Постанова

від 07.04.2015 по справі 813/509/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року м. Львів № 813/509/15

12 год. 05 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бардин Р.І., Ларіонов Р.О.;

відповідача: представник Боднар Л.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Буд Сервіс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Буд Сервіс» (далі - ТОВ «Кедр Буд Сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, яку відповідно до ст. 55 КАС України замінено правонаступником - Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській (далі - ДПІ у Залізничному районі), в якому, із урахуванням ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог від 27 березня 2015 року та ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог від 07 квітня 2015 року, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000202204 від 27.01.2015 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 345329,00 грн., за штрафними санкціями - 172664,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначили, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки, у якому податковий орган зазначив про те, що господарські операції між ТОВ «Кедр Буд Сервіс» та його контрагентами ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд» вчинено без мети настання реальних наслідків. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки такі ґрунтуються лише на акті перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 01.09.2014 року №2670/26-55-22-02/38751054 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Буд» та податковій інформації від 18.09.2014 року №4725/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. Зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства контрагентами. Вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки належно оформленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку щодо використання придбаних робіт у господарській діяльності ТОВ «Кедр Буд Сервіс» та пояснив, що доводи контролюючого органу щодо відсутності трудових та виробничих ресурсів у контрагентів позивача не є безумовною підставою для висновків щодо порушення податкового законодавства, які відповідач зазначив в акті перевірки від 14.01.2015 року №21/13-03-22-04/38456886. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про нереальність таких господарських операцій, а тому прийняті на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 345329,00 грн., за штрафними санкціями - 172664,50 грн. є протиправним і підлягає скасуванню. Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву (т.2 а.с.49), зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №21/13-03-22-04/38456886 від 14.01.2015 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кедр Буд Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «НП Хіміч» за період липень 2014 року, ТОВ «Грант Буд» за період серпень, вересень 2014 року та іншими контрагентами. В основу акта перевірки ТОВ «Кедр Буд Сервіс» покладено висновки акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 01.09.2014 року №2670/26-55-22-02/38751054 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Буд» та податкової інформації від 18.09.2014 року №4725/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. В яких щодо контрагентів позивача, зазначено про неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення будівельних робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, а також підприємства не знаходяться за юридичною адресою.

Крім цього, контролюючий орган вказав, що ТОВ «Кедр Буд Сервіс» до перевірки не надано доказів, що підтверджують передачу об'єктів будівництва для виконання робіт контрагентами, а також актів-приймання будівельних матеріалів для виконання таких робіт.

Із урахуванням такої інформації, ДПІ у Залізничному районі зроблено висновки про відсутність фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Кедр Буд Сервіс» із ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд», тому надані до перевірки документи не мають силу первинних документів.

У підсумку відповідач зазначив, що позивачем завищено податковий кредит у липні 2014 року на 92442,00 грн., у серпні 2014 року на 191967,00 грн., у вересні 2014 року на 60920,00 грн. по розрахунках з ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд», в результаті чого занижено податок на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного (податкового) періоду. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000202204 від 27.01.2015 року, і на думку відповідача, підстав для його скасування немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ «Кедр Буд Сервіс» зареєстроване 23.10.2012 року у Львівському міському управлінні юстиції. Підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва №200084168, виданого 01.12.2012 року. ТОВ «Кедр Буд Сервіс» здійснює господарську діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі, будівництва житлових і нежитлових будівель, електромонтажних робіт, інших будівельно-монтажних робіт, інших спеціалізованих будівельних робіт, н.в.і.у., діяльності у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

З 23.12.2014 року по 29.12.2014 року ДПІ у Залізничному районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кедр Буд Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «НП Хіміч» за період липень 2014 року, ТОВ «Грант Буд» за період серпень, вересень 2014 року, ПП «Вест Бізнес Менеджмент» за період жовтень 2013 року та із ПП «Модуль-Сервіс» за період січень 2013 року, за результатами якої складено акт №21/13-03-22-04/38456886 від 14.01.2015 року (далі - акт перевірки від 14.01.2015 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «Кедр Буд Сервіс» відповідач використав, серед іншого, висновки акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 01.09.2014 року №2670/26-55-22-02/38751054 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Буд» та податкової інформації від 18.09.2014 року №4725/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

В акті перевірки ТОВ «Грант Буд» ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою та вказано про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Грант Буд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно-необхідних для операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення господарської діяльності з метою надання податкової вигоди третім особам.

У податковій інформації щодо ПП «НП «Хіміч» ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зазначила, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а фінансово-господарська діяльність вказаного підприємства здійснювалась поза межами правового поля.

У висновках акта перевірки від 14.01.2015 року ДПІ у Залізничному районі, серед іншого, зазначила, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит, в т.ч. у липні 2014 року на 92442,00 грн., у серпні 2014 року на 191967,00 грн., у вересні 2014 року на 60920,00 грн. по розрахунках з ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд», в результаті чого занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами на 345329,00 грн.

На підставі акта перевірки від 14.01.2015 року ДПІ у Залізничному районі прийняла податкове повідомлення-рішення №0000202204 від 27.01.2015 року, яким ТОВ «Кедр Буд Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 592174,50 грн.

Не погодившись з рішенням контролюючого органу в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість за основним платежем - 345329,00 грн., за штрафними санкціями - 172664,50 грн., платник звернувся з даним позовом до суду.

На реалізацію принципу офіційного з'ясування обставин справи суд витребував у позивача додаткові докази на підтвердження використання приданих робіт у господарській діяльності. Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагентів ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд».

Згідно умов договору виконання робіт №30/05/2014 від 30 травня 2014 року, укладеного між ТОВ «Кедр Буд Сервіс» (Підрядник) та ПП «НП Хіміч» (Субпідрядник), Підрядник доручає та зобов'язується оплатити, а Субпідрядник приймає обов'язок виконати на свій ризик та власними силами роботи. Субпідрядник виконує роботи з застосуванням власних машин та механізмів. Матеріали для виконання робіт по даному Договору, будуть надані Підрядником. Згідно п.4.1 даного договору, підтвердженням прийняття робіт Підрядником є Акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт, підписані уповноваженими представниками сторін, складені після огляду місця фактичного виконання робіт, в яких сторонами буде вказана точна вартість робіт (т.1 а.с.167).

На виконання умов зазначеного Договору ПП «НП Хіміч» виконано роботи по демонтажу ліфтової шахти та установлення огородження на загальну суму 92709,49 грн., з влаштування дороги біля газової печі на загальну суму 145532,40 грн. та з влаштування підлоги в продуктовому складі на загальну суму 3164111,73 грн. відповідно до договірної ціни та локальних кошторисів, які долучені до матеріалів справи.

Факт передачі та отримання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за липень 2014 року та актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, а саме за липень 2014 року (т.І, а.с. 169-183).

Перевіркою встановлено, що у бухгалтерському обліку дані господарські операції відображені: К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

По факту виконаних робіт згідно з переліченими вище актами приймання виконаних робіт, ПП «НП Хіміч» виписало позивачу податкові накладні, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних: №428 від 31.07.2014 року, №429 від 31.07.2014 року, №430 від 31.07.2014 року (т.І, а.с. 184-186).

За отримані від ПП «НП Хіміч» виконані роботи позивачем перераховано кошти в сумі 439653,62 грн. та 115000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т.І, а.с. 187, 188).

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «НП Хіміч» відображено у податковій звітності ТОВ «Кедр Буд Сервіс», про що свідчать копії додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ.

Щодо господарських відносин ТОВ «Кедр Буд Сервіс» та ТОВ «Грант Буд», суд зазначає наступне.

Відповідно до Договорів виконання робіт від 01 серпня 2014 року №01/08/2014, від 01 серпня 2014 року №01/08/2014-2, укладених між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Грант Буд» (Субпідрядник), Підрядник доручає та зобов'язується оплатити, а Субпідрядник приймає обов'язок виконати на свій ризик та власними силами роботи. Субпідрядник виконує роботи з застосуванням власних машин та механізмів. Матеріали для виконання робіт по даному Договору, будуть надані Підрядником. Згідно п.4.1 даного договору, підтвердженням прийняття робіт Підрядником є Акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт, підписані уповноваженими представниками сторін, складені після огляду місця фактичного виконання робіт, в яких сторонами буде вказана точна вартість робіт (т.І, а.с.189-192).

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Грант Буд» виконано роботи з благоустрою на території будівництва силосу, земляні роботи на загальну суму 318094,32 грн., з влаштування дороги біля газової печі на загальну суму 60694,99 грн. та роботи з будівництва монолітно-бетонного складу безтарного зберігання цукру силосного типу місткістю 50 тис. тон у с. Павлів, Радехівський район, Львівська область, відповідно до договірної ціни та локальних кошторисів, які долучені до матеріалів справи.

Виконання умов зазначених Договорів підряду підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за липень 2014 року та актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в (т.І, а.с. 194-248, т. ІІ а.с. 1-18).

Формування податкового кредиту за рахунок цих правовідносин підтверджуються виписаними ТОВ «Грант Буд» податковими накладними: №109 від 30.09.2014 року, №123 від 29.08.2014 року, №124 від 29.08.2014 року, №125 від 29.08.2014 року, №126 від 29.08.2014 року, №127 від 29.08.2014 року, №128 від 29.08.2014 року, №129 від 29.08.2014 року, №130 від 29.08.2014 року, №131 від 29.08.2014 року, №132 від 29.08.2014 року, №133 від 29.08.2014 року, №134 від 29.08.2014 року, №135 від 29.08.2014 року, №136 від 29.08.2014 року, №137 від 29.08.2014 року, №138 від 29.08.2014 року, №139 від 29.08.2014 року, №140 від 29.08.2014 року, №141 від 29.08.2014 року, №142 від 29.08.2014 року, №143 від 29.08.2014 року, №144 від 29.08.2014 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вартість вищевказаних електромонтажних робіт обліковано у бухгалтерському обліку платника податку К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками».

За виконані роботи ТОВ «Грант Буд» позивач розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями: №2435 від 23.09.2014 року, №2445 від 25.09.2014 року, №2449 від 26.09.2014 року, №2528 від 09.10.2014 року, №2599 від 23.10.2014 року (т.ІІ, а.с. 42-46).

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Грант Буд» відображено у податковій звітності ТОВ «Кедр Буд Сервіс», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Податковий кодекс України (далі - ПК України) містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

ТОВ «Кедр Буд Сервіс» є суб'єктом господарювання, серед іншого, у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, електромонтажних робіт, інших будівельно-монтажних робіт, інших спеціалізованих будівельних робіт.

Використання придбаних у ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд» робіт у господарській діяльності позивача та їх економічна обґрунтованість підтверджена необхідністю виконання частини робіт за замовленням суб'єктамом господарювання - ТОВ «Радехівський цукор» у позивача, що обґрунтовується наступним: довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В, підсумковими відомостями ресурсів, договірними цінами, локальними кошторисами, договорами підряду із ТОВ «Радехівський цукор» (т.І а.с. 94-117, а.с.120-151, т.ІІ а.с. 64-79, а.с.104 - 160).

Суд звертає увагу, що вказані договори підряду із ТОВ «Радехівський цукор» не передбачали прямої заборони залучення інших суб'єктів господарювання для виконання цих робіт. Таким чином судом встановлено, що умови укладених між ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд» та позивачем договорів виконані, про що свідчать долучені до матеріалів справи первинні документи, яким відповідач не надав належної оцінки під час проведення перевірки. Також судом враховується долучений позивачем лист від 01.08.2014 року Вих.№01/08/2014-1 на адресу ТОВ «Радехівський цукор» щодо погодження залучення субпідрядної організації до виконання бетонних, армувальних, оздоблювальних, монтажних та інших робіт згідно умов Договору №09-01-13/01 від 09.01.2013 року (т.ІІ а.с. 102).

Підставою для формування податкового кредиту ТОВ «Кедр Буд Сервіс» за липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписаними ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд» за наслідками операцій з виконання будівельних робіт. Зауважень щодо оформлення податкових накладних відповідач не зазначив. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТОВ «Кедр Буд Сервіс» по придбанню та використанню таких робіт, підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Також суд враховує, що на підтвердження придбання та використання будівельних матеріалів у таких роботах позивачем долучено до матеріалів справи наступні первинні документи: договори на поставку будівельних матеріалів, ТТН щодо їх поставки, видаткові накладні, платіжні доручення (т.ІІІ а.с.31-133). В той же час, умови договорів виконання робіт №30/05/2014 від 30 травня 2014 року та №01/08/2014, №01/08/2014-2 від 01 серпня 2014 року не передбачали необхідності оформлення письмових документів щодо передачі будівельного майданчика та складання актів приймання будівельних матеріалів для виконання робіт контрагентами позивача ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд», тому висновки контролюючого органу, що відсутність вказаних документів свідчить про нереальність господарських операцій позивача, не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту та витрат.

Натомість, мотиви, з яких орган доходів і зборів дійшов висновку про нереальність господарських операцій, судячи зі змісту акта перевірки, зводяться до власних припущень про неможливість контрагентів позивача реального виконання договірних зобов'язань, без аналізу будь-яких первинних документів.

Оцінюючи ці факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням сторін, а також враховує, що характер робіт, що виконувались відповідає виду діяльності як позивача, так і його контрагентів ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд».

За таких обставин, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, не є підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. За відсутністю належних доказів, доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на відсутність письмових документів щодо передачі будівельного майданчика та складання актів приймання будівельних матеріалів для виконання робіт контрагентами позивача є безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на висновках акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 01.09.2014 року №2670/26-55-22-02/38751054 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Буд» та податкової інформації від 18.09.2014 року №4725/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних ним робіт, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат, валових доходів та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Слід зазначити, що на підтвердження висновків контролюючих органів щодо відсутності контрагентів позивача за юридичною адресою, доказів внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно відсутності вказаних контрагентів за юридичною адресою, на час здійснення господарських операцій, відповідачем не представлено.

Крім цього, суд враховує правову позицію викладену в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року у справі К/9991/67614/11 та від 21 травня 2014 року у справі К/800/10421/14, що податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, якими силами (власними чи залученими) здійснюється виконання договірних зобов'язань його контрагентами. Більше того, цивільне законодавство передбачає послуги з надання персоналу та з оренди основних засобів.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Під час складення акту перевірки ці вимоги контролюючим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про нереальне проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої лише на формування платником податкового кредиту, у зв'язку із відображенням їх змісту у первинних документах. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки відповідача.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок, що позивачем завищено податковий кредит, в т.ч. у липні 2014 року на 92442,00 грн., у серпні 2014 року на 191967,00 грн., у вересні 2014 року на 60920,00 грн. по розрахунках з ПП «НП Хіміч» та ТОВ «Грант Буд», в результаті чого занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами на 345329,00 грн.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Тому прийняте на основі висновків акта перевірки від 14.01.2015 року податкове повідомлення-рішення від 27.01.2015 року №0000202204 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з податку на додану вартість за основним платежем - 345329,00 грн., за штрафними санкціями - 172664,50 грн. не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що у цій частині таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України, із урахуванням ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог від 27 березня 2015 року та ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог від 07 квітня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000202204 від 27.01.2015 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість за основним платежем - 345329,00 грн., за штрафними санкціями - 172664,50 грн.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Буд Сервіс» (вул. Сяйво, 12, м. Львів, 79052, код ЄДРПОУ 38456886) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 61 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.