ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 квітня 2015 року № 826/778/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роден Інвест"
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невизнання податковою декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року;
- визнати декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року з додатками, такими, що подані в момент її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/778/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05 лютого 2015 року.
У судовому засіданні 28 січня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» (код ЄДРПОУ 39241158) зареєстровано як юридична особа за адресою: 02097, місто Київ, вул. Милославська, будинок 49.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» (код ЄДРПОУ 39241158) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» поштою направлено до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року. В свою чергу, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року було подано безпосередньо до канцелярії податкового органу, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на першому аркуші декларації.
У судовому засіданні представником позивача зазначено, що станом на 22 грудня 2014 року письмової відповіді від податкового органу на адресу ТОВ «Роден Інвест» не надходило, однак в усному режимі працівниками ДПІ було повідомлено про те, що декларації з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2014 року позивача не визнані як податкові.
Вважаючи такі дії податкового органу щодо неприйняття податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень та жовтень 2014 року протиправними, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Заперечення відповідача мотивовані тим, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року не прийнята, оскільки складена із порушенням норм пункту 20.5 статті 20 Податкового кодексу України. Щодо податкових декларацій з податку на додану вартість з серпень, вересень 2014 року – відповідачем надано роздруківку з блоку АІС на підтвердження їх прийняття контролюючим органом.
Дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Водночас п. 49.11 ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Відповідно до повідомлення про невизнання як податкової звітності від 02 грудня 2014 року № 482/10/26-52-11-02-22, контролюючим органом не прийнято декларацію за жовтень 2014 року у зв'язку з тим, що вона складена з порушенням норм пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: «податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити».
З матеріалів справи вбачається, податкову декларацію з жовтень 2014 року не прийнято у зв'язку з зазначенням у декларації недостовірного обов'язкового реквізиту - “місцезнаходження платника податків”.
На підтвердження позиції, контролюючим органом надано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 02 грудня 2014 року № 985 та довідку про встановлення місцезнаходження від 02 грудня 2014 року № 4450/01/07-352.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
За визначенням частини 1 статті 1 цього Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно пункту 45.2. статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Матеріали справи містять Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 09 лютого 2015 року, згідно якого в графі «статус відомостей про юридичну особу» зазначено – відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Разом з тим, відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на момент подання спірної податкової декларації, а саме станом на 26 листопада 2014 року, в графі «відомості про юридичну особу» зазначено «відомості підтверджено».
Згідно пояснень позивача від 14 квітня 2015 року (вх. № 01-5/30429/15 від 15 квітня 2015 року) інформація про відсутність за місцезнаходженням була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки 11 грудня 2014 року учасниками ТОВ «Роден Інвест» прийнято рішення про ліквідацію товариства і після цього товариство не мало можливості здійснювати оплату за оренду приміщення.
Відтак, неправомірною є відмову податкового органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року № 1503/12/13-12 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.
Враховуючи встановлену в даному провадженні протиправність відмови у прийнятті та реєстрації податкової накладної декларації за жовтень 2014 року, позовна в цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною відмову контролюючого органу у прийнятті податкової звітності за жовтень 2014 року із додатками та зазначення про прийняття та реєстрацію податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року із додатками 26 листопада 2014 року.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невизнання податковою декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року та визнання декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року з додатками, такими, що подані в момент її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві суд зазначає наступне.
Представником відповідачем надано роздруківку з блоку АІС на підтвердження прийняття контролюючим органом декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року з додатками.
Як встановлено частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України під поняттям адміністративний позов визначено - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
З огляду на приписи пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Враховуючи наявність в матеріалах справи доказу прийняття контролюючим органом декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року з додатками, та відсутність належних обґрунтувань наявності порушення прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у прийнятті та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Роден Інвест» 26 листопада 2014 року.
3 Вважати прийнятими та зареєстрованими податкову декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатками - 26 листопада 2014 року.
4. В решті вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2015 |
Оприлюднено | 22.04.2015 |
Номер документу | 43612724 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Гарник К.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні