Постанова

від 06.04.2015 по справі 813/455/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року № 813/455/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Цицик О.І.,

представника відповідача Писанка П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівстильбуд" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівстильбуд" (далі - ТОВ "Львівстильбуд") про стягнення податкового боргу у сумі 9448,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість внаслідок несплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість у розмірі 9004,55 грн та пені 443,98 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов від 16.02.2015 року вх. № 4895, в обґрунтування якого зазначив, що 14.10.2014 року відповідачем було отримано податкову вимогу від 06.10.2014 року № 5600-25 щодо стягнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 9343,47 грн, в т.ч. податку на додану вартість 8700,00. Листом від 22.10.2014 року № 10/2014/16 у відповідь на податкову вимогу від 06.10.2014 року № 5600-25 відповідач надав пояснення, що дана сума виникає внаслідок попередніх актів перевірок та податкових повідомлень-рішень від 16.01.2013 року № 0000161504 та від 13.05.2013 року № 0004881520, які були скасовані Львівським окружним адміністративним судом згідно постанови від 08.05.2014 року № 813/12/14. Вищезгадана Постанова Львівського окружного адміністративного суду була залишена без змін Львівським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 10.12.2014 року за № 876/5690/14. Крім того, на підтвердження сплати податкових зобов'язань відповідачем надано копії платіжних документів. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ "Львівстильбуд" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 15.12.2014 року.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 08.12.2014 року № 1413031400677 ТОВ "Львівстильбуд" узятий на облік як платник податків у ДПІ у Залізничному районі м. Львова 26.06.2003 року № 32484623.

Податковий борг відповідача відповідно до довідки про заборгованість від 11.12.2014 року № 18386/09/2000 станом на 10.12.2014 року становить 9448,53 грн.

Дана заборгованість підтверджується також зворотнім боком облікової картки платника.

Зазначена сума боргу виникла на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість:

- № 9014268875 від 19.03.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2513,55 грн;

- № 9021172683 від 17.04.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 895,00 грн;

- № 9028718362 від 20.05.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 140,00 грн;

- № 9034629810 від 18.06.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 452,00 грн;

- № 9041282354 від 18.07.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3417,00 грн;

- № 9048319129 від 20.08.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 99,00 грн;

- № 9053314717 від 17.09.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 317,00грн;

- № 9059176547 від 15.10.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 212,00грн;

- № 9065775830 від 13.11.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 768,00грн;

- пеня у сумі 443,98 грн.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова виставило відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 06.10.2014 року № 5600-25 на загальну суму 9349,47 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що виник після надіслання йому податкової вимоги.

Податкова вимога надіслана відповідачу. Докази надіслання податкової вимоги наявні в матеріалах справи. (а.с. 9)

Доказів оскарження податкової вимоги в судовому порядку позивачем не надано, узгоджена сума податкового зобов'язання до бюджету на сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу, а відтак підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Посилання позивача на те, що ним сплачені податкові зобов'язання по податку на додану вартість за період лютий-жовтень 2014 року згідно платіжних документів від 28.03.2014 року № ПН46558К на суму 3570,00 грн, від 18.04.2014 року № ПН13432 на суму 285,33 грн, від 22.05.2014 року № 40 на суму 140, 00 грн, від 01.07.2014 року № ПН66781К на суму 500,00 грн, від 23.07.2014 року № 3 на суму 3417, 00 грн, від 19.08.2014 року № 4 на суму 99, 00 грн, від 17.09.2014 року № 17 на суму 317, 00 грн, від 17.10.2014 року № 28 на суму 212, 00 грн, від 25.11.2014 року № 42 на суму 768, 00 грн, всього на суму 9308,33 грн суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з облікової картки платника податків у відповідача наявна заборгованість по податку на додану вартість, відтак, сума коштів сплачена ТОВ "Львівстильбуд" в сумі 9308,33 грн була зарахована в рахунок погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення.

Безпідставними є також посилання відповідача про те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 року у справі № 813/12/14 скасованні податкові повідомлення-рішенння від 16.01.2013 року № 0000161504, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Львівстильбуд" за платежем податок на додану вартість на загальну суму 7041,25 грн, в т.ч. 5633 грн за основним платежем, 1408,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 13.05.2013 року № 0004881520, яким збільшено суму грошового зобов'язання платника за платежем податок на додану вартість на загальну суму 44753,50 гр., в т.ч. 40237,00 грн за основним платежем, 4516, 50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки податковим органом було здійснено коригування даних сум в обліковій картці платника податків, відтак такі не враховуються у податковий борг.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 9448,53 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу, отже підлягає стягненню до бюджету.

Відповідно до довідки про банківські рахунки, ТОВ "Львівстильбуд" має відкриті рахунки в установах банку.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про стягнення коштів з банківських рахунків ТОВ "Львівстильбуд" для погашення податкового боргу в розмірі 9448,53 грн є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами і підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 7-14, 35, 69-71, 86, 94, 159-163, 167, 183-2 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Львівстильбуд" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 172/36, код ЄДРПОУ 32484623) на користь Державного бюджету України кошти у розмірі 9448 (дев'ять тисяч чотириста сорок вісім) гривні 53 копійки.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 10.04.2015 р.