Рішення

від 08.04.2015 по справі 908/1301/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 1/16/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015 Справа № 908/1301/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3)

до відповідача: Фермерського господарства "Престиж" (84444, Донецька область, Краснолиманський район, с. Торське, вул. Мостова, буд. 3А)

про стягнення 171 111 грн. 13 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Макаревич К.В., довіреність № 2015/292 від 29.01.2015 р.;

Коврайська Н.В., довіреність № 2015/292 від 29.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився

СУТНЫСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Престиж" 171 111 грн. 13 коп., яка складається з: 142 910 грн. 42 коп. основного боргу, 6 568 грн. 64 коп. пені, 21 632 грн. 07 коп. штрафу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 612, 614, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, та умов договору поставки № СVS 62182 від 06.03.2014 р.

02.03.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.03.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

23.03.2015 р. від позивача у справі надійшли пояснення щодо нормативного обґрунтування ціни товару в договорі, проект акту звірки та інші документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

24.03.2015 р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказував на сплату відповідачем 72 106 грн. 90 коп. основного боргу та просив стягнути з відповідача на користь позивача 70 803 грн. 52 коп. основного боргую, 6 568 грн. 64 коп. пені та 21 632 грн. 07 коп. штрафу.

В судовому засіданні 24.03.2015 р. представник позивача у повному обсязі підтримав зменшені позовні вимоги та надав суду копію договору поставки № СVS 62182 від 06.03.2014 р. для долучення до матеріалів справи. На питання суду щодо вартості товару, скоригованого відповідно до умов п. 3.4.3.3 договору, а не додаткових умов специфікації, на підставі якої була здійснена спірна поставка, представник позивача просив суд відкласти розгляд справи для надання відповідних письмових пояснень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи неявку представника відповідача, та необхідність витребування від сторін пояснень та документів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 08.04.2015 на 14 год.30 хв.

08.04.2015 р. від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що вважає умову про одноразове коригування, передбаченої специфікацією, слід розглядати невід'ємно від уточнення «на момент повної оплати за товар», оскільки це уточнення має суттєве значення та беззаперечно пов'язує можливість одноразового коригування з моментом повної оплати за товар. Вважає, що оскільки на момент звернення до суду повної оплати за товар здійснено не було, постачальник правомірно, у відповідності до умов п.п. 3.4.3.4.4 договору, здійснив коригування ціни та вартості товару для здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар.

Заявою від 08.04.2015 р. позивач також просив повернути судовий збір, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Відзив на позовну заяву не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За заявою представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (постачальником, позивачем у справі) та Фермерським господарством «Престиж» (покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № СVS 62182 (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язався поставити і передати у власність, а відповідач - прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікації до цього договору, надалі товар.

Згідно з п.п. 2.1, 3.1, 3.4 договору загальна кількість товару, ціна товару та порядок розрахунків за окремий товар визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з п. 3.4. договору.

Відповідно до п. 4.2. договору умови та місце поставки товару вказуються у відповідній специфікації на товар. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 4.4 договору, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю, асортиментом та якістю в момент поставки згідно п.4.5. договору.

Підпунктом 4.5.1 п. 4.5. договору передбачено, що у випадку поставки товару на умовах ЕХW (в редакції ІНКОТЕРМС 2010) моментом поставки товару вважається підписання представником покупця видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 4.6. договору для отримання товару покупець повинен надати постачальникові довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та цьому договорі, покупець сплачує постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше, ніж на 30 (тридцять) календарних днів проти строків, вказаних у відповідній специфікації, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором ( п. 7.1 договору).

Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до умов договору, 06.03.2014 року сторонами була підписана Специфікація № 1/62182 на поставку мінеральних добрив: сульфоаммофос в кількості 40 тон. Поставка узгоджена на умовах ЕХW (в редакції ІНКОТЕРМС 2010) - самовивіз покупцем зі складу постачальника за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Маршал Федоренко, буд.11/1.

Загальна вартість товару за специфікацією склала 188 000 грн. 16 коп. з ПДВ.

Специфікацією визначені умови оплати згідно п. 3.4.3. Договору. Попередня оплата - 0% від загальної вартості Товару, вказаної в цій специфікації. Оплата після поставки - 100% від загальної вартості товару, вказаної у цій специфікації. Коригування ціни здійснюється відповідно до положень договору. Додаткова умова - у випадку, якщо покупець сплачує за простроченим рахунком - коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленого розрахунку.

Строк поставки товару за специфікацією визначено до 24.03.2014 р.

Термін сплати повної вартості товару - до 10.10.2014 року.

Відповідно до умов договору та специфікації, за видатковою накладною № 31917/460184/5 від 17.03.2014р., дорученням № 4 від 17.03.2014р. та актами приймання-передачі мінеральних добрив № 1 від 17.03.2014р. та № 2 від 18.03.2014р., позивач передав, а відповідач прийняв узгоджений сульфоаммофос у загальній кількості 40 тон на загальну вартість 188 000 грн. 16 коп.

У Специфікації узгоджено умови оплати поставленого товару - у порядку пункту 3.4.3. договору 100% оплата після поставки товару до 10.10.2014 р. із застосуванням базової ціни товару.

Згідно з п. 3.4.3.2. договору в будь-якому випадку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеного у відповідній специфікації. Враховуючи умови специфікації - не пізніше 10.10.2014 року.

Відповідно до п. 3.4.3.3 вказані у специфікації в гривнях ціни і вартість товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку - фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації. При цьому, під курсом банку розуміється середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі - продажу іноземної валюти. Курс банку підтверджується довідкою банку з печаткою банку і підписом уповноваженої особи банку, яка видається щоденно постачальнику.

Коригування ціни товару здійснюється у порядку, передбаченому п. 3.4.3. договору.

На дату оплати товару курс долара США до гривні змінився більше ніж на 1%, а отже ціна товару підлягала коригуванню відповідно до умов п.п. 3.1, 3.4, 3.4.3.2, 3.4.3.3 Договору.

Станом на 14.10.2014 року на день фактичної оплати відповідачем отриманого товару позивачем була відкоригована вартість поставленого товару, яка складала 260 107 грн. 05 коп., на яку відповідачу був виставлений рахунок-фактуру.

Платіжним дорученням № 207 від 14 жовтня 2014 року на поточний рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 188 000 грн. 16 коп., що підтверджується довідкою банку, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідач оплатив товар за ціною на момент підписання специфікації, без врахування проведеного коригування ціни, яке передбачено пунктами 3.1, 3.4 договору, і отриманий відповідачем рахунок-фактура не був сплачений у повному обсязі, позивач відкоригував суму боргу станом на дату звернення до суду та звернувся із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 142 910 грн. 42 коп. основного боргу, 6 568 грн. 64 коп. пені, 21 632 грн. 07 коп. штрафу.

В процесі розгляду справи, позивач, зазначивши про сплату відповідачем 72 106 грн. 90 коп. основного боргу подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до 70 803 грн. 52 коп.

При цьому, суд враховує, що 72 106 грн. 90 коп. заявленого до стягнення основного боргу було сплачено відповідачем позивачу вже після звернення останнього до суду із цим позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, правовідносини сторін було врегульовано договором поставки № СVS 62182 від 06.03.2014 р., яким сторони узгодили можливість коригування базової ціни та вартості товару, яка підлягає оплаті, у зв'язку зі зміною курсу долара США, та специфікацією № 1/62182.

Згідно зі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору поставки, сторони у специфікації № 1/62182 від 06.03.2014 р. узгодили умови оплати товару - згідно з п. 3.4.3.- тобто 100% оплату після поставки товару із застосуванням базової ціни. Термін повної оплати вартості товару - до 10.10.2014 р.

При цьому, слід зазначити, що згідно додаткових умов специфікації коригування остаточної ціни здійснюється одноразово саме на момент повної сплати за товар згідно виставленого розрахунку.

Як встановлено судом, відповідачем у строк до 10.10.2014 р., як зазначено в специфікації, оплату повної вартості товару не здійснено. Виставлений позивачем рахунок-фактуру було сплачено частково, 14.10.2014 р., в сумі 188 000 грн. 16 коп. Отже, повної оплати за товар згідно виставленого розрахунку станом на день фактичної оплати та звернення позивача до суду із цим позовом відповідачем здійснено не було.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Сума основного боргу відповідача перед позивачем в сумі 142 910 грн. 42 коп. станом на день подання позову розрахована вірно, у відповідності до умов договору.

При цьому, суд враховує, що відповідно до умов специфікації, можливість одноразового коригування пов'язана з моментом повної оплати за товар. Оскільки на момент звернення до суду повної оплати за товар здійснено не було, постачальник правомірно, у відповідності до умов п.п. 3.4.3.4.4 договору, здійснив коригування ціни та вартості товару для здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що станом на день звернення до суду із цим позовом, позивачем правомірно були заявлені до стягнення 142 910 грн. 42 коп. основного боргу.

Однак, враховуючи, що відповідачем вже після подання позовної заяви до суду було сплачено 72 106 грн. 90 коп. основного боргу, суд вважає за необхідне припинити провадження у цій справі в частині стягнення 72 106 грн. 90 коп. основного боргу, у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині, на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 70 803 грн. 52 коп. основного боргу.

Правомірними суд вважає і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 568 грн. 64 коп. пені та 21 632 грн. 07 коп. штрафу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Одним із видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та цьому договорі, покупець сплачує постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше, ніж на 30 (тридцять) календарних днів проти строків, вказаних у відповідній специфікації, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.

З урахуванням здійсненого судом перерахунку сум пені та штрафу, враховуючи умови договору та специфікації, суд вважає правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 6 568 грн. 64 коп. за період з 14.10.2014 р. по 11.02.2015 р. та 21 632 грн. 07 коп. 30% штрафу.

Н підставі викладеного, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 70 803 грн. 52 коп. основного боргу, 6 568 грн. 64 коп. пені та 21 632 грн. 07 коп. 30% штрафу.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, і на момент звернення позивача до суду позов у вказаній в ньому сумі, був заявлений позивачем правомірно, а частина основного боргу відповідачем була сплачена вже після звернення позивача до суду, судовий збір за позовом в сумі 3 422 грн. 22 коп. покладається на відповідача, і підлягає стягненню з останнього на користь позивача. З урахуванням вказаного, судом не приймається до уваги заява позивача про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 22,33, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 72 106 грн. 90 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Престиж" (84444, Донецька область, Краснолиманський район, с. Торське, вул. Мостова, буд. 3А, код 32887930, з рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, код 20010397, п/р 26008000037001 у ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) 70 803 (сімдесят тисяч вісімсот три) грн. 52 коп. основного боргу, 6 568 (шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 64 коп. пені, 21 632 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. 07 коп. 30% штрафу та 3 422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн. 22 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 15» квітня 2015 р.

Суддя О.І. Немченко