Постанова

від 18.03.2015 по справі 804/1487/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 804/1487/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Компанця М.Б. Станчевої О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський центр переробки ППУ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський центр переробки ППУ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовом, в якому із врахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001542201 від 07.10.2014 року та №0000692201 від 03.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський центр переробки ППУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №638/2201/36208191 від 11.06.2014 року, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, абз.2 п.44.1 ст.44 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, всього у сумі 371 436 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001542201 від 07.10.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 383 796,75 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000692201 від 03.06.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із адміністративних штрафів на суму 510,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що позивач не володіє власним нерухомим майном, що свідчить про виробничу необхідність оренди нежитлових приміщень для здійснення господарської діяльності.

Так, ТОВ «Дніпропетровський центр переробки ППУ» із ТОВ «Смерека» (код ЄДРПОУ 31143271) укладено договір №312101 від 31.12.2010 року оренди споруд виробничого комплексу, відповідно до умов якого позивач (орендар) приймає у тимчасове користування частину нежитлового виробничого комплексу ТОВ «Смерека» (орендодавець) у вигляді будівель: будівлю виробничого цеха; будівлю складу готової продукції; будівлю складу - ангару готової продукції.

Відповідно до пункту 2.1 договору об'єкт, що орендується, використовується орендарем виробничої діяльності підприємства.

Згідно пункту 5.1 договору відшкодування витрат на комунальні послуги включаються орендодавцем в розмір орендної плати.

Нерухоме майно передано ТОВ «Смерека» в оренду позивачу згідно з актом прийому-передачі майна від 31.12.2010 року б/н.

По мірі виконання умов укладеного договору між сторонами в особі уповноважених представників складалися акти приймання-передачі послуг. Оплату наданих послуг позивач здійснив у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів орендодавцю.

В ході судового розгляду було підтверджено, що ТОВ «Смерека» є власником виробничого комплексу, розташованого за адресою: вул. Матлахова, 12, м. Дніпропетровськ, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.09.2003 року.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що місцезнаходження суб'єкта позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49017, м. Дніпропетровськ, вул.Матлахова, 12. Також перевіркою встановлено, що фактично позивач знаходиться за вказаною у реєстраційних документах податковою адресою.

Наведені факти свідчать про те, що укладений із ТОВ «Смерека» договір оренди виробничого комплексу має реальний характер, відповідає внутрішній волі сторін, його укладання зумовлено об'єктивними обставинами ведення позивачем господарської діяльності, а саме відсутністю власного нерухомого майна та необхідністю виробничих приміщень для здійснення господарської діяльності.

Отже, виконання сторонами умов укладеного договору оренди підтверджується належними документами, складеними відповідно до вимог діючого законодавства.

Також в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем (орендар) укладено наступні договори оренди обладнання:

- з орендодавцем ТОВ «Інтерфом-Дніпро»: від 31.12.2010 року №311201 (від 01.03.2011 року №62/01), орендоване майно - станок карусельний BSLO 6300; від 31.12.2010 року №311202, орендоване майно - машина контурної різки ОР8222 монітор і комп'ютер; від 31.12.2010 року №311202 (№63/01 від 01.03.2011 року), орендоване майно - машина контурної різки ОР8222 монітор і комп'ютер; від 04.01.2011 року №12/11 (від 01.03.2011 року №61/12), орендоване майно - навантажувач ЕВ 687-33-10;

- з орендодавцем ТОВ «Смерека»: від 04.01.2011 року №40102, орендоване майно - дробарка ножова 249М; від 01.06.2011 року №10611, орендоване майно - комп'ютер; від 04.01.2011 року №40101, орендоване майно - навантажувач; від 31.05.2011 року №310501, орендоване майно - прес Н8-60; від 04.01.2011 року №40103, орендоване майно - упаковочний станок «УТЮГ»;

- з орендодавцем ТОВ «Фомлайн Дніпро»: від 15.09.2011 року №31, орендоване майно - електронавантажувач ЕВ 735-33-20.

Мета оренди - промислове використання орендованого майна. Згідно умов вказаних договорів оренди орендодавець зобов'язаний передати позивачу у тимчасове користування майно, що орендується; ознайомити орендаря з правилами технічної експлуатації майна, що орендується; направити свого фахівця для проведення відповідного інструктажу на місці експлуатації; надавати інформаційне та консультаційне сприяння орендареві щодо порядку правильної експлуатації; орендар зобов'язується: використовувати майно, що орендується, за його цільовим призначенням; своєчасно здійснювати орендні платежі; дотримуватися належного режиму експлуатації та зберігання майна, що орендується, у відповідності до технічної документації; утримувати майно, що орендується, у повній справності.

Також позивачем укладено договори на ремонт вищезазначеного обладнання, а саме: від 15.09.2011 року №ТО 0107, виконавець - ТОВ «Стронг Україна ЛТД» (код за ЄДРПОУ 35680143), за яким виконавець зобов'язується проводити технічне обслуговування і ремонт вантажопідйомної техніки, з проведення комплексу робіт по відновленню або заміні зношених і пошкоджених агрегатів; від 28.11.2011 року №32 та від 03.02.2011 року №3/03-1, за якими виконавець - ТОВ «Фомлайн Дніпро» зобов'язується проводити послуги з ремонту обладнання; від 01.01.2011 року №ФД-180, у відповідності до умов якого виконавець - ТОВ «Фомлайн Дніпро» зобов'язується проводити послуги з супроводу програмного забезпечення, інформаційно-консультаційні послуги з питання цього програмного забезпечення на обладнанні замовника.

Суд зазначає, що господарська діяльність позивача полягає у різанні блоків пінополіуретану на листи та деталі, що вимагає необхідності виробничого обладнання відповідно до профілю діяльності.

Періодичний ремонт позивачем орендованого у ТОВ «Інтерфом-Дніпро», ТОВ «Смерека», ТОВ «Фомлайн Дніпро» обладнання вказує на те, що дане обладнання фактично знаходилося у віданні позивача та використовувалося у технологічному процесі, а також свідчить про належне виконання позивачем умов укладених договорів оренди, якими передбачено обов'язок утримання майна, що орендується, у повній справності відповідно до функціональних характеристик.

Таким чином, оренда виробничого обладнання відповідно до основного напрямку господарської діяльності вказує на безпосередній зв'язок цих операцій із отриманням прибутку та на реальний характер вказаних правочинів.

Актом перевірки встановлено надання позивачу транспортних послуг у перевіряємому періоді наступними контрагентами: ПП «Старвуд груп» (код ЄДРПОУ 35268050), ТОВ «Альфа-Інвест-Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304), ТОВ «ВЦ «Свояр» (код ЄДРПОУ 38113389), ТОВ «Глобалбуд» (код ЄДРПОУ 37731566), ТОВ «Мілессіум-Холдинг» (код ЄДРПОУ 38299668), ТОВ «ТД Укрюжмаш» (код ЄДРПОУ 34317316), ТОВ «Трансбізнеслайн» (код ЄДРПОУ 38113458), ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2).

Вказані контрагенти здійснювали перевезення товару, а саме блочного пінополіуретану від виробника - ТОВ «Інтерфом-Дніпро» позивачу для його подальшої порізки, транспортування товару проводилося за маршрутом м.Синельникове - м.Дніпропетровськ.

Реальність зазначених договорів підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, податковими накладними, виписками з рахунку, накладними на відпуск продукції, товарно-транспортними накладними, відомостями розрахунків по рахунку 631.

Як вбачається з матеріалів справи, оформлені із перевізниками договори, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні містять розшифровку наданих позивачу послуг в частині пунктів завантаження та розвантаження вантажу, що перевозиться, окрім цього, із оформлених із перевізниками первинних документів вбачається за можливе встановити інші фактичні обставини надання транспортних послуг, у тому числі: час та дату завантаження; марку автотранспортного засобу, що здійснював перевезення, держаний номерний знак тягача та напівпричепу; ПІБ водія та його контактний телефон; об'єм та вид вантажу; погоджений строк доставки вантажу, суму договору, порядок оплати коштів тощо.

Таким чином, не підтверджуються висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість по операціям із вищевказаними перевізниками у перевіряємому періоді.

За наведених обставин, суд вбачає підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0001542201 від 07.10.2014 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000692201 від 03.06.2014 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки №638/2201/36208191 від 11.06.2014 року відповідачем зазначено, що посадовими особами підприємства позивача не було надано перевіряючими первинних документів, що підтверджують факт споживання у господарській діяльності комунальних платежів у процесі користування орендованим нерухомим та рухомим майном (показники лічильників електричної енергії, газу та води, вивезення твердих побутових відходів тощо), а також первинних документів, що підтверджують зв'язок з господарською діяльністю платника податків отриманих від ТОВ «Фомлайн Дніпро» послуг із супроводження програмного забезпечення, крім того відсутні товарно-транспортні накладні, про що ДПІ Ленінському районі м.Дніпропетровська складено акт «Про відмову від надання документів до перевірки» від 03.06.2014 року №286/2202/36208191.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, всі документи та матеріали, які податковий орган вважав за необхідне дослідити під час перевірки, посадовими особами ТОВ «Дніпропетровський центр переробки ППУ» надано у повному обсязі.

Так, дійсно станом на 26.05.2014 року оригінали документів в позивача були відсутні, оскільки документи знаходилися безпосередньо в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська (були надані аудитору Головащенко І.О. у зв'язку із наказом №589 від 30.12.2013 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Дніпропетровський центр переробки ППУ»), проте вже наступного дня (27.05.2014 року) оригінали цих документів було повернуто позивачу та забезпечено безперешкодний доступ відповідача до цих документів.

Отже, факт відмови позивача від надання необхідних для проведення перевірки документів не підтверджено, так як документи були надані в розпорядження відповідача відразу ж після їх повернення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська 27.05.2014 року, а відтак законних підстав для складання акту «Про відмову від надання документів до перевірки» від 03.06.2014 року та видання на його підставі податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 року №0000692201 у відповідача не було.

При цьому в постанові Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.10.2014 року (провадження №33/774/694/14) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (про ненадання директором позивача ОСОБА_8 витребуваних податковим органом документів), встановлено, що запитувані податковим органом документи на підставі запитів №1 та №2 від 26 травня 2014 року вже були вилучені в ході перевірки ДПІ Ленінського району м.Дніпропетровська на підставі наказу №589 від 30 грудня 2013 року. На момент затребування документів податковим органом, вилучені раніше документи так повернуті і не були з мотивів того, що перевірка ще триває. Про зазначені обставини ОСОБА_8 26 травня 2014 року листом повідомила податковий орган, на що уповноваженою посадовою особою податкової інспекції було складено акт від 03 червня 2014 року про ненадання документів до перевірки.

Отже, з наведеного випливає, що ОСОБА_8 не було надано на вимогу податкового органу документів ТОВ «Дніпропетровський центр переробки ППУ» до перевірки, оскільки вони фактично були вилучені тим же податковим органом, але під час іншої перевірки, і на момент розгляду справи повернуті не були.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський центр переробки ППУ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0001542201 від 07.10.2014 року та №0000692201 від 03.06.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський центр переробки ППУ» судові витрати у розмірі 767,60 грн. (сімсот шістдесят сім гривень шістдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

Суддя В.В. Степаненко