Постанова

від 14.04.2015 по справі 813/1638/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року м. Львів № 813/1638/15

11 год. 56 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Борис А.С.;

відповідача: представник Погорецький Є.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біс Джелато» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Львівський міський центр зайнятості (далі - Львівський МЦЗ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біс Джелато» (далі - ТОВ «Біс Джелато») про стягнення коштів в сумі 1869,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі довідки про середню заробітну плату (дохід) від 17.09.2014 року за №2 (1), виданої роботодавцем ТОВ «Біс Джелато» колишньому працівнику ОСОБА_3, яка звільнилася з роботи та отримала статус безробітної, призначено допомогу по безробіттю. В результаті проведеної перевірки та розслідування страхових випадків щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, позивачем встановлений факт подання відповідачем недостовірних даних щодо сплати єдиного соціального внеску за травень-серпень 2014 року, зазначених у довідках про середню заробітну плату (дохід) гр. ОСОБА_3 від 17.09.2014 року за №2 (1) та від 10.12.2014 року №3, що, в свою чергу, призвело до переплати Львівським МЦЗ допомоги по безробіттю на загальну суму 1869,00 грн. Тому у відповідності до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду у зв'язку з поданням недостовірних даних.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

24.09.2014 року гр. ОСОБА_3 звернулася до Львівського МЦЗ із заявою про надання їй статусу безробітного (а.с. 6), на підставі якої 30.09.2014 року набула статус безробітного та з 01.10.2014 року отримує допомогу по безробіттю.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата допомоги по безробіттю нараховувалась на підставі довідки про середню заробітну плату (дохід) гр. ОСОБА_3 від 17.09.2014 року №2 (1), виданої ТОВ «Біс Джелато», відповідно до якої середньоденна заробітна плата становила 91,45 грн.

За період з 01.10.2014 року по 21.01.2015 року Львівським МЦЗ було проведено виплату гр. ОСОБА_3 допомоги по безробіттю в сумі 5452,26 грн.

10.12.2014 року Львівським МЦЗ було проведено перевірку достовірності даних про отримані доходи гр. ОСОБА_3, зокрема даних, зазначених у довідці про середню заробітну плату від 17.09.2014 року №2 (1) (а.с. 7), за наслідками якої складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» №1520 від 10.12.2014 року (а.с. 8).

Вказаною перевіркою встановлено, що роботодавцем ТОВ «Біс Джелато» невірно вказана сума заробітної плати гр. ОСОБА_3 за серпень 2014 року, а із заробітної плати за серпень-вересень 2014 року не сплачено єдиного соціального внеску.

За результатами розслідування ТОВ «Біс Джелато» надано нову довідку про середню заробітну плату (дохід) гр. ОСОБА_3 від 10.12.2014 року №3 (а.с. 14), згідно якої середньоденна заробітна плата становила 90,98 грн.

22.01.2015 року Львівським МЦЗ проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (акт №2, а.с. 16), яким встановлено, що довідка про середню заробітну плату (дохід) гр. ОСОБА_3 від 10.12.2014 року №3 не відповідає дійсності, оскільки має розбіжності з даними Пенсійного фонду України, а саме виявлено факт несплати відповідачем єдиного соціального внеску за травень-серпень 2014 року.

В результаті, 23.01.2015 року Львівським МЦЗ прийнято Наказ про відшкодування роботодавцем ТОВ «Біс Джелато» матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 1869,00 грн., виплаченого гр. ОСОБА_3 за період з 01.10.2014 року по 21.01.2015 року (а.с. 17).

Позивачем скеровано ТОВ «Біс Джелато» претензію №13/308 від 23.01.2015 року щодо відшкодування коштів у сумі 1869,00 грн. Втім, відповідач зазначену вимогу не виконав і у зв'язку з цим Львівський МЦЗ звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України «Про зайнятість населення» в Україні №5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон України №5067-VI від 05.07.2012 року) визначаються правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №5067-VI від 05.07.2012 року, безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи

Пунктом 1 ст. 9 Закону України №5067-VI від 05.07.2012 року встановлено, що кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України №5067-VI від 05.07.2012 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1 (далі - Порядок), розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно п. 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Центри зайнятості).

Пунктом 6 Порядку встановлено, що якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (надалі - Закон України від 02.03.2000 року №1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України від 02.03.2000 року №1533-ІІІ роботодавець зобов'язаний: під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно вимог ч. 1 ст. 34 Закону України від 02.03.2000 року №1533-ІІІ Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, має право, серед іншого, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, що ТОВ «Біс Джелато» неналежно виконано обов'язки роботодавця, внаслідок чого Львівським МЦЗ здійснено переплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_3 у зв'язку з недостовірними даними про заробітну плату та сплату єдиного соціального внеску.

Претензія Львівського МЦЗ щодо відшкодування коштів у сумі 1869,00 грн. №13/308 від 23.01.2015 року, яка отримана відповідачем 28.01.2015 року, у добровільному порядку не виконана.

Згідно розрахунку позовних вимог сума надмірно виплаченого матеріального забезпечення безробітній гр. ОСОБА_3 за період з 01.10.2014 року по 21.01.2015 року у зв'язку з поданням роботодавцем ТОВ «Біс Джелато» до центру зайнятості недостовірних відомостей складає 1869,00 грн.

Станом на дату судового розгляду справи відповідачем не надано доказів добровільної сплати коштів в сумі 1869,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Частиною 3 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову. Враховуючи пояснення відповідача та визнання ним адміністративного позову повністю, докази, долучені до матеріалів справи та досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 112,122, 128, 136, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біс Джелато» (вул. Корнякта, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 37613414) на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 1869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. на р/р 37170001000584 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25555035.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.