Рішення

від 15.04.2015 по справі 1519/20146/2012

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №1519/20146/2012

Номер провадження №2/521/405/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Жуган Л.В.,

при секретарі судового засідання - Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси, 07.11.2012 року звернувся позивач ПАТ «УкрСиббанк» із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.12.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11279433000 та додаткова угода №11279433000/1 до договору про надання споживчого кредиту №11279433000, за умовами яких ОСОБА_2 отримав в кредит 40000 доларів США, що еквівалентно 202000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитним коштами у розмірі 12,5% річних, із кінцевим строком погашення до 27.12.2014 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 порушив умови зобов'язання, що випливають з кредитного договору, позивач просить стягнути виниклу заборгованість за договором у розмірі 65268,76 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 521693,20 грн. та судові витрати.

Представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» за довіреністю - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник за договором про надання правової допомоги - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в його задоволенні відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач та його представник послались на те, що договір про надання споживчого кредиту ОСОБА_2 із АКІБ «УкрСиббанк» ніколи не укладав, не підписував, та не підписував додаток до договору, і не отримував грошові кошти за договором. Автомобіль, на придбання якого були перераховані грошові кошти отримані за кредитним договором, ніколи не перебував в його власності, він ним не користувався, місцезнаходження транспортного засобу ОСОБА_2 невідомо. У 2005 році ОСОБА_2 втратив свій паспорт громадянина України, та отримав новий, а у кредитній справі міститься ксерокопія його втраченого паспорту із вклеєною фотографією іншої особи.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.12.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було оформлено Договір про надання споживчого кредиту №11279433000, за умовами якого ОСОБА_2 отримав в кредит 40000 доларів США, що еквівалентно 202000 гривень, на придбання автомобілю «Lexus ES 350», 2007 року випуску, зі сплатою процентів за користування кредитним коштами у розмірі 12,5% річних, із кінцевим строком погашення до 27.12.2014 року.

27.12.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було оформлено Додаткову угоду №11279433000/1 до Договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу №11279433000 від 27.12.2007 року, згідно якої сторони внесли в Договір зміни щодо додавання Графіку платежів та Тарифів Банку, обумовлення розміру сплати комісій та випадків зміни розміру процентної ставки тощо.

За п. 1.5 Договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_5 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року та Договору застави транспортного засобу №106602 від 27.12.2007 року, оформленого між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, у забезпечення виконання у повному обсязі усіх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, позичальник передає в заставу, а Банк приймає наступне рухоме майно: транспортний засіб марки «Lexus», модель ES 350, 2007 року випуску, колір сірий, тип ТЗ легковий седан-В, шасі НОМЕР_4, двигун 3498 куб. см., кузов НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1. За домовленістю сторін вартість предмету застави складає 251490 грн.

Згідно п. 1.2 Договору застави транспортного засобу №106602 від 27.12.2007 року, предмет застави є власністю заставодавця на підставі договору купівлі-продажу №723-27 від 25.12.2007 року, укладеного між ТОВ «Урбан-Моторс», код ЄДРПОУ 34251549, та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області.

Судом встановлено, що АКІБ «УкрСиббанк» змінило найменування на ПАТ «УкрСиббанк», що підтверджується Статутом ПАТ «УкрСиббанк», затвердженим Загальними зборами акціонерів АКІБ «УкрСиббанк» 27.10.2009 року.

Представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» вказує, що Банк повністю та в строки виконав свої зобов'язання по даному договору - перерахувавши на рахунок відповідача ОСОБА_2 НОМЕР_5 кредитні кошти, в підтвердження чого посилається на меморіальний ордер №0610898405 від 27.12.2007 року.

Згідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач ОСОБА_2 послався на те, що Договір про надання кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року та Додаткову угоду №11279433000/1 до нього, оформлені між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 про надання кредиту у розмірі 40000 доларів США на придбання автомобілю, він ніколи не підписував та кредитних коштів не отримував, автомобіль «Lexus ES 350», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, не купував, про його місцезнаходження та власника йому нічого не відомо.

ОСОБА_2 вказує, що в 2005 році він втратив свій паспорт громадянина України та звернувся до компетентного органу із заявою про видачу нового паспорту, який отримав 05.12.2005 року.

Відповідач зазначив, що в матеріалах кредитної справи позивача міститься ксерокопія його втраченого паспорту, але із вклеєною фотографією іншої, невідомої йому особи.

Листом Малиновського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області №13/43 від 12.03.2013 року підтверджується, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Одеси, дійсно отримав у Малиновському РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 05.12.2005 року паспорт серії НОМЕР_8, виданий у зв'язку із втратою попереднього паспорта серії НОМЕР_7, виданого Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 05.05.1997 року. На теперішній час паспорт серії НОМЕР_8, виданий 05.12.2005 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, на ім'я громадянина ОСОБА_2 є дійсним.

З аналізу Договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року та Договору застави транспортного засобу №106602 від 27.12.2007 року, судом встановлено, що ці правочини були оформлені АКІБ «УкрСиббанк» з ОСОБА_2, особа якого підтверджувалась паспортом серії НОМЕР_7, виданим Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 05.05.1997 року.

Згідно ксерокопії паспорту серії НОМЕР_7, виданого Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 05.05.1997 року, на ім'я ОСОБА_2, доданої позивачем до матеріалів справи, вбачається, що на фотографії, яка в ньому вклеєна, зображена особа, яка зовні не схожа на відповідача.

За заявою ОСОБА_2 ухвалою суду від 15.07.2014 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) Чи виконані підписи від імені ОСОБА_2, що містяться на кожній сторінці (титульній, зворотній - підписи від імені позичальника, в т.ч. у розділі 13 щодо зазначення адреси проживання позичальника, та у місці прошиття, нумерації сторінок договору і скріплення печаткою), у договорі про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року та додатковій угоді №11279433000/1 від 27.12.2007 року, що укладені між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» - особисто - ОСОБА_2, чи іншою особою? 2) Чи виконані підписи від імені ОСОБА_2, що містяться на кожній сторінці (підписи від імені заставодавця, та у місці прошиття, нумерації сторінок договору і скріплення печаткою) у договорі застави транспортного засобу №106602 від 27.12.2007 року, укладеному між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» - особисто - ОСОБА_2, як заставодавцем чи іншою особою? 3) Чи виконані підписи позичальника, що містяться на кожній сторінці, від імені ОСОБА_2, у Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є додатком №2 до Договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року, укладеному між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» - особисто самим ОСОБА_2, чи іншою особою?

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №3952/02 від 12.12.2014 року, складеним Одеським НДІСЕ, було встановлено, що оцінка результатів порівняльного дослідження дозволяє стверджувати, що встановлені у кожному порівнянні збіжні ознаки відносяться до приблизних та малоінформативних, тобто часто зустрічаються у почерках різних осіб, а тому (при наявності розбіжностей, які не вдалося пояснити однозначно) не можуть бути покладені в основу позитивного висновку про виконання досліджуваних підписів самим ОСОБА_2 Встановлені ж розбіжні ознаки, хоча й досить чисельні та виходять за межі варіантів ознак почерку (у тому числі підписного) ОСОБА_2 у наданих зразках, однак вони не можуть бути пояснені однозначно: чи то є варіанти ознак почерку самого ОСОБА_2, які не проявились у наданих зразках та обумовлені впливом на нього збиваючих факторів (серед них могли бути як природні - незручна поза, незвичне розташування аркушу під час письма, так і штучні - намагання змінити ознаки свого почерку, або ті та інші одночасно), чи то ознаки почерку (-ів) іншої (-их) особи (осіб). Вирішення ідентифікаційної задачі ускладнювалось відсутністю вільних зразків почерку ОСОБА_2, що не дозволило встановити межі варіаційності ознак його почерку.

Згідно Висновку судово-почеркознавчої експертизи №3952/02 від 12.12.2014 року вирішити питання, чи самим ОСОБА_2 або іншою (-ими) особою (-ами) виконані підписи від його імені у наданих на експертизу документах - договорі про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк»; додатковій угоді №11279433000/1 до цього договору; графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є додатком №2 до вказаного договору та у договорі застави транспортного засобу №106602 від 27.12.2007 року, - не виявилось можливим.

Суд також враховує, що експерт у своєму висновку зауважив, що збіжні ознаки у почерках відносяться до приблизних та малоінформативних, та не можуть бути покладені в основу позитивного висновку про виконання досліджуваних підписів самим ОСОБА_2, а встановлені розбіжні ознаки виходять за межі варіантів ознак почерку ОСОБА_2 у наданих зразках.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.

Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Враховуючи вищевикладене, висновок експертизи та досліджені судом докази, суд вважає, що згідно зібраних у справі доказів не доведено, - що підписи від імені ОСОБА_2, що містяться на кожній сторінці (титульній, зворотній - підписи від імені позичальника, в т.ч. у розділі 13 щодо зазначення адреси проживання позичальника, та у місці прошиття, нумерації сторінок договору і скріплення печаткою) у договорі про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року та додатковій угоді №11279433000/1 від 27.12.2007 року, що укладені між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», у договорі застави транспортного засобу №106602 від 27.12.2007 року, укладеному між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», у Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є додатком №2 до Договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року, укладеному між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», - виконані особисто ОСОБА_2, або іншою (-ими) особою (-ами).

Будь-які інші докази та інші обставини, які б підтверджували, що особисто ОСОБА_2, 1961 року народження, виконував підписи у спірних документах позивачем ПАТ «УкрСиббанк» суду не надані та не доведені в процесі розгляду справи.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення що регулюють договір позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

З огляду на вказані положення закону, договір позики є реальним та вважається укладеним саме з моменту передання грошей. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору без передання грошей не породжує в майбутньому обов'язку позичальника повернути обумовлену угодою суму грошей.

Статтею 1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 заперечує факт передання йому грошових коштів за договором про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Згідно умов договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року кредит надавався шляхом зарахування АКІБ «УкрСиббанк» коштів на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_5 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням, а саме для придбання транспортного засобу марки «Lexus ES 350», державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами, укладається договір банківського рахунка.

Позивачем не надано суду жодних доказів належності відповідачу ОСОБА_2 рахунку НОМЕР_5 у АКІБ «УкрСиббанк», на який згідно меморіального ордеру №0610898405 від 27.12.2007 року були перераховані кредитні кошти.

В п. 6.2 договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року визначено, що ОСОБА_2 як позичальник за умовами цього договору має право відкрити поточний рахунок НОМЕР_5 в Банку, з метою сплати ануїтетних платежів з цього рахунку, однак, відсутні докази в підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_2 таким своїм правом скористався.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_2 не отримував грошові кошти за договором про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року.

Суд також враховує те, що предметом договору про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року було надання грошових коштів за цільовим призначенням - придбання ОСОБА_2 у власність автомобілю «Lexus ES 350», 2007 року випуску.

25.12.2007 року між ТОВ «Урбан Моторс», з однієї сторони, та ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_9, з другої сторони, було оформлено договір купівлі-продажу автомобіля №723-27, за умовами якого ТОВ «Урбан Моторс» продає, а ОСОБА_2, приймає у власність та оплачує автомобіль «Lexus ES 350», 2007 року випуску, вартістю 251490 грн.

Відповідно до п.п. 1.2 - 1.3 договору купівлі-продажу автомобіля №723-27 Банк відповідно до Гарантійного листа за покупця сплачує Продавцю 81% вартості автомобіля, тобто 202000 грн., кредит надається покупцю на умовах укладеного між банком та покупцем договору кредиту. За п. 2.1 договору купівлі-продажу автомобіля №723-27 в день укладання цього договору продавець виписує на ім'я покупця приймально-здавальний акт, з відміткою «Кредит УкрСиббанк (назва банку)», та надає покупцю оригінал рахунку або рахунку-фактури на автомобіль.

За довідкою вих. № 298 від 25.12.2007 року, виданою ТОВ «Урбан Моторс» для пред'явлення в банк, ОСОБА_2 сплатив в касу підприємства 49500 грн. - початковий внесок.

Згідно акту прийому-передачі від 25.12.2007 року, ТОВ «Урбан Моторс» передало, а ОСОБА_2 прийняв автомобіль: «Lexus ES 350», кузов НОМЕР_4, колір сірий, 2007 року випуску.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу автомобіля №723-27, укладеного 25.12.2007 року між ТОВ «Урбан Моторс» та ОСОБА_2, було встановлено, що у день виписки рахунку покупець надає продавцю нотаріально посвідчену довіреність на здійснення продавцем дії щодо державної реєстрації автомобіля, зняття з державної реєстрації та анулювання реєстрації автомобіля в уповноважених державних органах, з виконанням умов, передбачених в п. 4.2-4.3 цього договору та отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль, а також забезпечує продавця коштами, що необхідні для здійснення ним юридичних дій за довіреністю.

З наданої суду копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, виданого 25.12.2007 року РЕВ 1-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 25.12.2007 року, встановлено, що автомобіль марки «Lexus ES 350», кузов НОМЕР_4, колір сірий, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, із зазначенням, що відчуження заборонено без дозволу АКІБ «УкрСиббанк».

При цьому Управління ДАІ ГУ МВС України в Одеській області (відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Одеси №1 підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області) своїм листом №42/1-717 від 21.03.2013 року повідомило, що д/н НОМЕР_3 виданий 22.12.2007 року на автомобіль NISSAN PATHFINDER, кузов НОМЕР_10, 2007 р. виг., власник - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса: АДРЕСА_1.

Згідно копії Полісу №ВВ/2939702 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.12.2007 року, виданого СК «Український страховий Альянс», вбачаться що страхувальником ОСОБА_2, забезпечено транспортний засіб «Lexus ES 350», 2007 рік випуску, колір сірий, тип ТЗ легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_4, двигун 3498 куб.см., державний номер НОМЕР_1.

З відповідей Центру №1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Одеса УДАІ ГУМВС України в Одеській області №42/1-634 від 27.02.2015 року, № 42/1-677 від 28.03.2015 року вбачається, що згідно бази даних АІС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Одеській області та національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ, автомобіль «Lexus ES 350», кузов НОМЕР_11, 2007 року виготовлення - серед зареєстрованих на території України не значиться. Державні номерні знаки НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12, видані 22.12.2007 року в МРЕВ-1 м. Одеси на інший транспортний засіб, який належить іншому власникові.

ПрАТ «СК «АХА», яке є правонаступником СК «Український страховий Альянс», на запит суду надіслало копії документів, на підставі яких здійснювалось оформлення полісу №ВВ/2939702 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, ксерокопію втраченого паспорту на ім'я ОСОБА_2 серії НОМЕР_7, виданого Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 05.05.1997 року, із вклеєною фотографією, де зображена інша невідома особа та ксерокопію свідоцтва про реєстрацію ВНС097043, виданого 25.12.2007 року в РЕВ 1-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській обл.

Тобто з урахуванням досліджених судом доказів, вбачається, що автомобіль «Lexus ES 350», 2007 рік випуску, колір сірий, тип ТЗ легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_4, двигун 3498 куб.см. - на території України зареєстрованим не значиться, державний номер НОМЕР_1 - виданий на інший автомобіль, що належить сторонній особі, та спірний автомобіль, на який видавалися позивачем кредитні кошти ніколи не належав на праві власності ОСОБА_2

На підставі цього суд вважає, що факт отримання особисто відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів за договором про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року, та їх використання для придбання автомобілю або будь-яким іншим способом, - суду не доведено.

При таких обставинах, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11279433000 від 27.12.2007 року.

У зв'язку із цим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні вимог судом було відмовлено, відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.В. Жуган