Рішення

від 14.04.2015 по справі 759/15206/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e- m ail: inbox@kia.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Бугай О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Перофф" - Домащука Юрія Анатолійовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Перофф" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Перофф» (далі - ТОВ «Перофф») звернулося до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 23 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик» (далі - ВАТ КБ «Хрещатик»), яке 28 грудня 2011 року відступило право вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Капітал» (далі - ТОВ «Консалтинг Капітал»), та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким їй надано кредит у розмірі 1 млн. 500 тис. грн., терміном до 22 червня 2010 року із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,5% річних. 05 листопада 2009 року до кредитного договору було внесено зміни, згідно з якими кінцевим терміном повернення кредитних коштів було визначено 30 вересня 2010 року. 09 квітня2012 року було укладено ще один договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Консалтинг Капітал» відступило, а ТОВ «Перофф» прийняло право вимоги виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від 23 червня 2008 року. Позичальник зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на вересень 2013 року склала 1 млн. 500 тис. грн. суми боргу за кредитом та 823 228 грн. 15 коп. заборгованості за відсотками. У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму кредитної заборгованості, а також понесені судові витрати.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року у задоволенні позову ТОВ «Перофф» відмовлено.

Унікальний номер справи: 759/15206/13-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/18/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Кохановська З.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2014 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перофф» заборгованість за кредитним договором від 23 червня 2008 року в сумі 2 323 228 грн. 15 коп., що складається із заборгованості за кредитом в сумі 1 млн. 500 тис. грн. та заборгованості по відсотках в сумі 823 228 грн. 15 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2014 року, суд касаційної інстанції виходив з того, що оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 316 ЦПК України апеляційний суд не надав належної оцінки наданому позивачем розрахунку кредитної заборгованості, не взяв до уваги роз'яснення, що містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» та у мотивувальній частині рішення не навів розрахунків, з яких виходив при задоволенні грошових позовних вимог, при цьому не зазначив, який доказ взятий за основу при визначенні суми заборгованості, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості цей розрахунок перевірити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та беручи до уваги висновки суду касаційної інстанції, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів правонаступництва ПАТ КБ «Хрещатик», яким відступлено право вимоги за кредитним договором від 23 червня 2008 року, укладеним між ВАТ КБ «Хрещатик» та Покальчук О.В.

Скасовуючи рішення суду, апеляційний суд виходив із того, що позивач довів відступлення йому права вимоги до відповідачки, яка не виконала своїх кредитних зобов'язань.

З огляду на наявність неодноразового відступлення права вимоги спірних грошових коштів, для належної оцінки розрахунку кредитної заборгованості, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року витребувано у Відкритогоакціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» належним чином завірені копії документів: довідки з належним детальним розрахунком, яка сума заборгованості ОСОБА_2 перед ВАТ КБ «Хрещатик» по кредитному договору №157-пп від 23.06.2008 р. за період з 30.09.2010 р. по 30.09.2013 р.; копію договору №03 від 28.12.2011 р. про відступлення права вимоги боргу по кредитному договору №157-пп від 23.06.2008 р. між ВАТ КБ «Хрещатик» та ТОВ «Консалтінг Капітал» (код ЄДРПОУ 34577630); довідку про суму заборгованості, переданою ВАТ КБ «Хрещатик» до ТОВ «Консалтінг Капітал» по договору №03 від 28.12.2011 р. про відступлення права вимоги боргу, та зобов'язано надати суду докази, що підтверджують ці обставини та завірені належним чином копії документів.

Крім того, вказаною ухвалою витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Перофф" (код ЄРДПОУ 38002156) належним чином завірені копії документів: копію договору №3 від 09.04.2012 р. про відступлення права вимоги боргу між ТОВ «Консалтінг Капітал» (код ЄДРПОУ 34577630) та ТОВ „Перофф" (код ЄРДПОУ 38002156); довідку про суму заборгованості, передану ТОВ «Консалтінг Капітал» до ТОВ „Перофф" по договору №3 від 09.04.2012 р. про відступлення права вимоги боргу, та зобов'язано надати суду докази, що підтверджують ці обставини та завірені належним чином копії документів.

На виконання вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року за вхідним №30737 від 29.09.2014 р. до суду надійшла довідка, видана ВАТ КБ «Хрещатик», з якої вбачається, що право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №157-пп від 23.06.2008 р. у сумі 2 323 228,15 грн. перейшло до ТОВ «Консалтінг Капітал», про передачу усіх документів, що підтверджують право вимоги, складено акт відповідно до договору №3 від 28.12.2011 р. Крім того, надано деталізовані виписки з позичкових рахунків ОСОБА_2 (а.с. 140-177).

Також на виконання вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року за вхідним №30738 від 29.09.2014 р. до суду надійшла заява ТОВ „Перофф" про надання документів, а саме копії договору №3 від 09.04.2012 р. про відступлення права вимоги боргу між ТОВ «Консалтінг Капітал» та ТОВ „Перофф" та довідки про суму переданої заборгованості за даним договором, з яких вбачається, що в складі дебіторської заборгованості ТОВ „Перофф" обліковується право вимоги до ОСОБА_2 на суму 2 323 228,15 грн. (а.с. 178-182)

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - задоволено. Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Перофф" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зупинено до розгляду та набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі №759/32422/13-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 16 лютого 2015 року клопотання представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» - Домащука Юрія Анатолійовича про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю „Перофф", про визнання кредитного договору недійсним залишено без розгляду.

Для повного та об'єктивного розгляду справи з Шевченківського районного суду м. Києва була витребувана справа №761/32422/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Хрещатик», третя особа: ТОВ «Перофф», про визнання кредитного договору недійсним.

Як вбачається з висновку почеркознавчої експертизи №47 у справі №761/32422/13-ц, виконаної Науково-дослідною лабораторією судових експертиз, в змінах до кредитного договору та заяві на видачу готівки ознак монтажу не виявлено, підписи в документах виконані ОСОБА_2(а.с. 109-111)

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущених строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом установлено, що 23 червня 2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ КБ «Хрещатик», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким їй надано кредит у розмірі 1 млн. 500 тис. грн., з кінцевим терміном повернення до 22 червня 2010 року із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,5% річних. 05 листопада 2009 року до кредитного договору було внесено зміни, згідно з якими кінцевим терміном повернення кредитних коштів було визначено 30 вересня 2010 року. 28 грудня 2011 року між ПАТ КБ «Хрещатик» та ТОВ «Консалтинг Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором. Крім цього, 9 квітня 2012 року між ТОВ «Консалтинг Капітал» та ТОВ «Перофф» було укладено договір відступлення права вимоги, за яким до позивача перейшло право вимоги виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 23 червня 2008 року у сумі 2 323 228 грн. 15 коп.

Позичальник зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, унаслідок чого виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача, станом на вересень 2013 року склала 1 млн. 500 тис. грн. та заборгованість по відсотках в сумі 823 228 грн. 15 коп.

Згідно з п. п. 4.3., 4.4. кредитного договору погашення кредиту проводиться в останньому місяці користування кредитом, одним платежем не пізніше 22 червня 2010 року. Відсотки за користування кредитомнараховуються та сплачуються позичальником щомісяця і не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому здійснюється нарахування відсотків за кредит та одночасно із сплатою останнього платежу по кредиту (а.с.4-8).

Із доданого позивачем до кредитного договору графіку платежів убачається, що погашення відсотків мало здійснюватись щомісячно з 23 червня 2008 року по 30 вересня 2010 року (а.с. 11).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості по відсотках та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячнихплатежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору. При цьому кожен щомісячний платіж є окремим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушенимз моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а, відтак, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № 6-116цс 13 від 6 листопада 2013 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка, відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

Погашення відсотків мало здійснюватись щомісячно з 23 червня 2008 року по 30 вересня 2010 року (а.с. 11).

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по кредиту ОСОБА_2 за кредитним договором №157-ПП від 23.06.2008 р. вбачається, що відсотки нараховані по 28.12.2011 р. (а.с. 16)

Колегія суддів, враховуючи кінцевий строк погашення відсотків, а саме 30 вересня 2010 року, вважає, що саме суму нарахованих відсотків на вказану дату слід стягнути з відповідача.

З огляду на те, що за період з 01.10.2010 р. по 28.12.2011 р. нараховано відсотків 363 821,98 грн., вказану суму слід відняти від загальної суми нарахованих відсотків 1 028 538,65 грн., таким чином стягненню з позичальника підлягає сума нарахованих відсотків (1 028 538,65 - 363 821,98) = 664 716,67 грн.

Разом з тим, згідно вказаного розрахунку (а.с. 16), сума погашених відсотків складає 205 310,50 грн.

Таким чином, сума відсотків, яка підлягає стягненню (664 716,67 - 205 310,50) = 459 406,17 грн.

Крім того, підлягає стягненню сума залишку по договору у розмірі 1 500 000,00 грн.

Разом слід стягнути суму (1 500 000,00 + 459 406,17) = 1 959 406,17 грн.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі, що є наслідком для його скасуваннята ухвалення нового рішення у справі, яким позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315 та 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю„Перофф" - Домащука Юрія Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту: Позовні вимоги ТОВ „Перофф „ задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( проживаючої: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Перофф" ( код ЄДРПОУ 38002156, МФО 380708, розрахунковий рахунок № 26007010000879 в ПАТ „АВАНТ - БАНК") заборгованість за кредитним договором № 157 - пп. від 23 червня 2008 року в сумі 1 959 406,17 ( один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста шість) гривень 17 копійок, що складається із заборгованості : за кредитом - в сумі 1 500 000 гривень та заборгованість по відсоткам 459 406,17 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( проживаючої: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Перофф" ( код ЄДРПОУ 38002156, МФО 380708, розрахунковий рахунок № 26007010000879 в ПАТ „АВАНТ - БАНК") витрати по оплаті судового збору в сумі 3441 гривень.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: