Рішення

від 26.12.2008 по справі 2-3566-2008

ЗАМОСТЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

                                                                                                                Справа

№ 2 -3566 - 2008 рік

      Р І Ш Е Н Н Я

            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26  грудня   2008 

року                                   Замостянський районний суд м. Вінниці

                                                           в

складі :        головуючого -  судді Старинщук О. В.,

при секретарі            

Горплюк І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за

позовом   ОСОБА_1до ДП «Плас» ТОВ

«ВДТ-Україна», ДП «Індекс» ТОВ 

«ВДТ-Україна», ОСОБА_2про визнання договорів недійсними , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ДП «Пласт» ТОВ «ВДТ-Україна», ДП «Індекс» ТОВ  «ВДТ-Україна», ОСОБА_2про визнання договорів

недійсними та  повернення суми внесків,

мотивуючи тим, що вона перебуває в шлюбі 

З ОСОБА_2  з листопада 2005 року.

Чоловік ніде не працює  та перебуває на

її утриманні, оскільки вона  займається

підприємницькою діяльністю. Із зароблених нею коштів , вона відкладала гроші,

оскільки планували мати дитину.

12 серпня 2007 року в них народилася дитина і щоб

придбати  для неї речі вона взяла

відкладені гроші  і побачила, що там не

вистачає майже 10000 грн. Після чого, чоловік 

розповів, що в липні 2007 року він в м. Житомирі уклав договори, по яких

йому обіцяли  протягом місяця видати

кредит в сумі 125 000 грн. для придбання двох автомобілів. За укладення  цих договорів 

він заплатив 8750 гривень на рахунок ДП «Плас»  і в якості першого внеску по платежам - 965

грн. на рахунок ДП «Індекс», однак гроші йому не видали, пояснивши, що для

отримання кредиту необхідно внести ще багато платежів, загальною сумою близько

60 000 гривень.

На її вимогу, чоловік звернувся до продавця-консультанта,

однак вона відмовилася повернути гроші за оформлення даних договорів та

повідомила, що договір розірванню не підлягає.

Дані договори чоловік уклав без згоди позивачки і самостійно

розпорядився спільними сімейними коштами на свій розсуд, тому вона вважає, що

такими діями  її чоловіка порушені її

права , як власника майна , що є у спільній сумісній власності. Своєї згоди на

укладення договорів вона не давала і чоловік не мав права  укладати їх без  її згоди, оскільки розмір оплати

виходить  за межі дрібного побутового. В

результаті цього, її дитина  залишилася

без коштів на існування. Такі обставини і змусили  її звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка  свій позов підтримала, просила суд його

задоволити, додатково пояснивши,

що коли вона лежала в лікарні на збереженні вагітності, чоловік забрав гроші,

які вона збирала на народження дитини і віддав відповідачам.

Представник  відповідачів по справі  в судовому засіданні позов не визнав,

мотивуючи тим, що при укладенні 

оспорюваних договорів дії ОСОБА_2. були спрямовані на досягнення певного

результату,  його воля під час укладення

договорів відповідала змісту, предмету та умовам договорів - він бажав скористатися

послугами Відповідача.  Щодо

розпорядження коштами як окремим об'єктом права спільної сумісної власності, то

при укладені договорів  вони не

потребують  надання письмової згоди Іншим

з подружжя і твердження позивачки про її необізнаність  з оспорюваними договорами не слід приймати до

уваги, оскільки жодного звернення, претензії, вимоги від позивачки до

відповідачів не надходили. Крім того, 

відповідно до п. 5.1 ст. 5  Договору

«Сторони підтверджують дійсність своїх намірів., згідно п. 5.3 ст. 5 ОСОБА_2

при укладені  договору гарантував

«добросовісність своїх дій по відношенню до інших осіб, в тому числі подружжя»

та підтверджував «погодження іншого із подружжя на здійснення даного

правочину».

Співвідповідач - чоловік

позивачки ОСОБА_2 позов своєї дружини визнав, мотивуючи тим, що він використав

спільні кошти подружжя без відому його дружини, а тому договори  укладені з відповідачами слід визнати

недійсними.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної

справи,  встановив наступне:

Позивачка ОСОБА_1 перебуває у шлюбі 

з ОСОБА_2 з  4 листопада   2005 року.

         4 липня

2007 року її чоловік ОСОБА_2 уклав договори з  

ДП «Плас» ТОВ «ВДТ-Україна» м. Вінниця за  № 03726, 

ДП «Індекс» ТОВ «ВДТ-Україна» м. Вінниця за  № 03726, ДП «Плас» ТОВ «ВДТ-Україна» м.

Вінниця за  № 0372, ДП «Індекс» ТОВ

«ВДТ-Україна» м. Вінниця за  № 03727 про

купівлю товару на умовах програми «Добробут» предметом якого мали бути

транспортні засоби, в зв'язку з чим  вніс

8750 гривень на рахунок ДП «Плас»  і в якості першого внеску по платежам - 965

грн. на рахунок ДП «Індекс».

Дані договори чоловік, відповідач по справі,  уклав без згоди дружини -  позивачки і самостійно розпорядився спільними

сімейними коштами на свій розсуд, такими діями  

порушивши  її права, як власника

майна, що є у спільній сумісній власності, оскільки  своєї згоди на укладення договорів

позивачка  не давала і тому

відповідач   не мав права  укладати їх без її згоди, оскільки розмір

оплати виходить  за межі дрібного

побутового. В результаті цього, її дитина 

залишилася без коштів на існування.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про повне

задоволення позову, оскільки,  ст. 55

Сімейного кодексу  України,

зазначає,  чоловік  та чоловік 

зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Як видно з матеріалів справи, зазначені договори виходять

за межі дрібного побутового і на їх виконання відповідачем  ОСОБА_2 

було внесено  спільні кошти

подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 

65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік має право на звернення до

суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим

із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного

побутового.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо  недійсність правочину прямо невстановлена

законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його

дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути

визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину

кожна із сторін зобов'язана повернути 

другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього

правочину, або відшкодувати його вартість.

Оскільки при укладенні зазначених  договорів було порушено права позивача по

справі,  то вказані  правочини мають бути визнанні недійсними та застосовано

відповідні правові наслідки їх недійсності.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст.  215, 216 ЦК України,  ст. 55, 65 СК України, ст. ст.  10, 60, 169 ч. 4, 212 - 217  ЦПК

України, суд, -

В И Р І

Ш И В :

            Позов задоволити.

            Визнати недійсними договори,

укладені між ОСОБА_2та

ДП

«Плас» ТОВ «ВДТ-Україна» м. Вінниця за  №

03726 від 4 липня 2007 року.

ДП

«Індекс» ТОВ «ВДТ-Україна» м. Вінниця за 

№ 03726 від 4 липня 2007 року.

ДП

«Плас» ТОВ «ВДТ-Україна» м. Вінниця за  №

03727 від 4 липня 2007 року.

ДП

«Індекс» ТОВ «ВДТ-Україна» м. Вінниця за 

№ 03727 від 4 липня 2007 року.

            Стягнути з ДП «Плас» ТОВ

«ВДТ-Україна» м. Вінниця ЄДРПОУ 34364298 ( рахунок № 2600600875001 у ВФ АКБ

«Надра» МФО 302355) на користь ОСОБА_2 

8750 гривен.

            Стягнути з ДП «Індекс» ТОВ

«ВДТ-Україна» м. Вінниця ЄДРПОУ 34542409 ( рахунок № 26007050919400  в  АКБ

«УкрСиббанк» м. Харків  МФО 351005) на

користь ОСОБА_2  954,93  гривні.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом

подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення

рішення і поданням після цього апеляційної скарги  протягом 20 днів з дня подачі заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя: