Рішення

від 10.04.2015 по справі 530/1892/14-ц

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1892/14-ц

Номер провадження 2/530/12/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2015 року Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Дігтяр М.І. при секретарі Бедюх Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Агроінвест», про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

До Зіньківського районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай).

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2015 року було залучено до участі у справі співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Агроінвест» с.Тарасівка, Зіньківського району, Полтавської області, яке являєтьсяправонаступником за всіма правами та зобов'язаннями колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна».

27.03.2015 року позивачем до суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить визнати недійсним неправильний запис у його трудовій книжці колгоспника вчинений 31.08.1994 року - «Звільнений з членів КСП «Україна» Зіньківського району Полтавської області і від обов'язків шофера комплексної бригади №1 згідно поданої заяви за власним бажанням», одночасно забов'язавши відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Агроінвест» виконати позивачеві виправлення неправильного запису у трудовій книжці колгоспника, шляхом внесення до трудової книжки запису наступного змісту - «Звільнений з роботи в КСП «Україна» Зіньківського району Полтавської області і від обов'язків шофера комплексної бригади №1, на підставі ст. 38 КЗпП України згідно поданої заяви за власним бажанням».

В судове засідання зв'явився представник позивача - ОСОБА_4, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням вимог викладених у заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, направила до суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, в наданих суду запереченнях, заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Агроінвест», явку свого представника в судове засідання не забезпечило, було належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання, направило до суду заяву в якій відповідач визнав повністю заявлені позовні вимоги та заявив клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

З урахуванням думки представника позивача суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав:

Позивач ОСОБА_1, з 25.01.1988 року працював в колгоспі Україна, с.Тарасівка, Зіньківського району Полтавської області, а 03.05.1989 року був прийнятий в члени колгоспу Україна.

В подальшому позивач після мобілізації з лав Радянськрї армії, де проходив строкову військову службу в період з 30.11.1989 року по 31.10.1991 року, прнувся та продовжив працювати у місцевому колгоспі, який в січні 1993 року було реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна», яке було зареєстроване рішенням місцевої державної адміністрації Зіньківського району Полтавської області від 19.01.1993 року реєстраційний №4, що є провонаступником колгоспу «Україна» по всіх його правах і зобов'язаннях та являвся членом зазначеного колективного сільськогосподарського підприємства.

31.08.1994 року позивача було звільнено з роботи в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Україна», с.Тарасівка Зіньківського району Полтавської області, яке в подальшому було реорганізоване в Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Україна», а ще пізніше реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Агроінвест», які відповідно являються правонаступниками колгоспу «Україна» та КСП «Україна» с.Тарасівка Зіньківського району Полтавської області.

Під час звільнення позивача з роботи 31.08.1994 року, до його трудової книжки колгоспника було внесено наступний запис - «Звільнений з членів КСП «Україна» Зіньківського району Полтавської області і від обов'язків шофера комплексної бригади №1 згідно поданої заяви за власним бажанням».

Позивач вважає даний запис невірним і таким, що не відповідає вимогам Закону та інструкції про порядок ведення трудових книжок, так-як у його трудовій книжці колгоспника в графі 3 відсутнє посилання на відповідну статтю, пункт закону, та замість записe про звільнення з роботи невірно зазначено про те, що він звільнений не з роботи в КСП, а звільнений з членів КСП.

Також позивач заперечує факт подання ним заяви про виключення його із членів КСП «Україна» і як зазначив представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на положення статуту підприємства, із членів ксп не звільняють а виключають, повноваження виключати громадян із членів ксп належать до виключної компетенції вищого органу управління підприємства - зборів уповноважених членів і рішення про виключення позивача із членів ксп «Україна» зборами уповноважених членів ксп «Україна» не приймалось.

Відповідно ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2.25., розділу д) Інструкції про порядок ведення трудових книжок, в редакції, що діяла на млмент виникнення спірних правовідносин, - «Записи о причинах увольнения должны производиться в трудовой книжке в точном соответствии с формулировками действующего законодательства и со ссылкой на соответствующую статью, пункт закона. Например, "Уволен по соглашению сторон, п. 1 ст. 29 КЗоТ РСФСР".

Пунктом 2.26. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, в редакції, що діяла на млмент виникнення спірних правовідносин, передбавено - «Запись об увольнении в трудовой книжке работника производится с соблюдением следующих правил: в графе 1 ставится порядковый номер записи; в графе 2 - дата увольнения; в графе 3 - причина увольнения; в графе 4 указывается, на основании чего внесена запись, - приказ (расположение), его дата и номер.

Як вбачається зі змісту запису у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 від 31.08.1994 року у графі 3 відсутнє посилання на відповідну статтю, пункт закону, відсутній запис про звільнення з роботи, натомість має місце запис про звільнення з членів та від обов'язків шофера комплексної бригади №1.

Суд вважає зазначений запис неправильним, так-як виходячи зі змісту даного запису, його можна розуміти таким чином, що ОСОБА_1 взагалі не був звільнений з роботи в ксп, а лише звільнений від обов'язків шофера комплексної бригади №1, залишаючись при цьому працівником ксп.

Щодо запису про звільнення з членів, то він взагалі не стосується трудових відносин позивача і не являється відомостями про роботу (звільнення) і не міг бути внесений до графи 3 трудової книжки, а отже є неправильним записом.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства вказується найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, порядок розподілу прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами, загальні права і обов'язки членів підприємства, передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція, права та обов'язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії, умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства. Статут підприємства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству України.

За змістом ст. 23 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства управляє правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених) приймають Статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства.

Згідно пункту 3.2. статуту КСП «Україна» (далі статут) - Прийняття вчлени підприємства проводиться правлінням підприємства в присутності особи, яка подала заяву, з послідуючим затвердженням вищим органом самоврядування підприємства. Особа, яка подала заяву про прийняття у члени підприємства користується до рішення вищого органу самоврядування правами і виконує обов'язки члена підприємства з моменту рішення правління про рекомендацію вищому органу самоврядування прийняти її в члени підприємства.

Як передбачено пунктом 3.6. статуту Членство в підприємстві припиняється в разі виходу або виключення з членів підприємства.

За змістом підпункту 6 пункту 4.3. статуту, збори уповноважених членів підприємства затверджують рішення правління про прийом громадян в члени підприємства і виключення з нього, а також питання повязані з виходом їх з підприємства.

Нормою пункту 4.6. статуту встановлено, що правління підприємства організовує виробництво сільськогосподарської продукції та товарів, забезпечує ефективне використання землі, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, укладає договори з підприємствами організаціями і громадянами.

Аналізуючи вищезазначені норми Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та статуту Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» прийнятого зборами уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» протокол №4 від 19.11.1992 року, зареєстрованого рішенням місцевої державної адміністрації Зіньківського району Полтавської області від 19.01.1993 року реєстраційний №4, суд приходить до висновку про те, що про прийняття в члени та виключення із членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с.Тарасівка, Зіньківського району Полтавської області, правлінням підприємства приймалось попереднє рішення рекомендаційного характеру, яке підлягало затвердженню зборами уповноважених членів підприємства. Тобто моментом припинення членства у підприємстві у разі виходу або виключення є момент прийняття відповідного рішення зборами уповноважених членів підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи у даному випадку зборами уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с.Тарасівка, Зіньківського району Полтавської області не приймалось рішення про виключення ОСОБА_1 із членів колективного сільськогосподарського підприємства чи про затвердження рішення правління підприємства про виключення ОСОБА_1 із членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Законом та статутом підприємства не передбачено можливості автоматичного виключення особи із членів колективного сільськогосподарського підприємства у разі її звільенння з роботи, а тому прийняття відповідного рішення повноважним на те органом управління підприємства про виключення з членів підприємства є обов'язковим.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що членство позивача у колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с.Тарасівка, Зіньківського району Полтавської області не було припинено в порядку визначеному статутом колективного сільськогосподарського підприємства .

Згідно пункту 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, від 8 серпня 1995 року № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Державний акт на право колективної власності на землю було видано Колективному сільськогосподарському підприємству «Україна» с.Тарасівка, Зіньківського району, Полтавської області на підставі розпорядження Зіньківської РАД 02.06.1997 року.

Позивача не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Нормою параграфа 2 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 2 від 19.03.2010року) Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, визначено - Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Таким чином невнесення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_1, який станом на момент видачі колективному сільськогосподарському підприємству «Україна» державного акта на право колективної власності на землю являвся його членом, не може позбавити його права на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с.Тарасівка, Зіньківського району Полтавської області.

Відповідачем Зіньківською районною державною адміністрацією було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Відповідно ст. 256 ЦК України Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як передбачено статтею 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У данному випадку про порушення свого права позивач міг довідатися з рішення зборів уповноважених членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» про виключення його із членів підприємства, яке мало бути йому вручене.

Зазначеного рішення позивачеві не вручали і не могли вручит, так-як такого рішення про виключення позивача із членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» зборами уповноважених членів не приймалось.

Позивач дізнався про це у травні 2014 року зі змісту отриманого ним листа архівного сектора Зіньківської районної державної адміністрації від 19.05.2014 року №01-40/24.

Суд приходить до висновку про те, що позивач дізнався про порушення свого права 19.05.2014 року, а отже з цієї дати необхідно обчислювати перебіг строку позовної давності.

Нормою ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд не вбачає підстав передбачених статтею 258, 259 ЦК України для застосування спеціальної позовної давності чи зміни тривалості позовної давності.

Таким чином перебіг позовної давності розпочався 16.05.2014 року і закінчується 15.05.2017 року, із вищезазначеного слідує, що позивачем не було пропушено строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 208, 218 ЦПК України, ст..ст. 251, 253, 262, 264, 316, 328, 373 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Агроінвест» задовольнити.

Визнати недійсним неправильний запис у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 вчинений 31.08.1994 року, а саме - «Звільнений з членів КСП «Україна» Зіньківського району Полтавської області і від обов'язків шофера комплексної бригади №1 згідно поданої заяви за власним бажанням».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Агроінвест» виконати виправлення неправильного запису у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1, шляхом внесення до його трудової книжки виправленого запису наступного змісту, - «Звільнений з роботи в КСП «Україна» Зіньківського району Полтавської області і від обов'язків шофера комплексної бригади №1, на підставі ст. 38 КЗпП України згідно поданої заяви за власним бажанням»

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», с.Тарасівка, Тарасівської сільської ради, Зіньківського району Полтавської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд на протязі 10 днів

СуддяМ. І. Дігтяр