Постанова

від 24.09.2014 по справі 9101/60135/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2014 рокусправа № 2а/0470/11050/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. у справі № 2а/0470/11050/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП" (далі по тексту - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач ,податковий орган, Західно-Донбаська ОДПІ) №0000442342 від 14 червня 2011 року по сплаті податку на додану вартість в сумі 731 305, 00 грн. (585 044, 00 грн. за основним платежем та 146261, 00 грн. за штрафними санкціями), №0000852342 від 22 серпня 2011 року по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 139 771, 00 грн. (111 817, 00 грн. за основним платежем та 27 954, 00 грн. за штрафними санкціями), та податкового повідомлення-рішення №0000862342 від 23 серпня 2011 року про сплату штрафних санкцій в сумі 9 113 514, 00 грн., прийнятих відповідачем.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги непогодженням з висновками податкового органу в акті перевірки, що при здійснення операцій ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені у порушення ст.203, ч. 1 ст. 207, п.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, їх зміст суперечив моральним засадам суспільства та, що зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними. Порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"(з змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток за III кв.2010р. в сумі 2390196,00 грн. Порушення п.п. 7.4.1 п.7.4, 7.4.4 п.7.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), а саме, завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 585044,00 грн., в тому числі: в серпні 2010р. на суму 242800, 00 грн.; у вересні 2010р. на суму 311709,00грн.; у жовтні 2010р. на суму 30535,00грн.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що доводи позивача повністю підтверджується матеріалами справи та не спростованні відповідачем.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що перевірка позивача проведена у відповідності до норм чинного законодавства України, податкові повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованими.

Під час судового розгляду справи апеляційним судом відповідач заявив клопотання про здійснення правонаступництва у зв'язку з реорганізацією в органах податкової служби згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів». Клопотання судом розглянуто та задоволено, на підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області її правонастпуником - Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА СТІЛ ГРУП", код ЄДРПОУ 35113476, з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "Юта-Ресурси", код ЄДРПОУ 19271753, за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, За наслідками перевірки складено Акт №309-23/2-35113476 від 26 травня 2011 року (а.с.14), в якому зазначається про відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В акті зазначається про порушення ст. 203, ч. 1 ст. 207, п. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 Цивільного кодексу України, а також порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5 ст.5, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 28 грудня 1994 року - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за ІІІ кв. 2010 року в сумі 2390196,00 грн.;

- пп. 7.4.1 п.7.4, 7.4.4 п.7.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), чим завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 585044,00 грн., в тому числі: в серпні 2010р. на суму 242800, 00 грн.; у вересні 2010р. на суму 311709,00грн.; у жовтні 2010р. на суму 30535,00грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті, позивачем направлено до податкового органу заперечення від 01.06.2011р. №1022 на акт перевірки (а.с.58).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом 14 червня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442342, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 731305,00 грн., та №0000432342 від 14 червня 2011 року щодо зобов'язання сплатити податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2987745,00 грн. (а.с.48,49).

Не погодившись з вказаними рішення відповідача, позивач звернувся до ДПА у Дніпропетровській області із скаргою щодо скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень. Проте скарга позивача залишена ДПА у Дніпропетровській області без задоволення.

Крім того, 22 серпня 2011 року Західно-Донбаською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000852342 по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 139771, 00 грн. (111817 грн. - за основним платежем та 27954,00 грн. - за штрафними санкціями).

Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновку щодо невстановлення фактів передачі товарів та послуг (безтоварності, нереальності операцій) у зв'язку з неналежним оформленням первинних документів, а також з урахуванням висновків перевірки контрагентів позивача щодо їх фіктивності.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 вказаної статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Отже, підставами для виникнення у платника податку права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.

При цьому за нормами пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як свідчать матеріали справи, видаткові накладні, які надавалися позивачем на перевірку, не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять зазначення посади та прізвища, ім'я та по батькові осіб, що їх підписали, що унеможливлює ідентифікацію особи, відповідальної за здійснення господарської операції. Відсутність в цих документах передбаченої законом інформації позбавляє їх ознак первинних бухгалтерських документів, тому такі документи не підтверджують належним чином товарність господарських операцій.

Крім того, позивач не надав документів на підтвердження оприбуткування отриманого товару у бухгалтерському обліку підприємства, а також використання товару у власній господарській діяльності.

Також слід врахувати обставини, на які суд першої інстанції не звернув уваги, що перевіркою ТОВ «Юта-Ресурси» (акт ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська від 12 квітня |2011 року №734/232/19271753), в свою чергу, встановлена нікчемність правочинів даного товариства із ТОВ «ТД Старком ЛТД» за липень, серпень 2010 року, оскільки одним з постачальників останнього у серпні 2010 року було ТОВ „Е-Восток Україна" - так звана «податкова яма». А саме: за інформацією ДПІ у Печерському районі м.Києва ТОВ "Е-Восток Україна" за адресою (адреса масової реєстрації) не знаходяться, звітність до ДПІ не надає, Свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.05.10, станом на 05.10.10 довідка про взяття на облік за Формою 4-ОПП з новим керівником, про що надійшли відомості з Єдиного державного реєстру, не надавалась, У додатку 5 до декларації з ПДВ за серпень 2010 року ТОВ "Е-Восток Україна" задекларувало податкові зобов'язання в сумі 921,7 млн. грн. по взаємовідносинах з 120 контрагентами регіональних ДПІ, при цьому податковий кредит у сумі 921,7 млн. грн. сформовано за рахунок ТОВ "СОРСУМ", яке не знаходиться за місцем реєстрації («відсутнє за місцезнаходженням»), в банківських установах рахунки відсутні, керівником та засновником підприємства є громадянин Узбекистану ОСОБА_4, дозвіл якому на працевлаштування в Україні згідно інформації Київського міського центру зайнятості не видавався. ДПІ у Печерському районі м.Києва складено акт нікчемності правочинів ТОВ «Сорсум» внаслідок відсутності реальних поставок товарів (робіт, послуг) між даним товариством та його контрагентами.

Таким чином, доводи податкового органу відповідають матеріалам справи. З урахуванням встановленого відповідачем доведена правомірність нарахування позивачу сум податкових зобов'язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Підстав для їх скасування не вбачається.

На думку колегії суддів. приймаючи рішення, суд не надав належної оцінки фактичним обставинам, що призвело до помилкових висновків.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. у справі № 2а/0470/11050/11 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. у справі № 2а/0470/11050/11 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна