ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2015 р. Справа № 804/4318/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Власенка Д.О.
при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.
без участі сторін
розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СБІ-Скелябудінвест» про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СБІ-Скелябудінвест», в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму боргу з податку на прибуток в сумі 12 307,18 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за відповідачем виникла податкова заборгованість, яка добровільно не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню.
Відповідач конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження отримав 03 квітня 2015, що підтверджується поштовим повідомленням, заперечень проти позову не надав.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
За таких підстав, оцінивши повідомлені позивачем обставини, враховуючи відсутність заперечень проти позовної заяви, суд вважає підстави достатніми для прийняття судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що відповідач має податкову заборгованість у розмірі 12307,18 грн. яка виникла у зв'язку з тим, що 05 червня 2014 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Скелябудінвест», за результатами якої складено акт №1549/152/34230670. Відповідно до зазначеного акту сформовано податкове повідомлення-рішення №0007491502 від 27.06.2014 року на суму 12 307,18 грн. та №0007501502 від 27.06.2014 року. Акт та податкове повідомлення-рішення були направлені відповідачу поштою.
Перевіркою встановлено порушення:
- п.п. 16.1.4 ст. 16: п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та Наказу ДПС України №1171 від 21.12.2012р., якими визначено обов'язок платника податків сплачувати узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 9 місяців 2012 року та у розмірі 1/12 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 2012 рік.
Відповідно до 126.1. ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Сплата Відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств не відбувалась, в наслідок чого податковий борг Відповідача з податку на прибуток станом на 11.02.2015 року складає суму у розмірі 12 307,18 грн.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу сформовано податкову вимогу № 1736-25 від 24.07.2014 року. Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. На момент подачі позовної заяви податкова заборгованість не скасована і не списана.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.
Відповідно до п.п. 36.1. - 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 33.1 ст. 33 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України)
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Оскільки визначені законом строки сплати підтвердженої матеріалами справи суми грошових зобов'язань спливли, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом підлягає задоволенню.
Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав податкової інспекції.
Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СБІ-Скелябудінвест» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СБІ-Скелябудінвест» (ЄДРПОУ 37989143, зареєстроване за адресою - м. Дніпропетровськ, вул. Підмогильного, буд. 5-Б) на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12 307,18 грн. (дванадцять тисяч триста сім гривень 18 копійок) на р/р № 31116009700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 11021000.
Судові витрати по справі не стягуються.
Відповідно до положень п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Д.О. Власенко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2015 |
Оприлюднено | 23.04.2015 |
Номер документу | 43610402 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Власенко Денис Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Власенко Денис Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні