Ухвала

від 08.04.2015 по справі 497/2508/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1891/15

Головуючий у першій інстанції Кодінцева С.В.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Суворова В.О.,

Черевка П.М.,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 09 грудня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановила:

У вересні 2014 року позивач ТОВ "Агросфера" звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за договором купівлі-продажу № 7541 від 30.05.2011 року у розмірі 210645,75 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2011 року між СВК "Агрофірма "Трояни" був укладений договір купівлі-продажу № 7541, відповідно до якого позивач передав СВК "Агрофірма "Трояни" товар на умовах товарного кредиту на загальну суму 17934,63 грн. з відстроченням строку оплати: 50% вартості всього товару до 25.08.2011 року, решту 50% вартості товару до 25.10.2011 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року позов ТОВ "Агросфера" до СВК "Агрофірма "Трояни" про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Стягнуто заборгованість за вказаним договором купівлі-продажу у розмірі 23625,59 грн., з яких: 18010,35 грн. - проіндексована сума боргу; 4906,79 грн. - сума процентів за користування товарним кредитом; 240,87 грн. - сума пені; державне мито - 231,58 грн. та витрати на ІТЗ - 236 грн..

На підставі вказаного рішення господарським судом був виданий судовий наказ, який був пред'явлений до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника СВК "Агрофірма "Трояни". Але, станом на 02.09.2014 року, з боржника не стягнуто жодних грошових коштів, таким чином рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року, яке набрало законної сили, досі не виконане.

Для забезпечення виконання СВК "Агрофірма "Трояни" зобов'язань по вказаному договору 30.05.2011 року між ТОВ "Агросфера", ОСОБА_3 та СВК "Агрофірма "Трояни" був укладений договір поруки № 7541/1-ПОР, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 зобов'язався перед ТОВ "Агросфера" відповідати за виконання СВК "Агрофірма "Трояни" усіх його зобов'язань перед кредитором у повному обсязі. Зобов'язання за вказаним договором купівлі-продажу СВК "Агрофірма "Трояни" не виконує, сума заборгованості за договором станом на 02.09.2014 року становить 210645,75 грн..

На підставі зазначеного просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 09 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" заборгованість станом на 02.09.2014 року по договору купівлі-продажу № 7541 від 30.05.2011 року у розмірі 210645,75 грн. та судові витрати у розмірі 2106,46 грн..

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3, який є поручителем за договором поруки від 30.05.2011 року по зобов'язанням СВК "Агрофірма "Трояни", не виконує взяті на себе зобов'язання. Відповідно до п. 4.1 договору поруки зазначено, що у разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання або пред'явити до поручителя позов. Позивач користуючись своїм правом звернувся до ОСОБА_3 з зазначеним позовом в межах строку дії договору поруки.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 30 травня 2011 року між ТОВ "Агросфера" та СВК "Агрофірма "Трояни" був укладений договір купівлі-продажу № 7541, відповідно до якого СВК "Агрофірма "Трояни" отримав товар на загальну суму 17928,11 грн. на умовах товарного кредиту зі строками платежів: 50% вартості всього товару (перша частина товарного кредиту) до 25.08.2011року, та 50% вартості всього товару (друга частина товарного кредиту) до 25.10.2011 року (а.с.8-12).

30.05.2011 року між ТОВ "Агросфера", ОСОБА_3 та СВК "Агрофірма "Трояни" був укладений договір поруки № 7541/1-ПОР.

Предметом договору поруки є зобов'язання поручителя ОСОБА_3 відповідати перед ТОВ "Агросфера" за порушення боржником СВК "Агрофірма "Трояни" його зобов'язань перед ТОВ "Агросфера" за договором купівлі-продажу № 7541 від 30.05.2011 року (а.с.14).

З п. 5.1 договору поруки вбачається, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Пунктом 8.1. договору поруки передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє протягом чотирьох років.

Згідно з п. 8.2. зазначеного договору цей договір є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 554, 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при якому настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що СВК "Агрофірма "Трояни" були порушені строки оплати першої та другої частин товарного кредиту за договором купівлі-продажу від 30.05.2011 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року позовні вимоги ТОВ "Агросфера" до СВК "Агрофірма Трояни" задоволено. Стягнуто солідарно з СВК "Агрофірма "Трояни" та ТОВ "Літосфера" на користь ТОВ "Агросфера" 18010,35 грн. - проіндексованої суми боргу, 4906,79 грн. - суми процентів за користування товарним кредитом, 240,87 грн. - пені. Вирішено питання судових витрат (а.с.15-16). Рішення набрало законної сили 03.01.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

03 січня 2012 року господарським судом був виданий наказ про примусове виконання, який в подальшому був направлений ТОВ "Агросфера" для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області.

За даним наказом було відкрито виконавче провадження ВП № 31634296 від 05.03.2012 року, але суму заборгованості СВК "Агрофірма "Трояни" так і не сплатила, таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року не виконано. (а.с.44-45).

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, боржник СВК "Агрофірма "Трояни" і надалі продовжує неправомірно користуватися товарним кредитом, тому позивачем здійснено подальше нарахування процентів за користування товарним кредитом за наступний календарний період з 28 жовтня 2011 року по 02 вересня 2014 року включно.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_3, як солідарного боржника перед ТОВ "Агросфера" на підставі договору поруки, станом на 02.09.2014 (включно), складає 210645,75 грн., з яких:

- 18010,35 грн. - проіндексована сума боргу по товарному кредиту станом на 27.10.2011 року, згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року;

- 4906,79 грн. - сума процентів по товарному кредиту за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно, згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року;

- 240,87 грн. нестягнутої суми пені за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно, згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року;

- 187487,74 грн. - донарахована сума процентів по товарному кредиту по договору купівлі-продажу від 30.05.2011 року за період з 28.10.2011 року по 02.09.2014 року включно.

З п. 7.3 договору купівлі-продажу від 30.05.2011 року вбачається, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1 % за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до розрахунку суми процентів за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу № 7541 від 30.05.2011 року загальна сума процентів за користування товарним кредитом складає 187487,74 грн. (а.с.7). Як правильно зазначив суд першої інстанції відповідач зазначену суму не оспорював.

Що стосується посилання апелянта на закінчення строку дії договору поруки, то колегія суддів вважає зазначене посилання необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже чинне законодавство виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначити строк його дії, тобто строк для пред'явлення кредитором вимоги до поручителя. Лише за відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України.

З п. 8.1. договору поруки вбачається, що договір поруки діє протягом чотирьох років. Відлік чотирирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителя починається з 31.05.2011 року, тобто з моменту його укладення, та є чинним до 31.05.2015 року. Позивач скористався своїм правом та подав позов до поручителя ОСОБА_3 22.09.2014 року, тобто в межах строку дії договору поруки.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань по даному договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач ОСОБА_3 підписав договір поруки добровільно, що свідчить про те, що всі умови договору поруки сторонами визначено як обов'язковими для виконання, та ніяких заперечень щодо них відповідачем не висловлювалось.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 79, 88, 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

В.О. Суворов

П.М. Черевко