Постанова

від 09.04.2015 по справі 803/448/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 803/448/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С. Ф.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Шевченка про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Ківерцівському районі) звернулося в суд із позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Шевченка (далі - СГВК ім. Шевченка) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень-лютий 2015 року в сумі 16 701,03 грн.

Обґрунтовують позовні вимоги тим, що відповідач відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, своїх зобов'язань відповідач не виконує, в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість за січень-лютий 2015 року в сумі 16 701,03 грн. На даний час сума заборгованості не сплачена. Просить суд стягнути вище вказану заборгованість

Позивачем 09.04.2015 року за вх. №4802/15 подано до суду письмове клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідач в судове засідання 26.03.2015 року на розгляд справи не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Судовий розгляд відкладено на 09.04.2015 року.

В судове засідання 09.04.2015 року відповідач повторно не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. При цьому, подано клопотання 06.04.2015 року про відкладення розгляду справи на більш тривалий термін з посиланням на те, що готуються зміни до законодавства якими вирішується питання щодо звільнення сільськогосподарських підприємств від обов'язку сплачувати Пенсійному фонду пільгові пенсії. Вважають, що оскільки підприємство продовжує знаходитись на фіксованому податку, тому не повинно нести обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Клопотання відповідача від 06.04.2015 року вх..№4303/15 про відкладення розгляду справи на тривалий термін до задоволення не підлягає, оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був завчасно повідомлений належним чином (02.04.2015 року), надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України не містить вимог щодо фахової приналежності осіб, які можуть представляти інтереси сторін в суді. Неявка представника відповідача в судове засідання без поважних причин, заявлення клопотань про відкладення розгляду справи, суд розцінює як умисне затягування судового процесу, що в даному випадку є порушення приписів статей 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Крім того відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пунктах «б»-»з» цієї статті.

Наявність стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах вказаним у позовній заяві громадянам, підтверджується поданими позивачем розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявним в матеріалах справи.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Так, відповідно до пунктів 6.4, 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається із пункту 6.1 даної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема для платників (крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) 100 відсотків фактичних витрат.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції для платників страхових внесків встановлено розмір страхових внесків за ставкою 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату і доставку пільгових пенсій покриваються підприємствами пропорційно до стажу роботи.

Судом встановлено, що СГВК ім. Шевченка зареєстроване як юридична особа 26.04.2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 26.04.2000 року. СГВК ім. Шевченка взятий на облік в УПФУ в Ківерцівському районі як платник страхових внесків та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, пенсія яким призначена на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Наявність необхідного трудового стажу для призначення пенсії вищезгаданим громадянам підтверджується поданнями СГВК ім. Шевченка про призначення пенсії, трудовими книжками, протоколами та довідками Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про призначення пенсій на пільгових умовах (а.с. 13-47).

Управлінням Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі надсилався та вручений відповідачу розрахунок сум фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-»з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року (а. с. 6-8).

Також, факт наявності у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом за січень-лютий 2015 року в сумі 16 701,03 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та карткою особового рахунку. (а. с. 5, 8, 48-49).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та установлено, що його платники є платниками єдиного податку четвертої групи. Суд звертає увагу відповідача на те, що чинним законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку. Відповідно, з 01 січня 2015 року у вказаної категорії платників, в тому числі і в відповідача, виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед УПФ України в Ківерцівському районі за січень-лютий 2015 року існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 16 701,03 грн., яка на день розгляду справи не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Шевченка (45212, Волинська область, Ківерцівський район, село Липне, вулиця Радянська, 32, код ЄДРПОУ 03736768) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Жовтнева, 3А, код ЄДРПОУ 20124833) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень-лютий 2015 року в сумі 16 701 (шістнадцять тисяч сімсот одну) гривню 03 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 14 квітня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич