Ухвала

від 07.04.2015 по справі 820/19413/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р.Справа № 820/19413/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

в присутності:

представника позивача Івах В.О.,

представника відповідача Куроп'ятник Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Олексіївка" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/19413/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Олексіївка"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Олексіївка", звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0003992201 від 20.11.2014 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 40000,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20000,0 грн., на загальну суму 60000,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі службового посвідчення серія УХК № 076348 від 12.01.2011р. виданого ДПА у Харківській області, начальником відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Срокіною Аллою Вікторівною на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 16.10.2014 №2077 згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "АТЛАНТ-М ОЛЕКСІЇВКА" (код ЄДРПОУ 34754402) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "СТИЛЬ МЕДІА" (код 36858290) за період липень 2014р. їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки було складено акт від 30.10.2014 року № 4447/20-30-22-01-14/34754402, яким зафіксовані порушення п.198.2,п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1, по.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет суми податку на додану вартість на загальну суму 40000,0 грн. за липень 2014 року.

На підставі акту перевірки, ДПІ було винесено податкове повідомлення - податкове повідомлення-рішення №0003992201 від 20.11.2014 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 40000,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20000,0 грн., на загальну суму 60000,0 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 27.01.2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Стиль-Медіа" (Виконавець) було укладено договір про надання рекламних послуг № 271 .

Згідно умов вказаного договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання самостійно або за допомогою третіх осіб надати Рекламні послуги, в обсязі та на умовах передбачених даним Договором і у відповідності до Порядку розповсюдження Реклами.

На підтвердження вказаних взаємовідносин ТОВ "Атлант-М Олексіївка" надало до перевірки первинні документи, які були складені в процесі здійснення господарських операцій, а саме: договір №271 від 27.01.2014 року, декларація з податку на додану вартість з додатками за липень 2014 року; детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; податкова накладна; акти виконаних робіт; реєстр податкових накладних за липень 2014р.; банківські виписки.

Відповідно до приписів ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Приписами п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 передбачено, що первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується та судом першої інстанції належним чином досліджено акти прийому - передачі послуг, які не містять конкретного змісту та обсягу послуг, які б розкривали їх сутність.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.051995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. первинні документи (на паперових і мошинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов"язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції, та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Всупереч зазначеному, в акті прийому - передачі робіт відсутня інформація щодо кількості витраченого часу на виконання кожної окремої послуги.

Крім того, звіт про надання рекламних послуг складений ТОВ "СТИЛЬ МЕДІА" за результатами наданих позивачеві рекламних послуг не містить конкретних посилань, які послуги фактично були надані, де та ким розповсюджувалися листівки, тощо, а також відсутні данні щодо затвердження медіа-планів, адресних програм та інших документів щодо послуг з розробки, виробництва, адаптації та розповсюдження рекламних матеріалів, для позивача, в яких зазначено обсяг та вартість робіт.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

За первинними документами наданими позивачем неможливо встановити обставини, щодо подальшого використання рекламних послуг, отриманих від ТОВ "СТИЛЬ МЕДІА", їх зв'язок із господарською діяльністю позивача. Крім того, позивачем не надано доказів економічної доцільності зазначеної вище угоди та пояснень їх документального підтвердження щодо використання зазначених послуг у своїй господарській діяльності та досягнення певної економічної мети.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними: первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд зазначає, що приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Матеріалами справи також підтверджено, що від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 18.09.2014 р. № 4709/7/26-57-22-01-20 відповідачем отримано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Стиль Медіа" з платниками податків за період з 01.07.201- по 31.07.2014р.

Згідно зазначеного вище листа від 18.09.2014 №4709/7/26-57-22-01-20 відповідальні за фінансово - господарську діяльність суб'єкта господарювання є директор - ОСОБА_4 та головний бухгалтер-ОСОБА_5. Як вбачається первинні документи надані позивачем містять підпис директора ТОВ "Стиль Медіа" ОСОБА_6 (кошторис витрат, звіт, акт), проте податкова накладна підписана ОСОБА_7, що також ставить під сумнів реальність господарських операцій.

При цьому, позивачем в судовому засіданні не доведено що ОСОБА_7 є уповноваженою та відповідальною особою за фінансово - господарською діяльністю ТОВ "Стиль Медіа".

Отже, надані позивачем документи та встановленні у судовому засіданні факти не доводять причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю понесення спірних витрат, отриманням внаслідок цього конкретного результату та досягненням завдяки цьому певної економічної мети (ефекту). За відсутності відповідних доказів щодо кількісних та якісних характеристик послуг, а також доказів фактичного отримання цих послуг позивачем, у зв'язку з чим здійснене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням донарахування з податку на додану вартість є правомірними.

З огляду на приписи п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 та п. 198.3 Податкового кодексу України підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та призначення останніх для такого використання. За відсутності факту придбання послуг та наявності лише формально складених документів відповідні суми не можуть відображатись у податковому обліку, адже це є протиправним та суперечить нормам матеріального права, а саме: п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 та п. 198.3 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року по справі № 820/19413/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Олексіївка" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/19413/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2015 р.