Постанова

від 31.03.2015 по справі 804/117/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2015 рокусправа № 804/117/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 року №0005012203, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 8 535, 00 (вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн., з яких 5 690,00 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. за основним платежем та 2 845,00 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12 листопада 2013 року №0005012203 щодо нарахування ПДВ на суму 8 535 грн.

Не погодившись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не вірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - серпень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю "ТГ"ЛІДЕР ПЛЮС", код ЄДРПОУ 37375810, за результатами якої складено акт №686/04-61-22-3/37375810 від 17.10.2013 року.

За висновками зазначеного акту перевірки №686/04-61-22-3/37375810 від 17.10.2013 року встановлене порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "ТГ"ЛІДЕР ПЛЮС" завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 5 690,00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 року №0005012203, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 8 535, 00 (вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн., з яких 5 690,00 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. за основним платежем та 2 845,00 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку що позивач мав право на включення до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року суму сплаченого податку в розмірі 5 690,00 грн., а відповідач не надав суду обґрунтованих доказів щодо проведення перевірки позивача з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ТГ"ЛІДЕР ПЛЮС" 20.09.2013 року засобами електронного зв'язку до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року згідно якої до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 1 625,6 грн. згідно податкової накладної від 19.06.2013 року №7571 та 4 064,00 грн. згідно податкової накладеної від 26.06.2013 року №9983, виписаних платником податку на додану вартість - продавцем товару. При цьому до вказаної декларації було додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток №8), в якій зазначено про порушення підприємством ТОВ "Петрус-Алко" порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні від 19.06.2013 року №7571 на суму ПДВ 1 625,6 грн. та від 26.06.2013 року №9983 на суму ПДВ 4 064,00 грн.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні від 19.06.2013 року №7571 на суму ПДВ 1 625,6 грн. та від 26.06.2013 року №9983 на суму ПДВ 4 064,00 грн. не були зареєстровані контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було заявлено про порушення продавцем - товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що подано Додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних" до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року до якого було додано відповідні податкові накладні, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі. Також, копії вказаних у додатку №8 податкових накладних додатково було направлено позивачем на адресу відповідача листом від 11 жовтня 2013 року.

При цьому, документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, необхідність надання яких передбачена наведеними вище нормами законодавства, позивачем до заяви надано не було.

Таким чином, з огляду на недотримання позивачем передбачених законодавством вимог для отримання права на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту у разі порушення контрагентом порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та не надання у встановлений законодавством термін відповідних документів висновок податкового органу щодо допущеного позивачем порушення є обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Тому, оскільки судом першої інстанції під час вирішення справи було неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з прийняттям судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вирішити питання щодо судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Тому, оскільки позивачем було заявлено вимоги майнового характеру, з огляду на розмір вимог (сплаті підлягає мінімальна ставка судового збору) та суму сплаченого судового збору у розмірі 172,05 грн., суд апеляційного інстанції дійшов висновку щодо стягнення з позивача суми судового збору у розмірі 1 654, 50 грн. (1 827 грн. (мінімальна ставка) - 172,05 (сума сплаченого судового збору)) за подання адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 р. - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС" - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37375810) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1 654,50 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири гривні 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим