Рішення

від 10.04.2015 по справі 916/325/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2015 р.Справа № 916/325/15-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Сорокопуд І.В. за довіреністю від 30.03.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/325/15-г:

За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Миколаївська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту);

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКА-ТРАНС";

про стягнення 242,25 грн.

в с т а н о в и в :

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (далі - Порт, Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКА-ТРАНС (далі - Відповідач) із позовом про стягнення суму основного боргу 193,53 грн., втрат від інфляції 29,01грн., 3% річних 9,98 грн., пені 15,73 грн. посилаючись на наступне.

03 березня 2011 року між Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" (далі - ДП „ММТП") та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКА-ТРАНС" (далі - Абонент) було укладено Договір № 6-Б про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір).

Правонаступником прав та обов'язків ДП „ММТП" по Договору є Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" (далі -Адміністрація, ДП „АМПУ") внаслідок реорганізації ДП „ММТП" шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них на підставі частини 6 розділу VI Закону України „Про морські порти України", розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року № 163 та Акту приймання передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013 які передаються з ДП „ММТП" до ДП „АМПУ".

На підставі Акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань № 8 від 13.06.2013р., ДП „АМПУ" передало всі права та обов'язки, які передбачені Договором на відокремлений баланс до Миколаївської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту).

Відповідні зміни щодо правонаступництва відображені в додатковій угоді № 2 від 19.06.2013 року до Договору.

Розділом 1 Договору передбачено, що Адміністрація до умов Договору зобов'язується надавати Абоненту послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку, супутні (додаткові) послуги (згідно Додатку № 1 до цього Договору) та в обсягах замовлених Абонентом (далі за текстом - Послуги), а Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору перелік замовлених Послуг та засобів зв'язку, виділених Абоненту, зазначено у Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору Адміністрація зобов'язана надавати замовлені Абонентом Послуги цілодобово 365 (366) днів на рік відповідно до вимог Закону України „Про телекомунікаціїйні послуги", „Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 та інших нормативно-правових актів України.

Пунктом 3.4.2. Договору передбачено, що Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані Послуги в повному обсязі.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що надання Послуг є платними.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що система розрахунків, що застосовується Портом - з наданням рахунків.

Згідно п. 4.13 Договору оплата рахунків за отримані Послуги проводиться Абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

Адміністрацією відповідно до Договору були виставлені наступні рахунки, які по теперішній час Абонентом не сплачені:

Рахунок № 16482391 від 31.03.2014 на суму 101,29 грн. (ут.ч. ПДВ)

Рахунок № 21412391 від 30.04.2014 на суму 92,24 грн. (у т.ч. ПДВ)

Сума основного боргу складає: 101,29 грн. + 92,24 грн. = 193,53 грн.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Адміністрацією Послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених Послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення до повної сплати заборгованості.

Сума пені складає: 8,13 грн. + 7,60 грн. = 15,73 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

З підстав ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України відповідачеві нараховано інфляційні втрати в сумі 29,01 грн. та 3% річних в сумі 3,98 грн. ( розрахунок у матеріалах справи).

З посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу 193,53 грн., втрат від інфляції 29,01грн., 3% річних 3,98 грн., пені 15,73 грн. та суму судового збору.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи за наявною у справі адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, витяг з якого надав Позивач 04.03.2015 р. ( а.с. 41-42) (поштові повідомлення з посиланням на те, що адресат не зареєстрований, у справі ). Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглянута за приписами ст. 75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 березня 2015 р. строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 14 квітня 2015 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами: вказаним договором, актом приймання передачі майна, майнових прав та обо'язків, рахунками, претензією.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Вказані докази свідчать про наявну у Відповідача заборгованість у вищевказаній сумі, яку він повинен сплатити.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Посилання Позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 629 ЦК України вказує, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги Позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) - задовольнити повністю

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКА-ТРАНС" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 11, офіс 8, код ЄДРПОУ 34443919) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, ід. код 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, Одеська область, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23, ід. код 38728444) суму основного боргу у розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 53 коп., втрат від інфляції у розмірі 29 (двадцять дев'ять) грн. 01 коп., 3% річних в сумі 9 (дев'ять) грн. 98 коп., пені у сумі 15 (п'ятнадцять) грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 15 квітня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук