Постанова

від 09.04.2015 по справі 809/1237/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Справа № 809/1237/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Жовнірович О.С.

за участю сторін:

представника позивача: Попович О.В.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ест"

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2015 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Коломийська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ест" (далі - ТОВ "Агро-Ест") про стягнення податкового боргу в розмірі 159 218,24 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, наведених в позовній заяві. Суду пояснила, що за відповідачем станом на день подання позову рахується податковий борг в загальному розмірі 159 218,24грн. На підставі наведеного, просила суд даний адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Правом на подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав. Документи, які надсилалися відповідачу, 08.04.2015 року повернулися до суду з відміткою "Укрпошти" - "за даною адресою не проживає", хоча виклик здійснювався за адресою, зазначеною в ЄДРПОУ. Згідно із правилами ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ест» зареєстроване реєстраційною службою Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області 01.04.2008 року та взяте на облік в Коломийській ОДПІ (а.с. 43-45).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2014 року Коломийською ОДПІ проводилась перевірка даних ТОВ «Агро-Ест», задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень 2014 року, про що складено акт №1793/09-07-15-02/35554153 від 15.10.2014 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України у зв'язку із несвоєчасним поданням податкової звітності з ПДВ за липень 2014 року (а.с.34-36).

На підставі даного акту податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення №0002871500 від 21.10.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170грн. (а.с.37).

Крім того, 10.11.2014 року за результатами проведеної перевірки відповідача Коломийською ОДПІ складено акт №1981/09-07-22-00-12/35554153 позапланової виїзної перевірки з податку на прибуток за період з 01.10.2011 року 31.12.2013 року та з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 03.11.2014 року, яким встановлено наступні порушення:

- п.п.135.4.2, п.135.4, п.п.135.5.4, п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2013 рік в розмірі 57 648,00грн.;

- п.184.7 ст.184 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2014 року в розмірі 11 917,00грн.;

- п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004р., в результаті чого встановлено видачу підприємством готівкових коштів під звіт без повного їх звітування в розмірі 151 500,00грн;

- ст.ст.168, 167 ПК України підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб із виплачених доходів фізичній особі ОСОБА_3, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24 391,00грн., в тому числі: жовтень 2011р. - 750,00грн., листопад 2011р. - 3 891,80грн., грудень 2011р. - 11 711,80грн., січень 2012р. - 1 425,00грн., лютий 2012р. - 3 015,40грн., березень 2012р. - 1 425,00грн., квітень 2012р. - 750,00грн. та травень 2012р. - 1 425,00грн. (а.с. 7-30).

На підставі даного акту позивачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення: - №0000682200 від 21.11.2014 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 14 896,25грн., з яких 11 917,00грн. основного платежу та 2 979,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000672200 від 21.11.2014р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 75 332,78грн., з яких 57 648,00грн. основного платежу та 14 412,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000702200 від 24.11.2014р., яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 37 875,00грн.;

- №0013161701 від 21.11.2014р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в загальному розмірі 24 391,00, з яких 24 391,00грн. основного платежу та 6 097,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 32-34).

Крім того, ТОВ «Агро-Ест» нараховано пеню по ПДВ в розмірі 455,46грн. та пеню по податку на прибуток в розмірі 3 276,93грн.

05.12.2014р. Коломийська ОДПІ виставила ТОВ «Агро-Ест» податкову вимогу про сплату податкового боргу за №1875-25, яка отримана відповідачем 08.12.2014р. (а.с. 38).

Враховуючи наведене, станом на день подання адміністративного позову за ТОВ «Агро-Ест» рахується податковий борг в загальному розмірі 159 218,24грн., в тому числі пеня 455,46грн.

Вказане також підтверджується зворотнім боком облікових карток відповідача (а.с. 39-42).

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 ПК України).

Згідно із п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 ПК України).

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що до відповідача за несвоєчасне подання декларації з ПДВ за липень 2014 року застосовано штрафні санкції.

З урахуванням зазначених норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовано до відповідача штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ в розмірі 170 грн.

Стосовно правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000682200 від 21.11.2014 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 14 896,25грн., з яких 11 917,00грн. основного платежу та 2 979,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за період з 01.10.2011р. по 31.07.2014р. відповідач задекларував податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 103 353,00грн.

Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2011р. (№104573 від 09.02.2012р.) залишкова вартість основних засобів станом на 01.01.2012р. становила 186 600,44грн. (без ПДВ). Перевіркою на підставі наданих відомостей, видаткових та податкових накладних, ВМД, представлених до перевірки, встановлено, що у 2012р. ТОВ «Агро-Ест» було реалізовано основні засоби на суму 41 916,00грн., в тому числі ПДВ 6 986,00грн. (залишкова вартість без ПДВ станом на 01.01.2012р. складала 33 058,66грн.) та придбано основні засоби на суму 119 782,55грн. (з врахуванням мита 234,69грн.) та ПДВ 23 956,51грн. Нараховані амортизаційні відрахування за 2012р. склали 22 721,00грн.

Станом на 01.01.2013р. залишкова вартість основних засобів склала 250 603,33грн. (186 600,44-33 058,66-22 721,00+119 782,55) та ПДВ 50 120,67грн.

За 2013р. ТОВ «Агро-Ест» подало декларацію з податку на прибуток підприємства з відсутністю діяльності, фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва за 2012р. до Коломийської ОДПІ не подано, а за 2013р. подано з прочерком.

Згідно наданого пояснення керівника відповідача від 04.11.2014р. підприємство у 2013-2014р.р. господарську діяльність не здійснювало. До перевірки не було представлено жодних документів, які підтверджували реалізацію основних засобів у 2013р. та до моменту зняття підприємства з платника ПДВ, тобто по 31.07.2014р.

Відповідно до п.184.7 ст.184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Оскільки датою анулювання реєстрації платника ПДВ є 31.07.204р., то останній (звітний) податковий період для ТОВ «Агро-Ест» по ПДВ був липень 2014р. За цей податковий період відповідач подав до Коломийської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за №1400010882 від 26.08.2014р. та включив до податкових зобов'язань умовний продаж основних засобів на суму 229 224,00грн., в тому числі 38 204,00грн.

Відповідно до п.193.1 ст.193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків; 0 відсотків; 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком , затвердженим Кабінетом Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Агро-Ест» в липні 2014р. не відобразило податкові зобов'язання в розмірі 11 917,00грн. та занизило податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2014р. на суму 11 917,00грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, відповідачу правомірно визначено штрафні санкції в розмірі 2 979,25грн.

Стосовно збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 75 332,78грн., з яких 57 648,00грн. основного платежу та 14 412,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.

Як встановлено актом перевірки №1981/09-07-22-00-12/35554153 від 10.11.2014р. за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. ТОВ «Агро-Ест» задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 311 819,00грн. Перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. встановлено його заниження на суму 303 412,08грн., у зв'язку із не включенням в декларацію з податку на прибуток за 2013р. заборгованості, по якій минув термін позовної давності в сумі 298 000,00грн., та виплачених відсотків банку за внесення коштів на депозит на суму 5 412,18грн. Перевіркою відображення даних у декларації показників за період з 01.10.2011р. по 31.12.2014р. у загальній сумі 311 719,00грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій по реалізації основних засобів, надання послуг сільськогосподарською технікою. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. в сумі 100грн. на підставі виписок банку встановлено, що на формування цих показників мало вплив виплата відсотків банку на депозит. Перевіркою відображених показників декларації за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. на підставі виписок банку у загальній сумі 100,00грн. встановлено порушення не відображення в доходах виплату відсотків банку за депозит та безнадійну кредиторську заборгованість. Згідно поданого ТОВ «Агро-Ест» фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва до Коломийської ОДПІ №104573 від 09.02.2012р. за період 2011р. станом на 01.01.2011р. кредиторська заборгованість становила 306 000,00грн., а станом на 01.01.2012р. - 298 000,00грн. За 2013р. відповідач подав до Коломийської ОДПІ фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за №9090895545 від 28.02.2014р., де кредиторська заборгованість відсутня. Перевіркою первинних документів, банківських виписок, касової книги не встановлено повернення кредиторської заборгованості суб'єктам господарської діяльності.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу доходів включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;.

Згідно із п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Агро-Ест» не включило до складу інших доходів декларації з податку на прибуток за 2013р. дохід в розмірі 298 000,00грн. від заборгованості, термін позовної давності якої минув, чим порушило зазначені вище вимоги п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

Згідно виписки банку по розрахунковому рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» №26000052506285 представленої до перевірки банком, відповідачу виплачувались відсотки в розмірі 5 462,18грн. за перерахування коштів на депозит згідно відкритої оферти банку по депозитних договорах №167845 від 12.12.2012р. на суму 60 000,00грн. та №188057 від 18.04.2013р. на суму 60 000,00грн.

Відповідно до п.п.135.4.2 п.135.4 ст.135 ПК України до доходу підприємства включається дохід банківських установ, до якого включаються, зокрема, комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління.

Судом встановлено, що ТОВ «Агро-Ест» в податковій декларації з податку на прибуток за 2013р. відображено дохід в суму 50,00грн. в рядку «Інші доходи», отже платником занижено суму доходів на 303 412,00грн., чим порушено зазначені вище вимоги п.п.135.4.2 п.135.4, ст.135 п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

Враховуючи наведене перевіркою повноти визначення податку на прибуток відповідача за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. встановлено заниження податку на прибуток підприємств на суму 57 648,00грн. (а.с. 9-13).

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000672200 від 21.11.2014р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 75 332,78грн., з яких 57 648,00грн. основного платежу та 14 412,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стосовно збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в загальному розмірі 30 488,75, з яких 24 391,00грн. основного платежу та 6 097,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Агро-Ест» у періоді з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. не здійснювало утримання та перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб. Станом на 01.10.2011р. середньооблікова чисельність працівників складала 0 чол., в т.ч. 0 - сумісники. Станом на 31.12.2013р. середньооблікова чисельність працівників складала 0 чол., в т.ч. 0 - сумісники.

