Ухвала

від 16.04.2015 по справі 826/684/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/684/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Шляхбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Шляхбуд» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВМ Шляхбуд» про стягнення податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «ВМ Шляхбуд» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Хорольська, будинок 10, квартира 140, код ЄДРПОУ 36601963) на користь ДПІ у Дніпровському районі

Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради 24 б, код ЄДРПОУ 38012871) суму податкової заборгованості: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 451 601, 05 грн. на бюджетний рахунок № 31114029700005, одержувач УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, код одержувача 38012871, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100; податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 150 396, 98 грн. на бюджетний рахунок № 31112009700005, одержувач УДКСУ у Дніпровському районі м . Києва, код одержувача 38012871, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КБК платежу 11021000.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ТОВ «ВМ Шляхбуд», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальна невиїзна перевірка TOB «ВМ Шляхбуд» (код за ЄДРПОУ 36601963) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах.з TOB «Скай метр» (код за ЄДРПОУ 37000760) за період з 01 листопада 2010 року по 31 липня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 214/22-621-36601963 від 22 січня 2013 року на підставі якого 05 лютого 2013 року позивачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0000482260, відповідно до якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 136 579, 00 грн., у тому числі 115 229, 00 грн. - основний платіж, 21 350, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

№ 0000472260, відповідно до якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 130 740, 00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення TOB «ВМ Шляхбуд» було оскаржено в судовому порядку, за результатами розгляду яких постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, у задоволені позову відмовлено повністю.

Також, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку TOB «ВМ Шляхбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1917/22-621-36601963 від 05 червня 2013 року на підставі якого 25 червня 2013 року позивачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0001322260, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 305 435, 00 грн. (з яких основний фонд - 215 803, 00 грн., штрафні санкції - 89 632, 00 грн.);

№ 0001332260, відповідно до якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 56 070, 00 грн. (з яких основний фонд - 37 380, 00 грн., штрафні санкції - 18 690, 00 грн.).

Згідно даних автоматизованої бази «Діловодство спеціалізованого суду», відповідачем вказані вище податкові повідомлення - рішення було оскаржено до суду, за результатами розгляду яких, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2014 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, у задоволені позову TOB «ВМ Шляхбуд» відмовлено повністю.

Отже, визначені вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями суми є узгодженими податковими зобов'язаннями.

Крім того, ТOB «ВМ Шляхбуд» подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС наступні звітні податкові декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за квітень 2014 року (№ 9028780981 від 20 травня 2014 року), за липень 2014 року (№ 9028262882 від 19 серпня 2014 року), якими самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі, відповідно, 6 114, 00 грн. та 1 426, 00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 601 998, 03 грн.

Податковим органом відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу виставлено податкову вимогу № 2587-25 від 22 травня 2014 року на суму 592 395, 90 грн. у тому числі основний платіж 462 723, 90 грн. та штрафні (фінансові санкції (штрафи)) 129 672, 00 грн., яка направлена за юридичною адресою TOB «ВМ Шляхбуд». Однак, вручена не була та повернулася з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України - податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно до п. п. 49.18.1 - 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) -протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України - не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України - строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ПК України - податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно до п. 59.4 ПК України - податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 58.3 ПК України - у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.5 ПК України - у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Доказів оскарження податкової вимоги та погашення податкового боргу за самостійно визначеними та іншими узгодженими податковими зобов'язаннями відповідачем суду не надано.

Наявність податкового боргу в заявленій сумі також підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків TOB «ВМ Шляхбуд» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств, довідкою № 1375/9/14/29-18978від 07 серпня 2009 року.

Відповідачем до суду не надано доказів, які б спростовували доводи позивача, як і письмових заперечень по суті заявленого адміністративного позову.

Доводи апелянта з приводу того, що процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст. 183-3 КАС України, колегія суддів до уваги не приймає.

Згідно до абз. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України - орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку ст. 183-3 КАС України.

Між тим, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого ст. 183-3 КАС України. Також Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості роз'єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження.

А тому, на думку апелянта, в порядку позовного провадження підлягає розгляду саме позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Вимоги ж про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, а так само за рахунок готівки, що йому належить, необхідно розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу.

Між тим, колегія суддів з доводами апелянта з цього приводу не погоджується, оскільки як вбачається зі змісту адміністративного позову податковий орган звернувся до суду саме з адміністративним позовом про стягнення податкової заборгованості в порядку ст. 183-2 КАС України, якою передбачено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема, стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Тобто, адміністративний позов було подано саме в порядку позовного провадження. Інших підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянтом не наведено, в тому числі останній погоджується і з сумою податкового боргу.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Шляхбуд» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.