Постанова

від 14.04.2015 по справі 815/602/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/602/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 квітня 2015 року                                         м. Одеса                              

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НХМ» про стягнення заборгованості та накладання арешту на кошти та інші цінності,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі – ДПІ у Київському районі або позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “НХМ” (надалі – ТОВ “НХМ” або відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути кошти у сумі 703,86 грн. з банківських рахунків ТОВ «НХМ», які обслуговують платника податків, а саме: МФО 328618. Ф-Я АТ «УКРЕКСІМБАНК», м. Одеса, №26005010125660, №26005010125660, на наступні реквізити: бюджетний рахунок №31116029700005, бюджетна класифікація 14010100, отримувач ГУДКСУ в Одеській області – код ОКПО 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, та накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «НХМ», в банках, які обслуговують платника податків, а саме: МФО 328618, Ф-Я АТ «УКРЕКСІМБАНК», м. Одеса, №26005010125660, №26005010125660.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ТОВ “НХМ” рахується непогашена пеня, яка утворилася в результаті несвоєчасної сплати грошового зобов'язання, у сумі 703,86 грн., а нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, у підприємства відсутнє.

В судове засідання представник позивача не прибув. Просив розглянути справу без його участі.

Відповідач до суду не з'явився. Про час. дату та місце повідомлений належним чином та завчасно. Жодних клопотань, заяв про неможливість прибути у судове засідання не надходило. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак суд ухвалив про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «НХМ» зареєстровано 04.12.2009р. Одеським міським управлянням юстиції за №15561020000037708 та взято на податковий облік як платника податків в ДПІ у Киівському районі 07.12.2009р. за №7338. Основними видами економічної діяльності підприємства є 73.11 Рекламні агентства.

ТОВ «НХМ» має відкриті банківські рахунки:

р/р 26005010125660, р/р 26005010125660, в Ф-Я АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м. Одеса, МФО банку 328618;

13.03.2014р. посадовими особами ДПІ в Київському районі складено акт на предмет порушення підприємством ТОВ «НХМ», а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість та виявлення помилок №524/22-02/36850270 (надалі – Акт перевірки) (а.с. 10-11).

Як зазначено в Акті перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації за грудень 2013 року на суму 12500 грн.

На підставі Акту перевірки від 13.03.2014р. №524/22-02/36850270 відповідачу нараховано штрафні санкції та сформовано податкові повідомлення-рішення №0002182202 від 28.05.2014р., яким ТОВ «НХМ» збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 15625,00 грн., у тому числі 12500 грн. за основним платежем, та штрафними санкціями у сумі 3125,00 грн. (а.с.13).

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що ДПІ В Київському районі на адресу підприємства відповідача надсилалася податкова вимога про сплату боргу від 14.08.2014р. №746-25 на загальну суму 3576,44 грн (а.с. 9).

При цьому станом на 30.09.2014р. непогашена заборгованість ТОВ «НХМ» перед бюджетом з податку на додану вартість становила 3583,21 грн. (згідно облікових карток платника податків та довідки про суму податкового боргу платника податків) (а.с.5, 6).

Судом встановлено, що 17.03.2015р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом сплачено 3583,21 грн., про що свідчить надане до суду платіжне доручення від 17.03.2015р. № NHM56 та відомості облікової картки платника податків.

Водночас, станом на момент розгляду даної справи несплаченою залишається пеня у розмірі 703,86 грн. нарахована за невчасну сплату заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п. 49.1 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з положеннями ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

П. п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПУ України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно з п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

П. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно положень п.п.20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено статтею 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 20.1.34 цієї ж статті встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.п. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення з банківських рахунків відповідача суми несплаченої пені у розмірі 703,86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про накладення арешту на банківські рахунки підприємства відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявності у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено факт наявності у відповідача податкового боргу.

Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, у реєстрі відсутні відомості про права власності ТОВ «НХМ» на нерухоме майно (а.с 18-20).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Ст. 181 ЦК України встановлює поділ речей на рухомі та нерухомі. Відтак, згідно положень зазначеної статті до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Надана позивачем інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджує відсутність у відповідача саме нерухомого майна та не дає суду змогу встановити наявність/ відсутність у підприємства відповідача рухомих речей.

Так, позивачем не надано жодних відомостей щодо наявності у відповідача транспортних засобів, відомостей щодо права користування, договорів оренди землі тощо.

Таким чином, суд вказує, що встановлення факту відсутності у боржника нерухомого майна не є достатньою умовою для накладення арешту на банківські рахунки такого боржника відповідно до положень ПК України.

Отже, позовні вимоги в цій частині задовленню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НХМ» про стягнення заборгованості та накладання арешту на кошти та інші цінності, - задовольнити частково.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «НХМ» (код ЄДРПОУ 36850270): р/р 26005010125660 (українська гривня) в Ф-Я АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м. Одеса, МФО банку 328618; р/р 26005010125660 (долар США) в Ф-Я АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м. Одеса, МФО банку 328618 заборгованість у розмірі 703,86 грн. (сімсот три гривні вісімдесят шість копійок) та перерахувати зазначені кошти до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                          Л.М.Токмілова