Ухвала

від 09.04.2015 по справі 824/3154/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/3154/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

09 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Білоус Д.В.,

представника відповідача Бабчука В.І.

представника позивача Петренка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі Токабо" до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2014 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі Токабо" звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 19.01.2015 року задовольнив вказаний адміністративний позов.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права та просив скасувати вказану постанову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, в свою чергу, представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ "Меблі Токабо" в 2008 році отримало у територіальному управлінні Дозвіл № 014.08.77-20.30.0 від 25.01.2008 р. на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки, який діяв з 25.01.2008 р. по 25.01.2012 року.

У зв'язку з закінчення терміну дії Дозволу №014.08.77-20.30.0 позивач звернувся в територіальне управління для його продовження, внаслідок чого йому видано Дозвіл № 111.12.77 від 01.02.2012 р. на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Дозвіл №111), термін дії якого з 01.02.2012 р. по 01.02.2017 року.

Внаслідок проведення Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях перевірки складено акт, де зазначено про відсутність Дозволу 111.12.77, оскільки запис про нього відсутній в реєстрі.

У зв'язку із зазначеним, ТОВ "Меблі Токабо" звернулося до територіального управління із заявою №74 від 20.10.2014 р. про реєстрацію Дозволу №111.

Від відповідача на зазначену заяву надійшла відповідь від 22.10.2014 р. №1064/0/02-2/14, якою він просив надати копію висновку експертизи експертно-технічного центру щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки, зазначені у Дозволі №111 або надати документи, що засвідчують звернення позивача на отримання зазначеного висновку.

Позивач, вважаючи зазначені дії відповідача протиправними звернувся з адміністративним позовом до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, прийшов до висновку, що оскільки наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р., №2694-ХІІ роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно п.4 пп.24 Положення № 186 територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань, видає у передбачених законодавством випадках - дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Процедура видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держгірпромнаглядом та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначається Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р., №1107 (далі - Порядок №1107 в редакції чинній на момент видачі Дозволу №111).

Згідно п.9 Порядку № 1107 для одержання дозволу, який видає Держгірпромнагляд, роботодавець, виробник або постачальник (уповноважена ним особа) подає особисто чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт;

на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування;

на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності таких машин, механізмів, устаткування вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені цим Порядком. Відповідальність за повноту, достовірність та об'єктивність висновку експертизи несе експертна організація.

Відповідно до п.15 Порядку №1107 строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п'ять років.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п'ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно з матеріалами справи, у ТОВ "Меблі Токабо" в наявності був Дозвіл №014.08.77-20.30.0, який виданий у 2008 р. та який діяв з 25.01.2008 р. по 25.01.2012 р. За період дії цього дозволу (з 25.01.2008 р. по 25.01.2012 р.) позивач не порушував його умови, а тому мав право на його поновлення виключно на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

У зв'язку з закінчення терміну дії Дозволу №014.08.77-20.30.0 позивач із заявою, відповідно до положень п.15 Порядку №1107 звернувся в територіальне управління для його продовження. За наслідками розгляду заяви позивачеві видано Дозвіл №111.

Факт видачі відповідачем Дозволу №111 підтверджується актами перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) та приписами, відповідно до яких під час проведення перевірок посадовими особами територіального управління ТОВ "Меблі Токабо" порушень у вигляді відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не виявлено.

Відповідно до п.20 Порядку №1107 Держгірпромнагляд та його територіальні органи ведуть реєстр дозволів в установленому ним порядку, узагальнюють інформацію про видані та анульовані дозволи і оприлюднюють її у засобах масової інформації та на власному веб-сайті.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був зареєструвати Дозвіл №111 у реєстрі дозволів в установленому ним порядку. Вище судом встановлено, що Дозвіл №111 у реєстрі дозволів відповідачем, всупереч положень п.20 Порядку №1107, не зареєстрований, в зв'язку з чим судом першої інстанції вірно визнано таку бездіяльність територіального управління протиправною.

Окрім цього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність застосування ч. 2 ст. 11 КАС України та вийти за межі позовних вимог, оскільки, юридичне навантаження несе саме внесення в реєстр відомостей про видачу Дозволу №111, та визнання Дозвіл №111 чинним з дати його видачі.

Також, слід зазначити, що відповідно до положень п.15 Порядку №1107 у разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п'ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу. Позивачем умови дозволу №014.08.77-20.30.0 не порушувались, а тому він мав право продовжити дію дозволу виключно на підставі заяви, без наявного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт. В зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, не бере до уваги доводи апелянта про необхідність надання експертного висновку.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, апелянтом не надано суду доказів того, Дозвіл № 014.08.77.-20.30.0 від 25.01.2008 року було видано з порушенням Порядку затвердженого Постановою КМ України від 26.10.2011 року № 1107, та не доведено того, що Дозвіл № 111.12.77 від 01.02.2012 року було продовжено з порушенням чинного законодавства.

З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги відповідача щодо необхідності надання додаткових документів для реєстрації Дозволу №111 є безпідставними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.