Постанова

від 16.04.2015 по справі 824/467/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/467/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григораша Віталія Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Калинівка" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області (позивач) просить стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Калинівка" (відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій (Список №2) за березень 2015 року в сумі 1595,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у відповідача працювали наймані працівники, які були представлені ним на пільгову пенсію та набули необхідного стажу на СВК "Калинівка", а тому відшкодовувати ці витрати в повному обсязі повинен саме відповідач. Заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2015 року становить 1595,67 грн. Вказана сума заборгованості у встановлені строки відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження. Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. На його адресу, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та її призначення до судового розгляду на 10:30 год 16.04.2015 року та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Однак, конверт повернувся на адресу суду із відміткою пошти від 14.04.2015 року - "за відмовою адресата від одержання".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КАС України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований, як юридична особа, за адресою с. Погорілівка, Заставнівський раойн, Чернівецька область (а.с.17-18). Згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску відповідач з 21.03.2000 року взятий на облік в УПФУ в Заставнівському районі за реєстраційним номером 2404040227 (а.с. 16).

З матеріалів справи встановлено, що у відповідача працювали наймані працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які набули необхідного стажу на СВК "Калинівка" для призначення їм пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Досліджені судом копії трудових книжок, пільгових довідок та протоколів підтверджують право вищевказаних працівників на отримання пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 9-14).

Відповідачу направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року на загальну суму 1595,67 грн, що підлягає щомісячному відшкодуванню (зв. а.с. 8).

Заборгованість відповідача підтверджується Довідкою про заборгованість та розрахунком суми позову, відповідно до яких за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2015 року в сумі 1595,67грн (а.с.5).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (Закон України №400/97-ВР), який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням 01.01.2004 року чинності, розробленим відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон України №1058-IV), яким визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.7. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

На адресу відповідача позивачем були направлені відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які отримані підприємством, однак, зазначені в розрахункам суми відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість за березень 2015 року у розмірі 1595,67 грн.

Згідно з розрахунком суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2015 року в сумі 1595,67 грн. Доказів оплати даної суми заборгованості на дату розгляду справи відповідачем суду не надано.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Калинівка" (с.Погорілівка, Заставнівський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ - 03801396) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пільгових пенсій призначених на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2015 року в сумі 1595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн 67 коп.

3. Копію постанови направити сторонам.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш