Рішення

від 14.04.2015 по справі 914/284/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 р. Справа№ 914/284/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова справа», м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства «Ток-Маркет», м. Львів

Про стягнення 5 531,68 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Гринчук Ю.В. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова справа» до Приватного підприємства «Ток-Маркет» про стягнення 5 531,68 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.01.2015 року.

В судовому засіданні 31.01.2015 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах господарського суду.

В судовому засіданні 14.04.2015 року представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 14.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

13.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова справа» (надалі Постачальник) та Приватним підприємством «Ток-Маркет» (надалі Покупець) укладено договір поставки № 1471.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставки Товар (продукцію), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором прийняти Товар (продукцію) і оплатити його вартість в терміни, що визначені даним Договором та по договірних цінах, що зазначені у видаткових накладних.

На виконання умов договору згідно видаткових накладних: № 000030047 від 07.07.2014 р.; № 000031438 від 14.07.2014 р.; № 000031543 від 14.07.2014 р.; № 000032216 від 17.07.2014 р.; № 000032222 від 17.07.2014 р.; № 000032661 від 21.07.2014 р.; № 000033861 від 28.07.2014 р.; № 000035182 від 04.08.2014 р., які завірені та підписані повноважними представниками сторін, поставлено товар на загальну суму 6 577,04 грн.

Однак, порушено договірні зобов'язання в частині оплати за поставлений товар, що спричинило заборгованість перед постачальником в сумі 4 760,49 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору поставки № 1471 становить 4 760,49 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3 % річних в сумі 85,76 грн. Крім цього, відповідно до п. 5.1 Договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 685,43 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 1471 від 13.02.2013 року згідно видаткових накладних: № 000030047 від 07.07.2014 р.; № 000031438 від 14.07.2014 р.; № 000031543 від 14.07.2014 р.; № 000032216 від 17.07.2014 р.; № 000032222 від 17.07.2014 р.; № 000032661 від 21.07.2014 р.; № 000033861 від 28.07.2014 р.; № 000035182 від 04.08.2014 р., поставлено товар на загальну суму 6 577,04 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору розрахунки за товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем суми вартості товару в українській національній валюті в безготівковому порядку на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у даному Договорі, або в готівковому порядку через касу Постачальника протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару від Постачальника.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 4 760,49 грн.

На день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 760,49 грн. та підлягає до стягнення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата 3 % річних з простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані 3 % річних в розмірі 85,76 грн., які підлягають до стягнення.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 685,43 грн. Згідно проведеного судом перерахунку, за спірний період розмір пені складає 682,45 грн., відповідно до задоволення підлягає пеня частково в сумі 685,45 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання доказів які б спростовували чи заперечували позовні вимоги суду не подав, а відтак суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТОК-МАРКЕТ» (79032, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 21, код ЄДРПОУ 36609831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова справа» (79016, м. Львів, вул. Городоцька, 84, код ЄДРПОУ 31363286) - 4 760,49 грн. - основного боргу, 85,76 грн. - 3 % річних, 682,45 грн. - пені та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. В стягненні пені в сумі 2,98 грн. - відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.04.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.