Відповідно до п.18.1 ст.18 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

З урахуванням норм п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

ТОВ «Агро-Ест» виступає податковим агентом і є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів щодо проведення виплати доходів іншим фізичним особам - громадянам при виплаті доходів.

Перевіркою повноти утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичним особам оподаткованих доходів згідно наданих до перевірки первинних документів встановлено, що ТОВ «Агро-Ест» в перевіряємому періоді виплачено дохід фізичній особі ОСОБА_3 у вигляді грошових коштів із каси підприємства в розмірі 151 500,00грн., в тому числі: жовтень 2011р. - 5 000,00грн.; листопад 2011р. - 24 000,00грн.; грудень 2011р. - 70 000,00грн., січень 2012р. - 9 500,0грн., лютий 2012р. - 19 000,00грн.; березень 2012р. - 9 500,00грн.; квітень 2012р. - 5 000,00грн. та травень 2012р. - 9 500,00грн.

При виплаті фізичним особам доходу не було проведено нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб, чим порушено вимоги ст.168, 167 ПК України, в результаті чого відповідачу донараховано податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24 394,00грн. відповідно до ставок визначених ст.167 ПК України.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, відповідачем в порушення ст.167, 168 ПК України не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб із виплачених доходів фізичній особі ОСОБА_3, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24 391,00грн., в тому числі: жовтень 2011р. - 750,00грн., листопад 2011р. - 3 891,80грн., грудень 2011р. - 11 711,80грн., січень 2012р. - 1 425,00грн., лютий 2012р. - 3 015,40грн., березень 2012р. - 1 425,00грн., квітень 2012р. - 750,00грн. та травень 2012р. - 1 425,00грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 6097,75грн.

Стосовно збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових рахунків в розмірі 37 875,00грн., суд зазначає наступне.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення відповідача при витрачанні готівки.

Так, в касу підприємства кошти, які отримані з розрахункового рахунку №260023005892: -10.10.2011р. в розмірі 5 000,00грн. - видача на інші цілі; 09.11.2011р. в розмірі 15 000,00грн. - видача на інші цілі; 23.11.2011р. в розмірі - 9 000,00грн.; 02.12.2011р. в розмірі 50 000,00грн. - видача на інші цілі; 16.12.2011р. в розмірі 20 000,00грн. - погашення кредиторського боргу; 31.01.2012р. в розмірі 9 500,00грн. - видача на інші цілі; 09.02.2012р. в розмірі 9 500,00грн. - кредиторська заборгованість; 16.02.2012р. в розмірі 9 500,00грн. - погашення кредиторської заборгованості; 22.03.2012р. - розмірі 9 500,00грн. - погашення кредиторської заборгованості; 11.04.2012р. в розмірі 5 000,00грн. - видача на інші цілі; 11.05.2012р. в розмірі 9 500,00грн. - видача на інші цілі, були оприбутковані в касу підприємства повністю та видані по видаткових касових ордерах ОСОБА_3 як поверненя частки статутного фонду.

Проведеною перевіркою спростовано можливість повернення частки статутного фонду ОСОБА_3 так як фактично внесення коштів у формування статутного фонду нею не здійснювалось.

Відповідно до Державної реєстрації змін до установчих документів підприємства, які проведено 14.10.2011р. за №111011050006000595 до складу засновників товариства ввійшла ОСОБА_3.

За представленими до перевірки документами не встановлено формування статутного фонду за рахунок внесків ОСОБА_3, а саме відсутні поступлення коштів у касу підприємства (касова книга розпочата з 01.10.2011р.) та на розрахункові рахунки банків за період, що підлягає перевірці (з 01.10.2011р. по 03.11.2014р.). А це означає, що фактичне повернення статутних внесків ОСОБА_3 не могло відбутися, оскільки вона є засновником з 14.10.2014р.

Для перевірки не представлено авансові звіти ОСОБА_3, які б свідчили про фактичне використання нею отриманих коштів. Також кошти не повертались нею в касу чи на рахунок підприємства.

Відповідно до п.2.11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004р. видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Враховуючи вищенаведене, у зв'язку із порушенням відповідачем п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004р. встановлено видачу готівкових коштів під звіт без повного їх звітування в розмірі 151 500,00грн. (а.с. 27-30)

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995р. за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

А тому до відповідача правомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 37 875,00грн.

В п.58.1 ст.58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст.58 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно із п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

05.12.2014 року відповідачу виставлено податкову вимогу №1875-25, в якій визначено розмір податкового боргу підприємця за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно даних зворотного боку облікової карки відповідача по ПДВ та по податку на прибуток підприємству нараховано пеню в розмірі 455,46грн. та 3 276,93грн. відповідно.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Наявність податкового ТОВ «Агро-Ест» в загальному розмірі 159 218,24грн. підтверджується дослідженими матеріалами справи, доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому подання підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ест" (код ЄДРПОУ 35554153, вул.Соборна, 15/3, с.Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78274) з розрахункових рахунків в банках, що обслуговують дане підприємство, за рахунок готівки та за рахунок майна, що належить такому підприємству в дохід Державного бюджету України податковий борг в розмірі 159 218,24грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімнадцять гривень двадцять чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 14.04.2015 року.