Ухвала

від 09.04.2015 по справі 5021/1087/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2015 Справа № 5021/1087/12

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю.,

при секретарі судового засідання Пігарєвій І.О.

за участю представників сторін:

кредиторів - УПФУ в Сумському районі - Бондар А.О., ДПІ в м.Сумах - Дяченко Н.Г., ФДМУ - Єфіменко О.А.

представник ліквідатора - Рибалко О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №5021/1087/12

за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області

до боржника - Відкритого акціонерного товариства "Бурякорадгосп Низівський" (Сумська область, Сумський район, с.м.т.Низи, вул.Висторопська, 97, ід. код 00386985)

про банкрутство, -

встановив:

Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду від 25.07.2012 року було порушено провадження справі про банкрутство ВАТ "Бурякорадгосп Низівський".

Постановою господарського суду від 07.07.2012 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2013 року ліквідатором банкрута у даній справі призначено арбітражного керуючого Закорка В.В.

У лютому 2015 року до господарського суду надійшла заява № 800/07-10 від 13.02.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області про визнання кредиторських вимог на суму 1548,15 грн.

Представник кредитора в судовому засіданні підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Ліквідатор в судовому засіданні проти заяви кредитора заперечив, не визнає заявлених вимог пенсійного фонду та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки заявлені вимоги не мають характеру поточних, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань.

Вказані вимоги складаються з боргу по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень 2015 року, що підтверджується розрахунками сум сплати витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.3 п.1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом України №4212-VI від 22.12.2011р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

З викладеного вбачається, що відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій до зобов'язань, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури не відноситься.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 статті 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Зазначена правова позиція відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013р. у справі №11/Б-5022/1293/2011.

Слід зазначити, що Верховний суд України у постановах від 18.03.2014 року по справах № 3-4гс14 та № 3-4гс14 від 27.05.2014 року по справі № 3-19гс14 дійшов висновку, що вимоги УПФУ не мають характеру поточних в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявлені після введення ліквідаційної процедури ,під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання вимог УПФУ в Сумському районі Сумської області, які нараховані за період після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, тому суд відмовляє УПФУ в Сумському районі Сумської області в задоволенні поданої заяви про визнання поточних кредиторських вимог за січень 2015 року.

Керуючись статями 1, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтями 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви кредитора - УПФУ в Сумському районі Сумської області № 800/07-10 від 13.02.2015 року про визнання кредиторських вимог в сумі1548,15 грн. за січень 2015 року до боржника Відкритого акціонерного товариства "Бурякорадгосп Низівський" - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити кредитору, ліквідатору.

Суддя О.Ю. Соп'яненко