягав збільшенню до 4479 грн. 50 коп. Відмовою відповідача в проведенні перерахунку розміру орендної плати та виплаті заборгованості з орендної плати за 2012-2014 роки порушено право позивача, яке підлягає захисту.

З такими висновками суду в повному обсязі погодитись не можна.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана чинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За правилами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням положень цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі (ст. 15 Закону України «Про оренду землі») є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім стоків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 783 (діючого на час укладення договору оренди), грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кi = (І - 10) : 100, де І - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кi не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки, укладеного 27 грудня 2010 року між ОСОБА_3 і ФГ «Яковенко Л.М.», визначено, що розмір орендної плати щорічно складає 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але не може бути більшим ніж 850 грн. за 1га. Вартість земельної ділянки підтверджується довідкою відділу Держкомзему, яку надає орендодавець. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01 січня 2011 року становить 74442 грн. 99 коп., розмір річної орендної плати - 2606 грн.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки.

У позовній заяві в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказував на те, що за домовленістю з відповідачем, останній зобов'язаний був щорічно до 31 грудня сплачувати орендну плату в розмірі 3,5% від вартості землі на момент укладення договору - 74442 грн. 99 коп. з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки.

Судом встановлено і це підтверджується довідками відділу Держкомзему, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, належної позивачеві, на 01 січня 2010 року визначена в сумі 74442 грн. 99 коп. з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2, який був незмінним з 2010 року по 2014 рік, оскільки у зазначений період Кi не перевищував одиниці.

Таким чином, оскільки розмір орендної плати мав обчислюватися з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, а за період з 2011 до 2014 роки коефіцієнт індексації грошової оцінки землі був незмінним, не можна не погодитись з доводами заявника про те, що у відповідача не було підстав сплачувати орендну плату в більшому, ніж передбачено договором, розмірі.

Згідно з договором оренди вартість земельної ділянки підтверджується довідкою відділу Держкомзему, яку надає орендодавець. До 2014 року позивач таку довідку не надавав, з 2011 до 2014 року він щорічно отримував орендну плату в сумі 2606 грн. (а.с. 42-53).

Відповідно до довідок відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області від 15 листопада 2013 року та від 26 червня 2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача з 2012 року з урахування коефіцієнту 1,756 становить 130721 грн. 89 коп. (а.с. 13, 18).

Згідно з п. 1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 31 жовтня 2011 року № 1185 пункт п'ятий Методики доповнено новим абзацом такого змісту: «Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756» та доповнено пункт 19-1 змісту: «Показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим п. 5 цієї Методики».

Згідно з листом Держземагенства України від 13 лютого 2012 року № 1979/22/4-12 при видачі витягів (довідок) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (незалежно від місця розташування) для справляння земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок показники нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року, перераховуються на коефіцієнт індексації та на коефіцієнт 1,756, крім нормативної грошової оцінки ріллі, при розрахунку якої рентний дохід обчислювався з урахуванням ціни центнера зерна на дату оцінки, пізнішу за 1995 рік.

Таким чином, встановлено, що збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача з 01 січня 2012 року з 74442 грн. 99 коп. до 130721 грн. 89 коп. сталося не з урахуванням індексації, а у зв'язку з перерахуванням нормативної грошової оцінки на коефіцієнт 1,756, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1185 від 31 жовтня 2011 року, що не було передбачено сторонами і не могло бути підставою для автоматичного збільшення розміру орендної плати. З пропозицією щодо перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди позивач не звертався.

Тому не можна не погодитись з доводами заявника про те, що суд помилково дійшов висновку, що відповідач допустив порушення умов договору оренди, при застосуванні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту 1,756 не збільшив розмір орендної плати і допустив заборгованість з орендної плати за 2012-2104 рік.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині, як таке, що не відповідає ст. ст. 13, 15, 21, 23 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 23 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 627, 629 ЦК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу фермерського господарства «Яковенко Леонід Миколайович» задовольнити частково.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 24 лютого 2015 року в частині стягнення заборгованості з орендної плати скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до фермерського господарства «Яковенко Леонід Миколайович» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди від 27 грудня 2010 року, зареєстрованим у Володарському районному відділі ДРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за НОМЕР_2 , за період з 2012 року по 2014 рік відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді