Постанова

від 16.04.2015 по справі 826/2551/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2015 року № 826/2551/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Обрій 2000" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Обрій 2000» (далі по тексту - позивач, ПП «Обрій 2000») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексу - відповідач, ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 жовтня 2014 року № 0007482205.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2551/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03 березня 2015 року.

В судовому засіданні 03 березня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Приватне підприємство «Обрій 2000» зареєстроване 19 жовтня 2000 року в Деснянській районній у місті Києві державній адміністрації. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09 листопада 2000 року. Станом на момент розгляду справи перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

У період з 11 вересня 2014 року по 17 вересня 2014 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Обрій 2000» (код ЄДРПОУ 31173950) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01 жовтня 2011 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 24 вересня 2014 року № 2633/26-52-22-05/31173950.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення підпункту 288.5.1. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме: заниження орендної плати всього у сумі 60500,71 грн., у тому числі за жовтень - грудень 2011 року у сумі 5333,10 грн., за 2012 рік у сумі 21332,25 грн., за 2013 рік у сумі 19613,82 грн., за січень-серпень 2014 року у сумі 14221,54 грн. (розмір орендної плати встановлюється у договорі але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ХIII розділом Податкового кодексу України).

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15 жовтня 2014 року № 0007482205 Приватному підприємству «Обрій 2000» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем палата за землю сільськогосподарського призначення на загальну суму 90751,07 грн., в тому числі: за основним платежем - 60500,71 грн., за штрафними санкціями - 30250,36 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення від 15 жовтня 2014 року № 0007482205 - залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копія рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 25 грудня 2014 року № 3138/10/26-15-10-08 міститься в матеріалах справи).

Позивач не погоджується із такими висновками контролюючого органу, та зазначає, що розмір орендної плати встановлено відповідним договором оренди земельної ділянки, а відтак збільшення грошового зобов'язання за платежем палата за землю сільськогосподарського призначення на загальну суму 90751,07 грн. є неправомірною. Також, позивач посилається на помилковість зазначення у податковому повідомленні - рішенні 15 жовтня 2014 року № 0007482205 цільового призначення земельної ділянки «за землю сільськогосподарського призначення» замість «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об'єктами соціальної інфраструктури».

Заперечення відповідача співпадають із висновками акту перевірки від 24 вересня 2014 року № 2633/26-52-22-05/31173950.

Матеріали справи свідчать, що на підставі пункту 88 рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року за № 638/798 за Актом виймання-передачі ПП «Обрій 2000» приймає в оренду земельну ділянку площею 0,1184 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об'єктами соціальної інфраструктури, місце розташування - Андріївський узвіз, 30-34-в у Подільському районі м. Києва. Договір оренди земельної ділянки від 03 листопада 2004 року, зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів в книзі реєстрації Договорів за № 85-6-00163 від 28 грудня 2004 року. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:382:0017.

Пунктом 2.2 Договору визначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 1044130,0 грн.

Згідно із пунктом 4.2.1 Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки за період будівництва об'єкта. Після введення в експлуатацію: 0,003% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі житлового фонду та 2,0% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі об'єктів соціальної інфраструктури житлового будинку.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення відповідних змін до Договору.

В той же час, п.п 11.1 п. 11 Договору передбачено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Таким чином, позивач вражає, що зміна розміру орендної плати у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України, в даному випадку, є можливою в разі перевищення розміру земельного податку над ставкою орендної плати, що визначена договором та після повідомлення Орендаря про таке збільшення розміру орендної плати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) убачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV .

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2014 року у справі № 21-274а14.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, на переконання суду, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі діючого законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відтак, адміністративний позов Приватного підприємства «Обрій 2000» не підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15 жовтня 2014 року № 0007482205 не підлягає скасуванню.

При цьому, помилковість зазначення у податковому повідомленні - рішенні 15 жовтня 2014 року № 0007482205 цільового призначення земельної ділянки «за землю сільськогосподарського призначення» замість «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об'єктами соціальної інфраструктури» врахована судом, проте така помилка не свідчить про необґрунтованість та безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 90751,07 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Обрій 2000» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Обрій 2000» відмовити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Обрій 2000» (код ЄДРПОУ 31173950) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник