Постанова

від 14.04.2015 по справі 804/18235/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/18235/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Логістика» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі №804/18235/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Логістика» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ТОВ «Дніпровська Логістика» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.09.2014 року №00006732201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не були досліджені докази по справі та грубо порушені норми матеріального права, що призвело до винесення неправомірного рішення. Апелянт зазначив, що відносини між ТОВ «Дніпровська Логістика» та ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» мали реальний характер та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності ТОВ «Дніпровська Логістика», що підтверджується первинними документами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що по ТОВ «Дніпровська Логістика» відсутній факт реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс». Суд першої інстанції зазначив, що реальність господарських операцій ТОВ «Дніпровська Логістика» по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» не підтверджена, а надані документи складені з порушенням норм податкового законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 04.08.2014 року по 08.08.2014 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дніпровська Логістика» по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» за травень 2014 року, за результатами якої 15.08.2014 року складено акт №561/22-01/37916452. Згідно висновків акту, встановлено порушення ТОВ «Дніпровська Логістика»: п.198.6, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит на суму 27344 грн., а саме: за 2014 рік на суму 27344 грн., в т.ч.: за травень 2014 року на суму 27344 грн. На підставі акту Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 02.09.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0006732201, яким ТОВ «Дніпровська Логістика» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 34180 грн., в тому числі за основним платежем - 27344 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6836 грн.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були господарські операції позивача з ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс».

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» (постачальник) 03.01.2014 року був укладений договір поставки №ПО-00008, згідно якого постачальник передав, а покупець прийняв товар (папір А4 «Sveto Copy» С 80г/м2, стретч 500 мм, пакет струн.замок та ін.) та поставив на склад, який знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.20-річчя Перемоги 79б .

Господарські взаємовідносини з ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання вищевказаного договору ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» видало ТОВ «Дніпровська Логістика» податкові та видаткові накладні, які мають необхідні реквізити, та складені відповідно до форми затвердженої наказом ДПА. ТОВ «Дніпровська Логістика» оплатило вартість товару, що підтверджується платіжними дорученнями.

29.08.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» (виконавець) був укладений договір про надання клінінгових послуг №У 09/2013, згідно якого виконавець виконав роботи по прибиранню приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.20-річчя Перемоги 79б, загальною площею 750 кв.м (складське приміщення). Виконання договору підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг). ТОВ «Дніпровська Логістика» оплатило вартість наданих послуг, що підтверджується платіжним дорученням на суму 2400 грн., у тому числі ПДВ - 400 грн.

Встановлено, що згідно договору №1/ДЛ-ДПскл про надання послуг зберігання та складської обробки товару від 01.01.2012 року позивач орендує склад, який знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.20-річчя Перемоги 79б.

Транспортування товару придбаного у ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс», здійснювалося позивачем автомобілем типу фургон марки ТАТА, який знаходиться в оренді позивача згідно договору найму (оренди) автомобіля №03012012 від 03.01.2012 року та автомобілем VOLKSWAGEN POLO номерний знак АЕ3998НА, який є власністю позивача. Факт транспортування товару, підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, які містяться в матеріалах справи.

Встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Дніпровська Логістика» є складське господарство.

Придбаний товар у ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» використовує для пакування готової молочної продукції ТМ «PREZIDENT», яку постачає на торгівельні точки.

Згідно із п.138.2. ст.138, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно ст.1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів, аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що господарські операції ТОВ «Дніпровська Логістика» з ТОВ «Дніпро-Трейд Плюс» підтверджені належними первинними документами, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Вирішуючи справу по суті, колегія суддів виходить з вимог ч.2 ст. 71 КАС України, та вважає, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведена правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Логістика» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі №804/18235/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0006732201 від 02.09.2014 року.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук