Рішення

від 08.04.2015 по справі 904/377/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.15р. Справа № 904/377/15 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 396", м. Дніпропетровськ

про стягнення 67 864 грн. 64 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Запороженко О.І., дов. № 1804 від 18.03.14р.;

від відповідача: Андріїшина Т.І., голова правління.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 396 заборгованість в розмірі 67 864 грн. 64 коп., з яких: 63 405 грн. 56 коп. - сума основного боргу, 4 459 грн. 08 коп. - пеня, відповідно до умов договору про постачання теплової енергії № 010476 від 15.05.2007р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.02.2015р. № 117 справу № 904/377/15, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Панна С.П. на лікарняному, передано на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 20.02.15р. прийнято справу до провадження судді Рудь І.А. та призначено її розгляд у судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі. У відзиві на позов зазначив, що заборгованість за спожиту теплову енергію виникла у зв'язку з великою кількістю боржників, яких неодноразово викликали на засідання членів правління кооперативу. Заборгованість вони визнають у повному обсязі, що підтверджується відповідними заявами на реструктуризацію боргу. Одночасно, в порядку ст. 121 ГПК України просив розстрочити виконання рішення в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 63 405 грн. 56 коп., згідно наданого графіку та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на підставі ст. 83 ГПК України, посилаючись на те, що кооператив є неприбутковою організацією, не веде будь-якої господарської діяльності та існує лише за рахунок вкладів членів кооперативу.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2007р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Обслуговуючим кооперативом "Житловий кооператив №396" (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 010476 (надалі - Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла не себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п.1.1. Договору).

У п. 11.1 Договору сторони узгодили, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.05.2010р.

За умовами п. 11.3 Договору припинення дії Договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.11.4. Договору).

Згідно п.5.2. Договору облік споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом за адресою: пр. Миру, 18 "Житловий кооператив №396".

Відповідно до п. 6.1 Договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим Договором установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, провадяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.7.1. Договору).

За умовами п.п.7.2.-7.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4. Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього Договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Протягом періоду з жовтня 2013р. по квітень 2014р. позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу теплову енергію на загальну суму 84 071 грн. 87 коп., що підтверджується актами на відпуск-приймання теплової енергії, які наявні в матеріалах справи.

На виконання умов п. 7.4 Договору позивачем виставлені до сплати відповідачу наступні рахунки:

- рахунок № 010476 від 31.10.13р. на суму 5 266 грн. 31 коп.;

- рахунок № 010476 від 30.11.13р. на суму 10 530 грн. 02 коп.;

- рахунок № 010476 від 31.12.13р. на суму 17 139 грн. 88 коп.;

- рахунок № 010476 від 31.01.14р. на суму 16 640 грн. 33 коп.;

- рахунок № 010476 від 28.02.14р. на суму 18 520 грн. 21 коп.;

- рахунок № 010476 від 31.03.14р. на суму 11 397 грн. 66 коп.;

- рахунок № 010476 від 30.04.14р. на суму 4 577 грн. 46 коп.

На підтвердження вручення вказаних рахунків відповідачу, позивач надав до матеріалів справи реєстри рознесення рахунків, податкових накладних, актів виконаних робіт по ЖБК за період з жовтня 2013р. по квітень 2014р., які містять підписи голови правління Андріїшиної Т.І. про отримання рахунків.

Відповідач в порушення приписів п. 7.4 Договору, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії у зазначений період виконав частково, сплативши на користь позивача 20 666 грн. 31 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 63 405 грн. 56 коп.

Відповідно до п. 8.2.3 Договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, нарахованої за період з 16.11.13р. по 30.07.14р. за кожним рахунком окремо з урахуванням часткової оплати вартості теплової енергії відповідачем, складає 4 459 грн. 08 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, обґрунтованим розрахунком позовної суми за спожиту теплову енергію, рахунками, копіями актів прийому-передачі виконаних робіт, реєстрами отримання платіжних документів та актів виконаних робіт тощо.

Доказів оплати заборгованості відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати вартості спожитої теплової енергії, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основного боргу в сумі 63 405 грн. 56 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Одночасно, господарський суд вважає заяву відповідача, проти задоволення якої не заперечував позивач, про розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 63 405 грн. 56 коп., обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, згідно наданого відповідачем наступного графіку: 01.04.15р. - 3 405 грн. 56 коп.; 01.05.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.06.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.07.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.08.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.09.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.10.15р. - 10 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

В силу ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, нарахування позивачем пені передбачено умовами Договору та є правомірним.

В ході судового розгляду справи відповідач заявив клопотання про зменшення розміру нарахованої позивачем пені, обґрунтовуючи клопотання тим, що кооператив є неприбутковою організацією, не веде будь-якої господарської діяльності та існує лише за рахунок вкладів членів кооперативу

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Право господарського суду на зменшення розміру неустойки закріплено й пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

За встановлених обставин справи, враховуючи майновий стан сторін, неприбутковість організації відповідача, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, зменшивши пеню на 50% до 2 229 грн. 54 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 396" (49130, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, б. 18, код ЄДРПОУ 23066776) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 63 405 грн. 56 коп. (шістдесят три тисячі чотириста п'ять грн. 56 коп.) основного боргу.

Розстрочити виконання рішення суду від 07.04.2015р. у справі № 904/377/15 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 63 405 грн. 56 коп., зі сплатою згідно наступного графіку: 01.04.15р. - 3 405 грн. 56 коп.; 01.05.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.06.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.07.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.08.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.09.15р. - 10 000 грн. 00 коп.; 01.10.15р. - 10 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 396" (49130, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, б. 18, код ЄДРПОУ 23066776) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 2 229 грн. 54 коп. (дві тисячі двісті двадцять дев'ять грн. 54 коп.) пені, 1 827 грн. 00 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 14.04.15р.