Постанова

від 09.04.2015 по справі 809/1266/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Справа № 809/1266/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Волочій Л.І.

за участю представників сторін:

позивача: Ковалюк Г.І.,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: приватного підприємства "Енергосервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 43095,80 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2015 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Енергосервіс" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 43095,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача, в порушення вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України наявна заборгованість по податку на додану вартість в сумі 40330,36 грн. та по єдиному податку юридичної особи в розмірі 726,37 грн. Внаслідок чого, загальна сума заборгованості становить 43095,80 грн. (в тому числі пеня 2039,07 грн.), яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 29). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 11.03.1993 року відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. (а.с. 18 - 19).

Статтею 16.1.4. Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2014 року, 16.01.2015 року та 19.02.2015 року відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську Головного правління ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість та задекларовано суму податку на додану вартість відповідно 24808 грн., 1148 грн. та 19341 грн. (а.с. 11 - 17).

Пунктом 56.11 статті 56 Кодексу встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість, є узгодженими.

Стаття 57.1 Кодексу встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплатив заборгованість по податку на додану вартість, внаслідок чого заборгованість по вказаному податку перед бюджетом становить 40330,36 грн. (а.с. 23).

Окрім того, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по єдиному податку з юридичної особи, подавши до ДПІ у м. Івано-Франківську Головного правління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію єдиного податку юридичної особи, задекларувавши суму єдиного податку 6872,52 грн. (а.с. 9 -10).

Пунктом 295.3 статті 295 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку складено акт за № 9960/1503/19393752 від 26.11.2014 року, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгоджену суму податкових зобов'язань по єдиному податку, чим порушено пункт 295.3 статті 295 Податкового кодексу України. (а.с. 7).

За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0032691503 від 26.11.2014 року, якими до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 697,41 грн. (а.с. 6).

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано, що підтверджується підписом на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Кодексу, не була порушена процедура апеляційного (адміністративного) узгодження податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями суд приходить до висновку, що визначені суми податкових зобов'язань є узгодженими.

Судом встановлено, що у відповідача була наявна переплата по єдиному податку юридичної особи в розмірі 6843,56 грн., внаслідок чого заборгованість по вказаному податку перед бюджетом становить 726,37 грн. (а.с. 23).

Пунктом 129.1.1. частини 129.1. статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 2039,07 грн. (а.с. 21 - 22).

Згідно пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми "Ю" за № 276-25 від 24.02.2014 року на суму 1960,77 грн. (а.с. 20).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, податковим повідомленням-рішенням за № 0032691503 від 26.11.2014 року, довідкою про наявний податковий борг, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 6, 9 - 17, 23).

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 43095,80 грн. з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих приватне підприємство "Енергосервіс" та за рахунок готівки.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих приватне підприємство "Енергосервіс" (код ЄДРПОУ 19393752) та за рахунок готівки в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 43095,80 грн. (сорок три тисячі дев'яносто п'ять гривень вісімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 14.04.2015 року.