Ухвала

від 09.04.2015 по справі 821/2227/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/2227/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.,

суддів - Стас Л.В.,

- Турецької І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Кооперативу «Нафтовик» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Кооператив «Нафтовик» звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та складання акту перевірки від 24.01.2014 року №18/21-03-22-06/19232836, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 10.02.2014 року №0000622200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 377 274 грн., №0000632200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 76 005 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що господарські операції з ТОВ «Гамалс» та ТОВ «СКМПН» підтверджуються відповідними первинними документами, які в порушення норм податкового законодавства не прийняті до уваги податковим органом під час проведення позапланової перевірки. Висновки перевірки грунтуються лише на підставі актів про неможливість проведення перевірок цих підприємств, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та формування валових витрат за цими операціями, враховуючи їх підтвердження первинними документами. Також, позивач в позові зазначив про недотримання контролюючим органом положень п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки під час проведення документальної перевірки діяльності позивача на запити податкового органу надані всі необхідні пояснення та документальне підтвердження вчинених господарських операцій з вказаними контрагентами та враховуючи документальне підтвердження цих операцій, висновки акту перевірки викладено з порушенням вказаних норм податкового законодавства та не відповідають дійсності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.02.2014 року №0000622200, №0000632200. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 24.01.14 № 18/21-03-22-06/19232836 про результати позапланової невиїзної перевірки Кооперативу «Нафтовик» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 року та з податку на додану вартість за листопад 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником МП у вигляді ТОВ «Гамалс», за грудень 2012 року, січень, лютий, березень, червень, липень 2013 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «СКМПН» та подальшого використання або реалізації придбаних у вищевказаних контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет за листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березнь, червень 2013 року на загальну суму 251 516 грн.;

п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2012 року на загальну суму 60 804 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що у вказаний період позивачем відображено валові витрати та сформовано податковий кредит по податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Гамалс» та ТОВ «СКМПН», діяльність яких спрямована лише на отримання податкової вигоди. Такого висновку відповідач дійшов з урахуванням висновків актів перевірок вказаних контрагентів позивача, якими встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не підтвердження цими підприємствами операцій зі своїми контрагентами. Також, відповідач доходячи висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства вказав на недоліки наданих позивачем до перевірки актів виконаних робіт, складених з ТОВ «Гамалс» та ТОВ «СКМПН». Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не мали реального характеру, тобто без фактичного здійснення господарських операцій.

За відсутності факту придбання товарів, робіт/послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість та бути віднесеними до складу валових витрат Кооперативу.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за первинними документами, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та відображені валові витрати, вбачається здійснення господарських операцій з ТОВ «Гамалс» та ТОВ «СКМПН», а тому позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за цими операціями є неправомірним.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару/робіт/послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару/робіт/послуг, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цих товару/робіт/послуг.

Крім того, згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 10.12.2012 року та 01.03.2013 року між Кооперативом «Нафтовик» та ТОВ «СКМПН» укладено договори №10/12-2012, №01/03-2013, за якими Кооператив «Нафтовик» доручає, а ТОВ «СКМПН» приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з будівництва, ремонту, реконструкції і техпереозброєння об'єктів субпідряду (ТОВ «АТ «Каргілл», ТОВ «Комбінат «Каргілл», ЗАТ «Каховка Пром-Агро» та ін.) у відповідності з узгодженими графіками.

Також, за договорами №07/01-2013 року від 07.01.2013 року, №15/01-2013 від 15.01.2013 року, №14/03-2013 від 14.03.2013 року позивач доручив ТОВ «СКМПН» виконання робіт з ремонту крану КАТО NK-450S, поставку відбійних пневматичних молотків та бурових штанг, дорожніх плит, комплект ножів.

На підтвердження виконання цих робіт, отримання та використання у будівельних роботах товару позивач надав акти прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані з ТОВ «СКМПН», накладну та видаткову накладну, податкові накладні, виписані ТОВ «СКМПН», суми ПДВ по яким включено позивачем до складу податкового кредиту у відповідних періодах.

Розрахунки за виконані роботи та отриманий товар проведено у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «СКМПН», що підтверджується наявними у справі банківськими платіжними дорученнями.

Крім того, між позивачем та ТОВ «ГАМАЛС» укладено договір №03/09-12 від 03.09.2012 року, за яким Кооператив «Нафтовик» доручає, а ТОВ «ГАМАЛС» приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з будівництва, ремонту, реконструкції і техпереозброєння об'єктів субпідряду (ТОВ «АТ «Каргілл», ТОВ «Комбінат «Каргілл», ЗАТ «Каховка Пром-Агро» та ін.) у відповідності з узгодженими графіками.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надає акти прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, підписані з ТОВ «ГАМАЛС», податкові накладні, виписані ТОВ «ГАМАЛС», суми ПДВ по яким включено позивачем до складу податкового кредиту у відповідному періоді.

Розрахунки за виконані роботи та отриманий товар проведено у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «ГАМАЛС», що підтверджується наявними у справі банківськими платіжними дорученнями.

Слід зазначити, що за цими документами можливо встановити виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ГАМАЛС», ТОВ «СКМПН», виконання робіт, отримання товару, їх оплату.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи податкового органу про те, що акти приймання виконаних будівельних робіт не підтверджують виконання цих робіт є необґрунтованими, оскільки з цих актів вбачається найменування робіт, витрати, місце будівництва, тощо, у них містяться підписи сторін договорів, тобто вбачається фактичне виконання підприємствами цих робіт.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги висновки актів перевірок контрагентів позивача, оскільки діюче податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Крім того, можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару/послуг/робіт правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно надано оцінку доказової бази податкового органу, яка ґрунтується лише на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, як на належний доказ в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій, адже цими актами фіксується лише факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю податковим органом щодо платників, а реальність господарських операцій таких платників не є предметом такої перевірки.

Разом з цим, ТОВ «ГАМАЛС» та ТОВ «СКМПН» на момент операцій з позивачем є діючими підприємствами, відомості у встановленому законом порядку про припинення їх діяльності та відсутність за місцезнаходженням не внесено, є платниками податку на додану вартість та мають відповідні ліцензії на здійснення будівельних робіт.

Податковим органом помилково не проведено аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, можливості підприємствами виконувати ті чи інші роботи, тощо.

Крім того, позивачем підтверджено використання отриманих робіт, товару у власній господарській діяльності згідно договорів, укладених з ТОВ «Комбінат Каргілл», ТОВ «Кредо-Інвест-Строй», ТОВ «ВВВВ».

З огляду на викладене, судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з ТОВ «ГАМАЛС» та ТОВ «СКМПН» та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток згідно оспорюваних рішень.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Кооперативу «Нафтовик» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О.Турецька