Ухвала

від 14.04.2015 по справі 904/1245/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.04.15р. Справа № 904/1245/15

За позовом Садового товариства "Топольок" (смт. Кіровське, Дніпропетровської області)

до Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" (смт. Кіровське, Дніпропетровської області)

про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом демонтажу воріт на межі земельних ділянок садового товариства "Топольок" та громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор"

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: Сліпець Б.О. - адвокат (договір б/н від 20.07.2014)

Придан В.В. - керівник (виписка з ЄДР № 301328 від 12.08.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Садове товариство "Топольок" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" (далі-відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом демонтажу воріт на межі земельних ділянок позивача та відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на будівництво та експлуатацію доріг садівничого товариства "Елеватор" від 16.01.1989 в частині організації безперешкодного проїзду легкового транспорту через власну територію на територію позивача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 10.03.2015.

Представник позивача у судове засідання 10.03.2015 з'явився, але вимоги ухвали суду від 19.02.2015 у повному обсязі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 10.03.2015 не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, крім того, вимоги ухвали суду від 19.02.2015 не виконав.

Так, ухвалою суду від 10.03.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 14.04.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Крім того, ухвалою суду від 10.03.2015 з метою забезпечення правового і своєчасного вирішення господарського спору, зокрема, було зобов'язано позивача надати наступні докази:

- детальну схему розташування садового товариства із зазначенням всіх під'їзних шляхів та їх характеристик;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, але витребувані судом документи не надали.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, витребуваних судом документів також не подав.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що, зокрема, поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 було повернуто за звротною адресою поштовою установою, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду від 19.02.2015 та від 10.03.2015 були надіслані сторонам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Так, суд вважає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач зазначає, що Садове товариство "Топольок" було створено при спеціалізованому управлінні № 12 на землях радгоспу Кіровське відповідно до рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 10.11.2988 № 302/1.

При цьому, земельні ділянки Садового товариства "Топольок" та Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" мають спільні межі відповідно до Державних актів на право користування землею, а отже межі частини під'їзної дороги, що належать позивачу та межі частини дороги, що належить відповідачу, співпадають.

Так, позивач посилається на те, що відповідачем були встановлені ворота на межі земельних ділянок позивача та відповідача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості безперешкодного проїзду вантажного та легкового автотранспорту на його територію, що унеможливило повноцінне користування майном, що належить членам садового товариства "Топольок".

Відповідно до умов договору на будівництво та експлуатацію дороги садового товариства "Елеватор" від 16.01.1989 (далі - договір) (а.с.15), укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач зобов'язався дозволити рух автомобільного транспорту позивача по центральній дорозі, довжиною 500 м, а також по тильній дорозі, довжиною 400 м (відповідно до доданої схеми), що належить відповідачу, що іменується надалі спільна дорога. В свою чергу, позивач зобов'язався:

- побудувати та оплатити 50% матеріальних та транспортних витрат вартості будівництва спільної дороги;

- надати допомогу технікою (автомашинами) відповідачу у будівництві радіальних під'їзних шляхів. Оплату за роботу техніки здійснює відповідач (розділ І та ІІ договору).

Також у розділі ІІ договору сторони узгодили, що в процесі експлуатації спільної дороги витрати на її ремонт оплачуються кожною стороною у відношенні 50%.

Так, позивачем у судовому засіданні 10.03.2015 було надано суду, зокрема, оригінали товаро-транспортних накладних (близько 150 штук) за період з 26.01.1989 по 31.11.1989, які підтверджують участь позивача у будівництві та ремонті спірної дороги.

При цьому, відповідно до розділу ІІ укладений між сторонами договір має безстрокову дію та можу бути розірваний лише в результаті розформування організацій позивача та відповідача або за спільною згодою обох сторін.

Доказів розірвання або зміни вказаного договору сторонами суду не надано.

В порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору, відповідач, за твердженням позивача, чинить перешкоди у користуванні побудованою та такою, що спільно утримувалась сторонами тривалий час, дорогою, чим порушує права позивача.

Так, з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ухвалою від 10.03.2015 зобов'язав позивача надати наступні докази:

- детальну схему розташування садового товариства із зазначенням всіх під'їзних шляхів та їх характеристик;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Вимоги вказаної ухвали суду позивачем виконані не були, вказані докази не були надані суду, причини невиконання вимог ухвали суду також позивачем не повідомлені.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Як зазначено вище, позивач витребувані судом документи не надав, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, згідно пунктів 2 та 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, відсутність витребуваних документів перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, які необхідні для встановлення фактичних обставин у справі, що перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки строк вирішення спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 18.04.2015, а отже суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи та надати позивачу час для долучення до справи необхідних доказів.

При цьому, у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача не покладаються.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Отже, сплачений позивачем судовий збір відповідно до квитанції № 41 від 18.04.2014 на суму 1 220 грн. 00 коп. підлягає поверненню останньому з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Садового товариства "Топольок" (смт. Кіровське, Дніпропетровської області) до Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" (смт. Кіровське, Дніпропетровської області) про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом демонтажу воріт на межі земельних ділянок садового товариства "Топольок" та громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" - без розгляду.

Повернути Садовому товариству "Топольок" (52030, Дніпропетровська область, смт. Кіровське, ідентифікаційний код 24445741) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 1 220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 00 коп. , перерахований відповідно до квитанції № 41 від 18.04.2014, оригінал якої повернути Садовому товариству "Топольок".

Роз'яснити Садовому товариству "Топольок", що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В. Фещенко