Рішення

від 14.04.2015 по справі 904/1143/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.15р. Справа № 904/1143/15

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТ ТОРГ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 28 121,26 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТ ТОРГ" про стягнення заборгованості у сумі 28121,26 грн., з яких: 23 850,00 грн. - сума основного боргу, 2 239,29 грн. - пеня, 248,95 грн. - 3% річних та 1 783,02 грн. - інфляційні втрати. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №11/09-14 від 11.09.2014 року в частині щодо своєчасної оплати отриманих послуг з перевезення вантажу.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.02.2015 року (а.с. 22 - 24 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТ ТОРГ" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Справа призначалася до розгляду на 11.03.2015 року та на 14.04.2015 року.

У судовому засіданні 14.04.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд

встановив:

11.09.2014 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позивач, Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТ ТОРГ" (далі - Відповідач, Замовник) укладено договір №11/09-14 (далі - Договір) відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникають між сторонами при плануванні, здійсненні та розрахунках за перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

Перевізник зобов'язується доставити ввірений йому замовником вантаж, вказаний у накладній (далі - вантаж), до місця призначення і видати вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу (п. 1.2. договору).

Згідно з пунктом 2.3. договору конкретні умови за кожним перевезенням обумовлюються у разовому замовленні, який замовник надсилає перевізнику після узгодження з перевізником.

За пунктом 5.1. договору перевезення здійснюються на підставі графіків і маршрутів, оформлених замовником у формі заявки та узгоджених не менше як за 1 (одну) добу до навантаження (без урахування вихідних днів).

Згідно з пунктом 5.2. договору після узгодження з перевізником замовник відправляє перевізнику факсом або іншим зручним для них способом заявку, яка містить наступну інформацію:

- пункт завантаження та місце замитнення;

- пункт розвантаження та місце розмитнення;

- найменування вантажу, вага, об'єм та кількість;

- дата завантаження;

- додаткові умови з перевезення (за наявності таких).

Замовник несе відповідальність за викладену в заявці інформацію.

Перевізник приступає до виконання своїх зобов'язань після отримання від замовника письмової заявки і підтверджує це зі свого боку у письмовій формі по факсу (п. 5.3. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року (п.12.1. договору). Якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не виявить письмово бажання його розірвати, то договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах (п. 12.4. договору).

На виконання умов договору сторонами 11.09.2014 року була складена заявка №11/09 до договору №11/09-14 від 11.09.2014 року на виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом за якою:

- маршрут перевезення вантажу: Україна, м. Кривий Ріг - Харків - Казахстан м.Астана;

- прикордонперехід: Гоптівка-Нехотєєвка;

- тип вантажу: електрообладнання;

- дата завантаження: 12.09.2014 року;

- вантажоодержувач у Казахстані: ТОВ "Казахське Світло", м. Астана;

- терміни доставки: до 26.09.2014 року;

- порядок розрахунків: 50% передоплата, 50% по оригіналам документів;

- вартість послуг складає: 3 000 доларів США, б/н у гривні по курсу НБУ на день оплати.

За цією заявкою сторони узгодили також інші умови виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом (а.с. 12 том 1).

Відповідно до міжнародних транспортних накладних (CMR) А№ 000868 та А№000869 Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було здійснено перевезення та доставку за призначенням вантажу - світильник шахтний головний особливовибухобезпечний акумуляторний СВГ-6 та вимикачі автоматичні з м. Кривого Рогу та м. Харків (Україна) до м. Астана (Казахстан). відправники: Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря"; перевізник: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1; одержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Казахське Світло".

Вантаж отриманий одержувачем 18.09.2014 року, що підтверджується підписом відповідальної особи та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Казахське Світло" на CMR А№ 000868 та А№00086 (а.с. 13, 14, 30, 31 том 1).

Згідно з пунктом 7.1. договору розрахунки з перевезень експортно-імпортних вантажів як територією України так і територією інших держав здійснюються замовником за договірними ставками, зазначеними у заявці.

Перевізник пред'являє замовнику для оплати рахунок-фактуру, акт виконаних робіт (п. 7.2. договору).

Відповідно до пункту 7.3. договору оплата здійснюється у гривнях за безготівковим розрахунком за оригіналами СМR з подальшим наданням оригіналів документів.

Необхідний пакет документів, а саме: рахунок-фактуру № 208 від 18.09.2014 року на суму 38 850,00 грн., що за своєю правовою природою у даному випадку є вимогою/пропозицією про сплату; акт № 213 здачі-прийняття робіт (виконаних послуг) від 01.10.2014 року на суму 38 850,00 грн. та міжнародні транспортні накладні (CMR) А№000868 та А№000869 були оформлені та направлені позивачем на адресу відповідача 17.11.2014 року та отримані останнім 19.11.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17, 27 том 1).

Доказом прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з перевезення вантажу за договором підтверджується підписом його представника на двосторонньому акті № 213 здачі-прийняття робіт (виконаних послуг) від 01.10.2014 року (а.с. 19, 28 том 1).

Вартість наданих послуг у гривневому еквіваленті позивачем визначена у сумі 38850,00 грн. із розрахунку 12,95 грн. за 1 дол. США за офіційним курсом НБУ станом на 01.10.2014 року (дату оформлення акту № 213 здачі-прийняття робіт (виконаних послуг)) /3000 х 12,95 = 38 850,00/. Заявлена до стягнення сума послуг з перевезення - 23 850,00 грн. розрахована позивачем з урахуванням часткової сплати відповідачем рахунку № 208 від 18.09.2014 року, а саме 15 000,00 грн. за платіжним дорученням № 226 від 29.09.2014 року (38850,00 - 15000,00 = 23850,00 грн.).

Несплата відповідачем 23 850,00 грн. за надані послуги з перевезення вантажу і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, до якої Україна приєдналася 01.08.2006 року, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи втрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

За умовами статті 9 зазначеної Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Обставини справи свідчать про те, що позивач надав послуги відповідачу без отримання 50% попередньої оплати. Отже, фактичні дії сторін свідчать про те, що вони змінили умови договору в частині оплати. При цьому сторонами не було встановлено строк виконання зобов'язання щодо повного розрахунку за отримані послуги, який відповідно до частини першої статті 252 Цивільного кодексу України визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 Цивільного кодексу України).

За змістом пункту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З огляду на викладене, а також враховуючи отримання відповідачем оригіналів документів за фактом договірного перевезення вантажу 19.11.2014 року, виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 23 850,00 грн. за надані послуги мало бути здійснено не пізніше 26.11.2014 року.

Доказів на підтвердження сплати 23 850,00 грн. за отримані послуги з перевезення вантажу відповідач суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Гривневий еквівалент вартості послуг з перевезення за договором у сумі 3000 дол. США за офіційним курсом НБУ гривні до долару США станом на 26.11.2014 року (14,97 грн. за 1 дол. США) складає 44 910,00 грн.(3000 х 14,97 - 44910,00) і не перевищує визначену позивачем вартість послуг станом на 01.10.2014 року - 38850,00 грн.

Таким чином, на час винесення рішення несплачений відповідачем залишок заявлених позивачем грошових коштів у сумі 23 850,00 грн. за послуги з перевезення вантажу є заборгованістю відповідача і підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.4. договору у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 2 239,29 грн. нарахована на заборгованість на суму 23 850,00 грн. за період з 18.09.2014 року по 04.02.2015 року.

Перевіркою розрахунку пені встановлено, що вона здійснена неправильно у зв'язку з невірним визначенням позивачем початку виникнення порушення грошового зобов'язання.

За результатом здійсненого господарським судом перерахунку в межах позовних вимог, як то передбачено статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо шестимісячного строку нарахування пені від дня коли зобов'язання мало бути виконано, а також приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" стосовно обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача із заборгованості у сумі 23 850,00 грн. за період з 27.11.2014 року по 04.02.2015 року, складає 1 280,71 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 248,95 грн. та інфляційні втрати у загальній сумі 1 783,02 грн. розраховані за період з 18.09.2014 року по 04.02.2015 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено неправильно у зв'язку з невірним визначенням періоду початку прострочення виконання грошового зобов'язання.

З урахуванням меж позовних вимог відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України 3% річних із заборгованості у сумі 23 850,00 грн. повинні розраховуватися за період з 27.11.2014 року по 04.02.2015 року і будуть складати - 137,22 грн.

Не дотриманий позивачем також і порядок розрахунку інфляційних втрат відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/298/2012).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги межі позовних вимог згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи здійснений відповідачем платіж за спірним договором, інфляційні втрати із заборгованості у сумі 23 850,00 грн. за грудень 2014 - січень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період (106,2%) будуть складати 1478,70 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у загальній сумі 26 746,63 грн., з яких: основний борг у сумі 23 850,00 грн., інфляційні втрати у сумі 1 478,70 грн., 3% річних у сумі 137,22 грн., пеня у сумі 1 280,71 грн.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 737,69 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТ ТОРГ" (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, буд. 21, ідентифікаційний код 38835432) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у сумі 23 850,00 грн., пеню у сумі 1 280,71 грн., інфляційні втрати у сумі 1478,70 грн., 3% річних у сумі 137,22 грн., судовий збір у сумі 1 737,69 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.04.2015 року.

Суддя І.І. Колісник