Рішення

від 08.04.2015 по справі 922/1012/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р.Справа № 922/1012/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УПК", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків про стягнення коштів в сумі 70 278,23 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Косяченка Є.С. (дов. б/н від 16.02.2015 року);

від відповідача - Харченка К.С. (дов. б/н від 05.03.2015 року).

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ТОВ "ТД УПК" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ Харківський завод транспортного устаткування" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 54 459,98 грн., пеню в розмірі 6 826,15 грн., три проценти річних в розмірі 859,42 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 8 132,68 грн., а також судовий збір в сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за Договором поставки № 2202 від 22.02.2013 року, в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за поставлену продукцію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.03.2015 року о 10:30 год.

Ухвалою суд від 10.03.2015 року розгляд справи відкладався на 24.04.2015 року об 11:45 год.

У судовому засіданні 24.03.2015 року оголошувалась перерва до 08.04.2015 року до 12:45 год.

Позивач у судовому призначеному судовому засіданні звернувся до суду із письмовою заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 6 826,15 грн., а також 3 % річних в розмірі 859,42 грн.

Крім того, у вказаній заяві адресант також просить не стягувати з відповідача суму витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитися від позову.

Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача, його одностороннім волевиявленням, суд не зв'язаний думкою іншої сторони у справі та думкою третіх осіб щодо цього волевиявлення та щодо припинення провадження у справі.

З огляду на викладене та керуючись ст.78 ГПК України, господарський суд приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на наведене провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6 826,15 грн., а також 3 % річних в сумі 859,42 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній у судовому засіданні 08.04.2015 року представник відповідача факт наявності заборгованості за спірним договором визнав, проте, посилаючись на скрутне матеріальне становище свого підприємства, просив суд надати розстрочку виконання, прийнятого по даній справі рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Так, 23.02.2013 року між ТОВ "ТД УПК" (Постачальник) та ПАТ Харківський завод транспортного устаткування" (Покупець) був укладений договір поставки № 2202 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору Постачальник взяв на себе зобов'язання передати, а Покупець - прийняти у власність та оплатити товару, в порядку та на умовах визначених даним договором. Найменування, одиниця виміру та кількість товару вказується у Специфікаціях.

Згідно п. 2.1. Договору, поставка здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання Специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, 22.02.2013 року сторонами були узгоджені та підписані Специфікації №№ 01, 03 та 04 на підставі яких позивачем було передано у власність відповідачу товар загальною вартістю 61 459,98 грн.

Факт поставки товару підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 20 - 22).

Згідно п. 7.2. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару можуть здійснюватися в безготівковому порядку, вексельній формі, шляхом проведення взаємозаліку та інших формах, передбачених діючим законодавством, за згодою сторін.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що розрахунки в безготівковому порядку здійснюються протягом 360 календарних днів з моменту поставки.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасності та повноти розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 54 459,98 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54 459,98 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків від інфляційних процесів в сумі 8 132,68 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 8 132,68 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду згідно запропонованому останнім графіку, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги наявність згоди позивача на розстрочення виконання судового рішення по дані справі, суд вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання відповідача та затвердити запропонований останнім графік погашення, присудженої до стягнення суми заборгованості.

Судові витрати по справі з відповідача не стягуються з огляду на відповідне клопотання позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14, код ЄДРПОУ 32677185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УПК" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, 2/5, код ЄДРПОУ 37576199) суму основної заборгованості в розмірі 54 459,98 грн., а також збитки від інфляційних процесів в розмірі 8 132,68 грн.

Розстрочити виконання рішення суду згідно наступного графіку:

- 27 229,99 грн. основної заборгованості, а також 4 066,34 грн. інфляційних нарахувань - до 01.06.2015 року;

- 27 229,99 грн. основної заборгованості, а також 4 066,34 грн. інфляційних нарахувань до - 01.07.2015 року;

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення сум пені в розмірі 6 826,15 грн., а також 3 % річних в розмірі 859,42 грн. припинити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Повне рішення складено 14.04.2015 р.

Суддя С.Ч. Жельне

справа № 922/1012/15