Рішення

від 17.04.2015 по справі 903/141/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 квітня 2015 р. Справа № 903/141/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ"

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інноваційно-будівельних технологій"

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Агроенерготорф"

про стягнення 192 272,49грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Косендюк Я.А., дов б/н від 06.02.2015р.

від відповідача 1: н/в

від відповідача 2: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інноваційно-будівельних технологій", товариства з обмеженою відповідальністю "Агроенерготорф" про стягнення солідарно 213 475,43грн., в т.ч. 155 524,64грн. основного боргу, 12 770,74грн. річних та 45 182,05грн. інфляційних нарахувань відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на відпуск товару згідно генерального договору поставки нафтопродуктів №011142 від 14.11.2011р. по видатковим накладним №ЛІХ-080019 від 14.08.2012р., №ЛІХ-080035 від 28.08.2012р., рахункам-фактурам №ЛІХ-080029 від 14.08.2012р., №ЛІХ-080045 від 27.08.2012р., довіреності №066 від 27.08.2012р., товарно-транспортним накладним ЛПС№08141 від 14.08.2012р., ЛПС№08151 від 15.08.2012р., ЛПС№08281 від 28.08.2012р., ЛПС08291 від 29.08.2012р. та договір поруки від 02.02.2015р., укладений між ТзОВ "Агроенерготорф" та ТзОВ "ЛІХТ".

Позивач звернувся до суду з клопотаннями від 03.03.2015р. (вх. №01-65/62/15) та від 10.03.2015р. (вх.№01-65/69/15) про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з проведеним перерахунком інфляційних та річних та сплатою заборгованості в розмірі 20 000,00грн. (а.с. 37-38, 44-46). Просить стягнути 135 522,64грн. основного боргу, 12 372,27грн. річних та 44 377,58грн. інфляційних нарахувань за період з 28.08.2012р. по 05.02.2015р.

Згідно із ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, судом приймається заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 192 272,49грн.

У судовому засіданні 14.04.2015р. позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням клопотань від 03.03.2015р. (вх. №01-65/62/15) та 10.03.2015р. (вх.№01-65/69/15).

Відповідач 1 вдруге у судове засідання не з'явився, витребуваних доказів не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0407406894757 від 18.03.2015р. (а.с. 48).

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, витребуваних доказів не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, що стверджується відміткою відповідача на ухвалі суду від 03.03.2015р. (а.с. 41).

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідачі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, були повідомлені ухвалами суду від 13.02.2015р. та 03.03.2015р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку відповідачів не було визнано обов'язковою, спливає строк розгляду спору, імперативно визначений ст.69 ГПК України, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача та визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

в с т а н о в и в :

14.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інноваційно-будівельних технологій" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ (продавець) було укладено договір поставки №011142, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався продати товар, а покупець прийняти його в асортименті, у кількості, за цінами та на суму згідно встановленого рахунку та виписаних накладних з оплатою на умовах, визначених п.4 цього договору (п.1.1 договору).

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних №ЛІХ-080019 від 14.08.2012р., №ЛІХ-080035 від 28.08.2012р. на підставі довіреності №066 від 27.08.2012р. (а.с. 17, 21, 22), товарно-транспортних накладних від 14.08.2012р., 15.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р. (а.с. 18, 19, 24, 25) було поставлено ТОВ "Центр інноваційно-будівельних технологій", а останнім прийнято товар хладон марки R-142B загальною вартістю 233 672,64 грн., що стверджується відмітками на вказаних видаткових та товарно-транспортних накладних та відповідачем 1 не заперечено .

Згідно п.4.1 договору №0011142 від 14.11.2011р. розрахунки за товар здійснюються покупцем на підставі рахунків та накладних шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 5.1 договору).

Згідно товарно-транспортних накладних від 14.08.2012р., 15.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р. товар поставлений 14.08.2012р., 15.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р. (а.с. 18, 19, 24, 25). Позивачем виставлені рахунки на оплату №ЛІХ-080029 від 14.08.2012р., №ЛІХ-080045 від 27.08.2012р. на загальну суму 233 672,64грн.

Відповідно до рахунку №ЛІХ-080029 від 14.08.2012р. оплата повинна бути здійснена до 23.08.2012р. та згідно рахунку №ЛІХ-080045 від 27.08.2012р. до - 14.09.2012р.

ТзОВ "Центр інноваційно-будівельних технологій" взяті на себе згідно договору поставки №011142 від 14.11.2011р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставленого товару згідно видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останніх не оплатило в повному обсязі, у зв'язку з чим на момент подання позову до суду заборгувало товариству з обмеженою відповідальністю ТзОВ "ЛІХТ" 155 522,64грн.

02.02.2015р. між ТзОВ "Агроенерготорф"(поручитель) та ТзОВ "ЛІХТ" (кредитор) було укладено договір поруки, згідно з умовами якого поручитель поручається перед кредитором за своєчасне виконання обов'язку товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інноваційно-будівельних технологій" (боржник) щодо оплати поставленого товару за договором поставки №011142 від 14.11.2011р. (основний договір).

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно рахунків, виставлених відповідачем, №ЛІХ-080029 від 14.08.2012р. - зазначено строк оплати до 23.08.2012р., №ЛІХ-080045 від 27.08.2012р. - до 14.09.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 02.02.2015р., укладеного між ТзОВ "Агроенерготорф" (поручитель) та ТзОВ "ЛІХТ" (кредитор) поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку боржником щодо оплати товару, який поставлений кредитором боржнику.

У п. 2.1 вказаного договору визначено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку з оплати як товару, поставленого кредитором боржнику за основним договором, так і товару, поставленого з інших підстав, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 15 календарних днів шляхом перерахунку грошових коштів на поточний банківський рахунок кредитора.

Пунктом 1.4. встановлено, що у випадку порушення боржником обов'язку з оплати товару кредитору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Позивачем було направлено відповідачу 2 вимогу від 09.02.2012р., щодо сплати боргу в розмірі 213 475,43грн., в тому числі 155 522, 64грн. основного боргу, 12 770,74 грн. річних та 45 182,05грн. інфляційних нарахувань за період з вересень 2012р. по січень 2015р.

Отримання вимоги 09.02.2012р. стверджується відмітками відповідача 2 на останній (а.с. 36).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 135 522,64грн. стверджується договором поставки №011142 від 14.11.2011р., видатковими накладними №ЛІХ-080019 від 14.08.2012р., №ЛІХ-080035 від 28.08.2012р. (а.с. 17, 21), довіреністю №066 від 27.08.2012р. (а.с. 22), товарно-транспортними накладними від 14.08.2012р., 15.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р. (а.с. 18, 19, 24, 25,), рахунками №ЛІХ-080029 від 14.08.2012р., №ЛІХ-080045 від 27.08.2012р. (а.с. 16, 20) виписками по особовому рахунку (а.с. 32-35), платіжним дорученням про сплату 20 000,00грн. (а.с. 46) та підлягає до стягнення солідарно з ТзОВ "Центр інноваційно-будівельних технологій" та ТзОВ "Агроенерготорф" в силу ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. 554 ЦК України.

Відповідачами ТзОВ "Центр інноваційно-будівельних технологій" та ТзОВ "Агроенерготорф" заборгованість не оспорена, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунків до заяв про зменшення розміру позовних вимог від 04.03.2015р. та 10.03.2015р. позивачем нараховано 12 372,27грн. 3% річних та 44 377,58грн. інфляційних втрат за період 28.08.2012р. по 05.02.2015р.

Розрахунок нарахування 3% річних та інфляційних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3., нарахування здійснено відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідачів, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 845,45грн. слід віднести на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

Частиною 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" визначені умови повернення судового збору, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

Вищий господарський суд України у пункті 11 Інформаційного листа №01-06/1175/2011 від 25.08.2011р. зауважив, що сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, зокрема, частині четвертій статті 22 (зменшення позивачем розміру позовних вимог); у цьому разі судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Оскільки під час провадження у справі позивач зменшив розмір позовних вимог, згідно із ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір в сумі 424,06грн. підлягає поверненню позивачу.

Зважаючи на те, що підчас провадження у справі встановлено недотримання позивачем вимог п.п. 2, 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318, яка поширюється на всі підприємства, установи та організації, сировина, матеріали, товари та інші товарно-матеріальні цінності щодо порядку відпуску товарів одержувачам, господарський суд, керуючись ст. 90 ГПК України вважає за необхідне надіслати ТзОВ "ЛІХТ" окрему ухвалу.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.174, 193, 265 ГК України, ст.ст. 526, 546, 554, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 44, 49, 82-85, 90 ГПК України,господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інноваційно-будівельних технологій" (04074 Київська область, м. Київ, Оболонський район, вул. Лугова, буд 9, код ЄДРПОУ 35675772)

та товариства з обмеженою відповідальністю "Агроенерготорф" (43026, Волинська область, м. Луцьк, буд 43, кв.43, код ЄДРПОУ 37472743)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ" (79035, Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Зелена, буд 153, код ЄДРПОУ 35562709)

135 522,64грн. основного боргу, 12 372,27грн. річних, 44 377,58грн. інфляційних нарахувань, 3 845,45грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 196 117,94грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Головному управлінню Державної казначейської служби Волинської області повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ" (79035, Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Зелена, буд 153, код ЄДРПОУ 35562709) з державного бюджету 424,06грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №13183086 від 06.02.2015р. (оригінал платіжного доручення №13183086 від 06.02.2015р. знаходиться в матеріалах справи).

5. Направити окрему ухвалу товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ".

Повний текст рішення складено

17.04.2015

Суддя С. Т. Філатова