ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2015 р. Справа № 923/395/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про стягнення 16142,65 грн. за договором купівлі-продажу
за участю представників сторін:
від позивача - Кононова Ю.В. дов. № б/н від 04.03.2015 р.
від відповідача - ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_2
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Авто" м. Херсон (надалі за текстом рішення - позивач, продавець) звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон (надалі за текстом рішення - відповідач, покупець) про стягнення 16142,65 грн. за договором купівлі-продажу, з яких, з урахуванням поданої позивачем уточненої заяви про збільшення розміру позовних вимог, - 10511,19 грн. основного боргу, 508,09 грн. 3% річних, 3571,46 грн. інфляційних втрат та 1551,91 грн. пені відповідно до умов договору № ДГ - 0000030 купівлі-продажу газу метану від 13 червня 2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення ст. ст. 526, 625, 665 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, порушення відповідачем договірних зобов'язань.
Відповідач у судовому засіданні визнав позов в частині основного боргу та стягнення судового збору за подачу позову, щодо стягнення 3 % річних, втрат від інфляції, пені відповідач заперечував. Письмовий відзив на позовну заяву відповідачем не надано.
Справу розглянуто в судових засіданнях 24 березня та 07 квітня 2015 року.
Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
13 червня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № ДГ - 0000030 купівлі-продажу газу метану (надалі за текстом рішення - Договір) (а.с. 20).
Відповідно до розділу 1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця газ метан (надалі товар) шляхом заправки автомобілів покупця, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити на умовах даного договору.
Ціна за 1 кубічний метр газу складає 5,49 грн., крім того ПДВ - 1,10 грн., разом 6,59 грн. Ціна на газ, що вказана в даному договорі, визначається на день його підписання і змінюється за рішенням компетентних державних органів України, наказами НАК "Нафтогаз Україна". Сторони домовились, що у випадку зміни ціни, чи порядку розрахунків за газ, нові ціни чи порядок розрахунків для сторін за даним договором оформлюється додатковим угодами ( п.п. 2.1., 2.2.).
Розрахунки за наданий товар здійснюються шляхом попередньої оплати виставлених рахунків на протязі двох банківських днів. Розрахунок за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (розділ 3 договору).
Продавець зобов'язаний вести облік даних про кількість проданого товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар на умовах даного договору і прийняти його.
Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору згідно з чинним законодавством України (розділ 5 договору).
Договір набуває чинності з дати підписання і діє протягом одного року, і вважається продовженим, якщо протягом 10 днів після письмового повідомлення не було заявлено про його припинення (розділ 9 договору).
На виконання умов договору позивачем було передано товар покупцю, що підтверджується видатковими накладними та заправочними відомостями (а.с. 21-39).
05 листопада 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за зазначеним договором у розмірі 140014,92 грн. (а.с. 42).
28.02.2014 року позивачем та відповідачем проведено акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 40).
Відповідачем частково здійснено розрахунок з позивачем, відповідно до акту звірки розрахунків від 18.11.2014 року за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 10511,19 грн. (а.с. 41).
Позовні вимоги у сумі 16142,65 грн. за договором № ДГ - 0000030 купівлі-продажу газу метану від 13 червня 2013 року, з яких 10511,19 грн. основного боргу, 508,09 грн. 3% річних, 3571,46 грн. інфляційних втрат та 1551,91 грн. пені стали предметом судового розгляду у даній справі.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте, відповідачем зобов'язання щодо оплати придбаного товару виконано не в повному обсязі. На момент подання позову, сума простроченої заборгованості за договором № ДГ - 0000030 від 13 червня 2013 року становить 10511,19 грн.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 10511,19 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 508,09 грн. 3% річних, 3571,46 грн. інфляційних втрат та 1551,91 грн. пені.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормами ст. 231 ГК України, ст. 551 ЦК України передбачено визначення розміру неустойки, якщо предметом неустойки є грошова сума, договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Оскільки відповідальність за порушення зобов'язання покупцем з оплати товару у вигляді пені сторонами в договорі не передбачена, вимоги про стягнення пені з відповідача задоволенню не підлягають.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі N 6-42цс11).
Невиконання відповідачем зобов'язання з оплати грошових коштів в сумі 10511,19 грн. основного боргу на момент звернення до суду підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання є правомірними та обґрунтованими. Перевіривши розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних, наведений позивачем, відповідно до періодів виникнення та оплати заборгованості, узгоджених сторонами в договорі, суд задовольняє їх в сумі заявленій до стягнення 508,09 грн. та 3571,46 грн. відповідно.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем зі сплати судового збору, відносяться на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (місцезнаходження: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Авто", (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Чорноморська, 27, кв. 109; ідентифікаційний код 32479634) 10511,19 грн. основного боргу, 3571,46 грн. інфляційних втрат, 508,09 грн. 3% річних, 1649,78 грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1551,91 грн. пені.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.04.2015
Суддя Т.А. Остапенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2015 |
Оприлюднено | 21.04.2015 |
Номер документу | 43588682 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Остапенко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні