ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" квітня 2015 р.Справа № 916/581/15-г
Позивач: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тігіна"
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: Васильєва Н.М. - згідно довіреності №2102 від 23.09.2014р.
Від відповідача: не з"явився.
Суть спору: Позивач, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Тігіна" про стягнення заборгованості у сумі 37 027 грн. 11 коп., пені у сумі 3 392 грн. 29 коп., 3% річних у сумі 1 052 грн. 99 коп.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з'являвся. про поважність причин не з'явлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
06 червня 2012р. між Державним підприємством "Одеський морський торгівельний порт" (Порт) та ТОВ "Тігіна" (Експедитор) був укладений Договір КД-17241 на експедирування вантажів в Одеському морському торговельному порту, згідно якого Експедитор здійснює експедирування експортно-імпортних, транзитних вантажів та контейнерів в Порту у відповідності до Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", орієнтовно загальним об'ємом: 1 квартал - 0 одиниць; 2 квартал - 100 одиниць; 3 квартал - 150 одиниць; 4 квартал - 150 одиниць.
Відповідно до п. 1.2 Договору Експедитор доручає, а Порт приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг, що виникають у процесі митного огляду контейнерів на території транзитно-вантажного терміналу (ТГТ) порту, послуг, пов'язаних з їх видачею та відвантаженням з території Порту, а також інших послуг, пов'язаних із здійсненням перевалки, зберігання та внутрішньопортового експедирування вантажів. Зокрема, Порт надає послуги по використанню автотранспортними засобами Експедитора інфраструктури Порту, за заявкою Експедитора здійснює додаткове обслуговування автомашин Експедитора га ТГТ.
Згідно п. 2.1.7 Договору Експедитор забезпечує врегулювання з відправниками, отримувачами, перевізниками, контролюючими та іншими організаціями і особами безпосередньо всіх питань, пов'язаних із невідповідністю внутриконтейнерного змісту за кількістю та якістю вантажу, зазначеного в документах, без участі та відповідальності Порта, при цілісності пломб митниці та вантажовідправника. Строк врегулювання зазначених питань, а також знаходження завантажених контейнерів в Порту не має перевищувати: 1 місяць - для вантажів що швидко псуються; 3 місяці - для інших вантажів.
Позивач зазначає, що 18.03.2013р. ТОВ "Тігіна" було розпочато оформлення наряду №21 на вивезення з території Одеського морського порту контейнера HDMU4541920 автомобілем з державним номером ВН 01 86 ХМ з тягачем з державним номером ВН 16 04 ЕІ. 28 березня 2013р. на адресу Порту надійшов лист слідчого відділу Управління Служби безпеки України за №65/16/1-1626ит з проханням проінформувати по будь-які дії з вантажем у контейнері HDMU4541920. 29 березня 2013р. Одеський прикордонний загін листом за №51/780 завернувся до Порту з проханням забезпечити схоронність контейнера HDMU4541920 та предметів, що в ньому переміщувалися для проведення розшукових дій. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 08.04.2014р. надано тимчасовий доступ слідчим до оригіналів документів щодо експедирування контейнера HDMU4541920, що повинні були бути надані ТОВ "Тігіна". 11 жовтня 2013р. слідчим суддею Приморського районного суду м.Одеси винесено ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у контейнері HDMU4541920. 18 жовтня 2013р. на адресу Адміністрації порту надійшов лист слідчого відділу Управління Служби Безпеки України за №65/16/1/5030 щодо забезпечення умов для проведення тимчасового доступу до речей у контейнері HDMU4541920 шляхом сприяння у вивезенні з території порту вантажу у контейнері HDMU4541920. 21 жовтня 2013р. Південна митниця надала дозвіл ТОВ "Тігіна" на вивезення контейнера HDMU4541920 з території Одеського морського порту. 22 жовтня 2013р. автомобіль ТОВ "Тігіна", що заїхав на територію Одеського морського порту 20.03.2013р. для завантаження та перевезення контейнера HDMU4541920, що вказаний у наряді №21 від 18.03.2013р., виїхав з території порту.
За таких обставин, позивач зазначає, що простій автотранспорту ТОВ "Тігіна" на території Одеського морського порту склав 217 діб, що стало підставою для виставлення для оплати рахунку №331947 від 31.10.2013р. на суму 42 636 грн. 64 коп. та оформлення акту здачі -приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2013р.
За умовами п.2.1.16 Договору у випадку простою автотранспорту з контейнером на території Порту понад 3-х діб Експедитор зобов'язаний організувати повернення контейнера на територію стивідорної компанії, а автотранспортний засіб має залишити територію Порту. У випадку виникнення простою автотранспорту Експедитора на території Порту експедитор зобов'язаний терміново, в строки зазначені адміністрацією ТГТ, повідомити адміністрацію ТГТ про причини простою автотранспорту, як у письмовому, так і у електронному вигляді, включаючи хронологію митного оформлення автоконтейнеровозу. У випадку ненадання такого повідомлення Експедитором або надання Порту недостовірних відомостей про час простою його автотранспорту в Порту, знаходження автотранспорту на території Порту понад 3-х діб, а також на наявністю заборгованості Експедитора перед Портом, Порт має право тимчасово зупинити обробку автотранспорту Експедитора, до виявлення обставин, наслідком яких є простій автотранспорту.
Відповідно до п.3.4 Договору оплата послуг Порту за цим Договором, зазначених у п.2.2.21 та п.2.2.22 Договору, здійснюється шляхом передоплати на розрахункові рахунки Порту, зазначені у цьому Договорі, в об'ємах, не менш ніж зазначено у п.2.1.2 Договору , враховуючи зазначені у цьому пункті тарифи.
Станом на дату виставлення рахунку ТОВ "Тігіна" було зроблено передплату у розмірі 5 613 грн. 20 коп. Зазначену суму Портом було зараховано до суми боргу відповідно до умов п. 3.6 Договору, згідно якого у випадку наявності на початок звітного місяця заборгованості Експедитора за послуги Порта в попередніх періодах - грошові кошти, що надійшли, як в порядку передплати, так і для оплати конкретних рахунків, використовуються Портом в односторонньому порядку для погашення заборгованості. За таких обставин, сума заборгованості склала 37 027 грн. 11 коп.
В порядку досудового врегулювання спору зазначені грошові кошти відповідачем сплачені не були. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з ТОВ "Тігіна" заборгованість у сумі 37 027 грн. 11 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до п.4.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати платежів Експедитор сплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3 392 грн. 29 коп. за період з 20.02.2014р. по 20.08.2014р.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1 052 грн. 99 коп., які також просить стягнути з відповідача.
Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2012р. між Державним підприємством "Одеський морський торгівельний порт" (Порт) та ТОВ "Тігіна" (Експедитор) був укладений Договір КД-17241 на експедирування вантажів в Одеському морському торговельному порту, згідно якого Експедитор здійснює експедирування експортно-імпортних, транзитних вантажів та контейнерів в Порту. Відповідно до п.1.2 Договору Експедитор доручає, а Порт приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг, що виникають у процесі митного огляду контейнерів на території транзитно-вантажного терміналу (ТГТ) порту, послуг, пов'язаних з їх видачею та відвантаженням з території Порту, а також інших послуг, пов'язаних із здійсненням перевалки, зберігання та внутрішньопортового експедирування вантажів. Зокрема, Порт надає послуги по використанню автотранспортними засобами Експедитора інфраструктури Порту, за заявкою Експедитора здійснює додаткове обслуговування автомашин Експедитора га ТГТ.
Позивач є правонаступником ДП "Одеський морський торговельний порт" відповідно до Закону України "Про морські порти України", розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 р. № 133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту", наказу Міністерства інфраструктури від 19.03.2013р. № 163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
За умовами п.2.1.16 Договору у випадку простою автотранспорту з контейнером на території Порту понад 3-х діб Експедитор зобов'язаний організувати повернення контейнера на територію стивідорної компанії, а автотранспортний засіб має залишити територію Порту. У випадку виникнення простою автотранспорту Експедитора на території Порту експедитор зобов'язаний терміново, в строки зазначені адміністрацією ТГТ, повідомити адміністрацію ТГТ про причини простою автотранспорту, як у письмовому, так і у електронному вигляді, включаючи хронологію митного оформлення автоконтейнеровозу. У випадку ненадання такого повідомлення Експедитором або надання Порту недостовірних відомостей про час простою його автотранспорту в Порту, знаходження автотранспорту на території Порту понад 3-х діб, а також на наявністю заборгованості Експедитора перед Портом, Порт має право тимчасово зупинити обробку автотранспорту Експедитора, до виявлення обставин, наслідком яких є простій автотранспорту.
За матеріалами справи, простій автотранспорту ТОВ "Тігіна" на території Одеського морського порту склав 217 діб, що стало підставою для виставлення для оплати рахунку №331947 від 31.10.2013р. на суму 42 636 грн. 64 коп. та оформлення акту здачі -приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2013р.
Відповідно до п.3.4 Договору оплата послуг Порту за цим Договором , зазначених у п.2.2.21 та п.2.2.22 Договору, здійснюється шляхом передоплати на розрахункові рахунки Порту, зазначені у цьому Договорі, в об'ємах, не менш ніж зазначено у п.2.1.2 Договору, враховуючи зазначені у цьому пункті тарифи.
Станом на дату виставлення рахунку ТОВ "Тігіна" було зроблено передплату у розмірі 5 613 грн. 20 коп. Зазначену суму Портом було зараховано в рахунок суми боргу відповідно до умов п.3.6 Договору, згідно якого у випадку наявності на початок звітного місяця заборгованості Експедитора за послуги Порта в попередніх періодах - грошові кошти , що надійшли, як в порядку передплати, так і для оплати конкретних рахунків, використовуються Портом в односторонньому порядку для погашення заборгованості. За таких обставин, сума заборгованості склала 37 027 грн. 11 коп.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 37 027 грн. 11 коп.
Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати платежів Експедитор сплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період, за який нараховується пеня .
Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За таких обставин, виходячи з п.4.3 зазначеного Договору та норм чинного законодавства, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 3 392 грн. 29 коп. за період з 20.02.2014р. по 20.08.2014р.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначену норму законодавства, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1 052 грн. 99 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, позовна заява Адміністрації Одеського морського порту є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тігіна" (м.Іллічівськ, Одеської обл., вул.Транспортна, 20, код ЄДРПОУ 37914036) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) (м.Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457, р/р 260001517 в ПАТ ПУМБ м.Києва, МФО 334851) заборгованість у сумі 37 027 грн. 11 коп., пеню у сумі 3 392 грн. 29 коп., 3% річних у сумі 1 052 грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14 квітня 2015 р.
Суддя Н.В. Рога
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2015 |
Оприлюднено | 21.04.2015 |
Номер документу | 43588389 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Рога Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні