Ухвала

від 15.04.2015 по справі 803/594/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

15 квітня 2015 року Справа № 803/594/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області до Сільськогосподарського приватного підприємства «Прогрес» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Ратнівському районі, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства «Прогрес» (далі - СПП «Прогрес», відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 66587,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. За СПП «Прогрес» рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період січня 2013 року по лютий 2015 року в сумі 66587,39 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте від позивача надійшло до суду письмове клопотання від 06.04.2015 року № 1346/09-20 про розгляд справи за відсутності представника (а. с. 62).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 53), не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а. с. 63), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січня 2013 року по серпень 2014 року в загальному розмірі 21150,80 грн. слід залишити без розгляду з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що листами від 17.01.2014 року за вих. № 168/03-20, від 06.10.2014 року за вих. № 2807/03-20, від 19.01.2015 року за вих. № 250/03-20 та від 04.02.2015 року за вих. № 592/03-20 УПФУ в Ратнівському районі направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за 2014 - 2015 роки (а. с. 13-27) по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які перебували в трудових відносинах з відповідачем (а. с. 33-47).

Як слідує із розрахунку ціни позовної заяви, СПП «Прогрес» належало сплатити витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в таких сумах: за січень 2013 року - 1032,79 грн., за лютий 2013 року - 1032,79 грн., за березень 2013 року - 1032,79 грн., за квітень 2013 року - 1032,79 грн., за травень 2013 року - 1032,79 грн., за червень 2013 року - 1032,79 грн., за липень 2013 року - 1032,79 грн., за серпень 2013 року - 1032,79 грн., за вересень 2013 року - 1032,79 грн., за жовтень 2013 року - 1032,79 грн., за листопад 2013 року - 1032,79 грн., за грудень 2013 року - 1087,79 грн., за січень 2014 року - 1087,79 грн., за лютий 2014 року - 1087,79 грн., за березень 2014 року - 1087,79 грн., за квітень 2014 року - 1087,79 грн., за травень 2014 року - 1087,79 грн., за червень 2014 року - 1087,79 грн., за липень 2014 року - 1087,79 грн., за серпень 2014 року - 1087,79 грн. (а. с. 48-51).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

З наведених норм чинного законодавства України слідує, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а у випадку невиконання такого обов'язку з 26 числа кожного місяця розпочинається перебіг строку для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, що утворилася за минулий місяць.

Згідно із частиною другою статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відтак, для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, КАС України встановлено шестимісячний строк, який слід обчислювати з наступного дня після невиконання підприємством обов'язку щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Як вбачається із відбитка календарного штемпеля, адміністративний позов надіслано поштовим зв'язком до Волинського окружного адміністративного суду 26.03.2015 року (а. с. 56). Тобто, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 21150,80 грн. заявлені з пропуском строків звернення до суду (зокрема, останній день пред'явлення позовної вимоги про стягнення заборгованості за серпень 2014 року є 26.02.2015 року).

Суд не бере до уваги письмові пояснення позивача щодо порушення статті 99 КАС України з причин виявлення при проведенні інвентаризації пенсійних справ факту не пред'явлення до відшкодування пенсій, які були призначені на пільгових умовах (а. с. 61), оскільки дані обставини жодними письмовими доказами не підтверджуються та не можуть бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Суд зазначає, що всі громадяни, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, знаходяться на обліку в УПФУ в Ратнівському районі, а, відтак, позивачу було достовірно відомо, що вони вийшли на пенсію на пільгових умовах, а тому були всі підстави для своєчасного вжиття заходів щодо примусового стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату цих пенсій.

Згідно із частинами першою, другою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Частиною третьою статті 162 КАС України передбачено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, оскільки позовну заяву надіслано до суду тільки 26.03.2015 року, тому суд приходить до висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січня 2013 року по серпень 2014 року, у зв'язку з чим позовна заява у вказаній частині позовних вимог підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, на спірні правовідносини не поширюються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, оскільки заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виходячи із положень статті 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є збором, а тому вимоги про його стягнення повинні бути заявлені у строки, передбачені частиною другою статті 99 КАС України.

Керуючись частиною другою статті 99, статтею 100, пунктом 9 частини першої статті 155, частиною третьою статті 162, статтею 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області до Сільськогосподарського приватного підприємства «Прогрес» в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січня 2013 року по серпень 2014 року в загальному розмірі 21150 гривень 80 копійок залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх