Ухвала

від 09.04.2015 по справі 382/1436/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/1436/14-ц Головуючий у І інстанції Карпович В. Д. Провадження № 22-ц/780/2295/15 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І. Категорія 22 09.04.2015

У Х В А Л А

іменем України

9 квітня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Гуль В.В.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Богданівське» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 6 лютого 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Богданівське» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Лаос-Агро», Реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року позивач Дочірнє підприємство «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» звернувсядо суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що 5 квітня 2006 року підприємство уклало із відповідачем ОСОБА_3 договір оренди, за яким відповідач передав в оренду підприємству строком до 31 серпня 2009 року дві належні йому земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастрові номери: НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Договір оренди був зареєстований 29 вересня 2006 року в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України шляхом вчинення відповідного запису у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Вказував, що згідно п.8 договору строк його дії було встановлено до 31 серпня 2009 року з наступною пролонгацією до 31 серпня 2012 року на тих самих умовах, у випадку відсутності за 180 днів до закінчення договору заяви орендодавця про намір змінити умови договору або припинити його дію. Поскільки відповідач за 180 днів не подав підприємству заяву про намір змінити договір чи припинити його, то даний договір діє до цього часу. Незважаючи на це, відповідачі уклали між собою договір оренди, згідно якого ОСОБА_3 передав в оренду ФГ «Лаос-Агро» земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які перебувають в оренді у позивача і які не поверталися ОСОБА_3

Посилаючись на те, що укладений між відповідачами договір оренди земельних ділянок порушує права ДП «Богданівське» та вимоги закону, просив визнати його недійсним та скасувати державну реєстрацію за ФГ «Лаос-Агро» права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 6 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням, ДП «Богданівське»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його вимоги задоволити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права. Скаргу мотивує тим, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що укладений 5 квітня 2006 року між ДП «Богданівське» і ОСОБА_3 договір оренди землі припинив свою дію 31 грудня 2013 року. Такий висновок суду суперечить змісту п.8 договору оренди щодо його пролонгації до 31 серпня 2021 року, а відтак укладений між відповідачами договір оренди порушує права позивача.

Учасники справи, в тому числі позивач ДП «Богданівське», належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, апелянт ДП «Богданівське» до суду представника не направив, причини неявки не повідомив, його неявка відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції представник відповідачів ФГ «Лаос-Агро» та ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі.

При цьому суд вірно виходив з того, що укладений 7 лютого 2014 року між ФГ «Лаос-Агро» і ОСОБА_3 договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не порушує прав позивача ДП «Богданівське», поскільки укладений 5 квітня 2006 року між ДП «Богданівське» і ОСОБА_3 договір оренди цих же ділянок припинив свою дію 31 грудня 2013 року.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

За положеннями ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною (ч.3).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок площею 3,0580 га і 30992 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2), розташованих на території Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області.

5 квітня 2006 року між відповідачем ОСОБА_3 і ДП «Богданівське» було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 передав, а ДП «Богданівське» прийняло у строкове платне користування для сільськогосподарського використання належні позивачу земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди у встановленому законом порядку 29 вересня 2006 року зареєстрований в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України шляхом вчинення відповідного запису у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Відповідно до п.8 договору оренди землі він укладений строком до 31 серпня 2009 року. Договором про внесення змін до договору оренди землі, укладеним у 2008 році між ОСОБА_3 і ДП «Богданівське», п.8 договору викладено в наступній редакції: « Договір укладено до 31 грудня 2013 року. До закінчення строку дії договору орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів повідомити письмово орендордавця про намір продовжити його дію». Вказані зміни до договору оренди у встановленому законом порядку 29 грудня 2008 року зареєстровані в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України шляхом вчинення відповідного запису у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Також судом встановлено, що вказаний договір оренди припинив свою дію 31 грудня 2013 року, поскільки за 180 днів до закінчення строку оренди ДП «Богданівське» не повідомило письмово ОСОБА_3 про намір продовжити дію договору. ОСОБА_3. же у свою чергу 10 жовтня 2013 року заявою повідомив ДП «Богданівське» про свій намір використовувати ділянку самостійно не провадити на ній ніяких сільськогосподарських робіт.

7 лютого 2014 року між ОСОБА_3 і ФГ «Лаос-Агро» укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 передав, а ФГ «Лаос-Агро» прийняло у строкове платне користування для сільськогосподарського використання належні позивачу земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний договір оренди зареєстрований у встановленому законом порядку 7 лютого 2014 року в реєстраційній службі Яготинського районного управління юстиції Київської області, номер запису 4604666.

За таких обставин з огляду на те, що договрі оренди був укладений при припиненні договору із ДП «Богданівське», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у позові про визнання договору оренди недійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що укладений 5 квітня 2006 року між ДП «Богданівське» і ОСОБА_3 договір оренди не припинив свою дію і є чинним до цього часу необгрунтовані та спростовуються наявним в матеріалах справи договором про внесення змін до договору оренди землі, укладеним у 2008 році між ОСОБА_3 і ДП «Богданівське», згідно якого договір оренди укладено до 31 грудня 2013 року. Вказані зміни до договору оренди у встановленому законом порядку зареєстровані 29 грудня 2008 року, а отже є чинними (а.с.78).

Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи договору про внесення змін до договору оренди землі, безпідставні, поскільки такий договір міститься в матерілах справи і був предметом дослідження судом.

Твердження апелянта про неналежність вказаних змін до договору є безпідставними, поскільки ДП «Богданівське» зверталося до суду із позовом про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі від5 квітня 2006 року і рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доводи апелянта про те, що договір оренди між ОСОБА_3 і ФГ «Лаос-Агро» укладено без передачі предмету оренди не спростовують висновків суду про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного позивачем договору оренди, як такого, що не порушує його прав.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Богданівське» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 6 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: