Рішення

від 07.04.2015 по справі 910/3075/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015Справа №910/3075/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтрей" (відповідач 1); Фізичної особи-підприємця Погребняка Кирила Сергійовича (відповідач 2);

про стягнення 39 526,78 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Степанюк Є. В., представник, довіреність № б/н від 20.11.2014 р.;

Від відповідача 1: не з'явилися;

Від відповідача 2: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача-1 28 250,00 грн. основного боргу, 847,50 грн. інфляційної складової боргу, 1 741,44 грн. трьох відсотків річних, 1 625,34 грн. пені, 7 062,50 грн. штрафу та стягнути з відповідача-2 боргу у розмірі 200,00 грн. з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року порушено провадження у справі № 910/3075/15-г.

У судовому засіданні 07.04.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач-1 та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду і підтверджують факт отримання ухвал господарського суду представниками відповідачів.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідачі не направили в судове засідання своїх повноважних представників, не надали письмові відзиви на позовну заяву, а також не заперечили позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (надалі - постачальник) та відповідачем 1 (далі по тексту - покупець) (разом - сторони) 04.11.2014 р. було укладено договір поставки № Хк041114/02 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передавати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість .

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).

Згідно п. 3.2. договору оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікації до договору. Відповідно до п. 3 додатку (специфікації) № 1 оплата вартості товару здійснюється до 14.11.2014 р.

Позивач виконав всі взяті на себе зобов'язання за договором, а саме поставив відповідачу-1 товар на суму 113 250, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ХК000015 від 04.11.2014.

Відповідач 1 в порушення умов договору, здійснив лише часткову оплату за поставлений товар в сумі 85 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача. Таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 28 250, 00 грн.

Крім того 04.11.2014 між позивачем (надалі - кредитор) та відповідачем-2 (надалі - поручитель) було укладено договір поруки № 0309/14, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання грошового зобов'язання ТОВ "Лайтрей" (надалі - боржник), за договором, передбаченим ст. 2 цього договору (надалі іменується "основний договір") та додатком (специфікацією) № 2, що є невідємною частиною основного договору, у розмірі, вказаному в п.1.2. основного договору.

Пунктом 1.2. визначено, що відповідно до ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України,виконання зобов'язання боржника за основним договором забезпечується порукою частково: на суму 200,00 грн.

При порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання в забезпеченій частині (п. 1.3 договору поруки).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже судом встановлено факт наявності порушень відповідачем-2 взятих на себе господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо поставки товару відповідачем-1 не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 28 250,00 грн.

З урахуванням наведених положень укладеного сторонами договору, виходячи з факту отримання товару покупцем за видатковими накладними, строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Відповідач доводи позивача не спростував, жодних заперечень суду не надав.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару у повному обсязі по договору станом на день розгляду справи відповідачем-1 до суду не представлено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором поставки в розмірі 28 250,00 грн.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача-1 штраф у розмірі 7 062,50 грн., пеню в розмірі 1 625, 34 грн., 30% річних в розмірі 1 741, 44 грн., встановлених в п.п. 5.2 та 5.3 договору, а також стягнути 847,50 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.4. договору сторони встановили, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені та штрафу, який доданий до позовної заяви, господарський суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги про штраф у розмірі 7 062,50 грн. та пені в сумі 1 625, 34 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.5. договору сторони визначили, що у випадку прострочення покупцем платежу, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30 відсотків річних від простроченої суми.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30% річних сумі 1 741,44 грн. та інфляційних втрат в розмірі 847,50 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайтрей", оскільки спір виник з вини відповідача-1.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Лайтрей " (61052, Харківська обл., м. Харків, пров. Мало-Панасівський, буд. 4/7, код ЄДРПОУ 34467442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 30530159) суму основної заборгованості в розмірі 28 250 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., штрафу в розмірі 7 062 (сім тисяч шістдесят дві) грн. 50 коп., пені в розмірі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 34 коп., суму 30% річних у розмірі 1 741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 44 коп., 847 (вісімсот сорок сім) грн. 50 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Погребняка Кирила Сергійовича (02121, м. Київ,вул. Колекторна, б. 3, кв. 68, ідентифікаційний номер 3324613837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 30530159) суму основного боргу в розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 10.04.2015 р.