Рішення

від 07.04.2015 по справі 910/2404/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015Справа №910/2404/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА"

про стягнення 54 999,54 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Мушинська Ю.О. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 07.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА" 54 151,78 грн. заборгованості за договором № А.1189 від 07.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2015 порушено провадження у справі № 910/2404/15-г та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.02.2015.

24.02.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" надійшли документи по справі.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" в судовому засіданні 24.02.2015 надав суду документи по справі, просив долучити їх до матеріалів справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА" у судове засідання 24.02.2015 не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/2404/15-г від 06.02.2015 не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 розгляд справи № 910/2404/15-г відкладено на 24.03.2015.

13.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог та письмові пояснення, в яких позивачем зазначено, що в прохальній частині позовної заяви було допущено описку щодо найменування відповідача.

19.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" надійшли документи по справі.

Розгляд справи № 910/2404/15-г призначений на 24.03.2015р. не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.3015 було продовжено строк вирішення спору у справі № 910/2404/15 на 15 днів за клопотанням позивача від 24.03.2015, та призначено розгляд справи № 910/2404/15 на 07.04.2015.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" в судовому засіданні 07.04.2015 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог підтримав та просив суд їх задовольнити.

У клопотанні про збільшення позовних вимог, що подана до суду 13.03.2015р., позивач просить суд стягнути з відповідача: 54999,54 грн. заборгованості, з яких: 49660,00 грн. - основний борг та 5339,54 грн. - пеня.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в клопотанні про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА" в судове засідання 07.04.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015, що повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА" належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, справа у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними у ній документами, в судовому засіданні 07.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА" , як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", як замовником укладено договір поставки та монтажу промислового обладнання № А.1189 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець по заявці замовника на поставку обладнання, зобов'язується передати у власність замовнику в необхідній кількості, комплекти холодильного обладнання (всі комплекти разом надалі іменовані "Обладнання", а кожен з комплектів окремо надалі "Комплект") згідно специфікації, виконати монтаж та пусконаладку обладнання на об'єктах замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити обладнання та роботи по монтажу та пусконаладці на умовах та у термін, визначений цим договором. Всі комплекти однакові. Специфікація типового комплекту, його вартість та вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт вказані в додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 2.1. та 2.2. договору визначено, що договірна ціна на обладнання для одного комплекту та роботи по монтажу ту пусконаладці складає: обладнання: 75 540, 00 грн., в т.ч. ПДВ 12 590, 00 грн.; монтажні та пусконалагоджувальні роботи - 12 220, 00 грн. в т. ч. ПДВ 2 036, 67 грн. Всього 87 760, 00 грн. в т. ч. ПДВ 14 626, 67 грн. При цьому, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю грошові кошти згідно договору в наступному порядку:

- платіж у розмірі 70 % від суми договору - протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору;

- платіж у розмірі 20 % від суми кожного комплекту - на момент поставки обладнання;

- платіж в розмірі 10 % від суми кожного комплекту - протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту виконаних монтажних та пусконалагоджувальних робіт по відповідному комплекту.

В пункті 2.4. договору сторони погодили, що оплата платежів замовником здійснюється на підставі рахунків - фактур виконавця. Датою здійснення розрахунків між сторонами вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно із п. 3.1. договору, виконавець зобов'язаний надати кожен з комплектів у розпорядження замовника через 20 робочих днів з моменту отримання виконавцем першого платежу по кожному з комплектів, зазначеного в п. 2.2. договору.

Відповідно до п. 3.2. договору прийом - передача комплекту здійснюється сторонами шляхом оформлення видаткових накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Прийом - передача робіт здійснюється сторонами шляхом оформлення актів виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до п. 4.1.1 договору, виконавець взяв на себе зобов'язання передати замовнику комплекти, зазначені в п. 1.1. договору, в термін, визначений пунктом 3.1. договору.

Згідно із п. 5.1 договору, у випадку порушення виконавцем строків передачі комплектів замовнику, передбачених пунктом 3.1. договору, виконавець повинен сплатити замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленої частини комплекту, діючої на момент порушення зобов'язання, за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Договір, згідно п. 11.1., набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було всього перераховано грошових коштів на загальну суму 1 435 851,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи та належним чином завіреними копіями платіжних доручень на вказану суму.

Відповідачем, в свою чергу на виконання умов договору було передано товару на загальну суму 1 178 571, 80 грн. позивачу за видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а також надано послуг на загальну суму 207 620, 19 грн. згідно наявних в матеріалах справи копій актів здачі - прийняття робіт (надання послуг). Всього по договору на загальну суму 1 386 191, 99 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 773 від 22.08.2014, якою просив у п'ятиденний термін повернути кошти сплачені згідно рахунку № СФ - 0000027 від 01.10.2013.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем не належним чином виконано зобов'язання за договором в частині поставки комплекту обладнання та його монтажу на АЗС за адресою: в межах населеного пункту в сел. Пісочин по вул. Пушкіна (р-н повороту до с. Рай - Оленівка, вздовж 467 - 468 км. Автошляху Київ - Харків) згідно рахунку № СФ - 0000027 на суму 87 760, 00 грн. - комплект обладнання було поставлено невчасно - 30.12.2014, в той час, як мало бути поставлене - не пізніше 22.11.2013 та на суму меншу ніж було оплачено позивачем. Враховуючи, що в позивач, користуючись правом наданим йому ст. 693 ЦК України, вимагав від відповідача повернення грошових коштів попередньої оплати, а відповідач виконав вимогу позивача не в повному обсязі, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором, за розрахунком позивача, становить 49 660, 00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки та монтажу промислового обладнання № А.1189 від 07.06.2013 в частині повернення попередньої оплати за товар, що не був поставлений, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА" 54 999, 54 грн., з яких: 49 660, 00 грн. - основний борг за договором та 5 339, 54 грн. - пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання обумовлені договором виконав належним чином та оплатив відповідачу, в тому числі на умовах 70 % передплати, 1 435 851, 99 грн., в той час як відповідачем згідно наявних в матеріалах справи первинних документів у період з червня 2013 року по грудень 2014 року поставлено було позивачу обладнання на загальну суму 1 178 571, 80 грн. та надано послуг щодо монтажу такого обладнання на суму 207 620, 19 грн. При цьому, відповідачем були порушені строки поставки обладнання встановлені в договорі і обладнання поставлено не в повному обсязі, на суму меншу ніж було обумовлено сторонами, та не виконана вимога про повернення грошових коштів передплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем по договору поставки та монтажу промислового обладнання № А.1189 від 07.06.2013 у сумі 49 660, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому вимога позивача про стягнення основної заборгованості 49 660, 00 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, розмір невиконаного зобов'язання, заборгованість по поверненню грошових коштів передплати за договором поставки та монтажу промислового обладнання № А.1189 від 07.06.2013 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 49 660, 00 грн. підлягають задоволенню судом.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки та монтажу промислового обладнання № А.1189 від 07.06.2013 в частині своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим, позивачем нарахована пеня у розмірі 5 339, 54 грн., за загальний період прострочення з 26.11.2013 по 24.05.2014.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення виконавцем строків передачі комплектів замовнику, передбачених пунктом 3.1. договору, виконавець повинен сплатити замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленої частини комплекту, діючої на момент порушення зобов'язання, за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що розмір пені складає 5 339, 54 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНІР-УКРАЇНА" (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, будинок 8, код ЄДРПОУ 32382320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 34524327) 49 660 (сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 5 339 (п'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 54 коп. - пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.04.2015.

Суддя О.В. Гулевець