Рішення

від 14.04.2015 по справі 921/248/15-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2015 р.Справа № 921/248/15-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Говерла", вул. Чорновола, 176 В, м. Хмельницький, Хмельницька область

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 33 216 грн. 42 коп..

За участю представників сторін

Позивача: Ахтимчук С. І. - представник;

Відповідача: не з"явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Говерла", вул. Чорновола, 176 В, м. Хмельницький, Хмельницька область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 33 216 грн. 42 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови договору поставки № 94/14 від 28 травня 2014 року, а саме не здійснив повної оплати за поставлений товар, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 30 730 грн. 00 коп., на яку нараховано 2 267 грн. 72 коп. пені; 218 грн. 70 коп. 3% річних від простроченої суми за не виконання грошового зобов"язання.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06 березня 2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24 березня 2015 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14 квітня 2015 року. Зобов"язано позивача до дня розгляду справи надати суду належним чином засвідчені копії платіжних документів про часткову сплату відповідачем заборгованості за пред'явленим позовом. Зобов"язано відповідача надати суду документально обґрунтований відзив на позовну заяву.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

14 квітня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача надійшла довідка № 38 від 14.04.2015 р. (вх. № 10110 від 14.04.2015 р.), в якій позивач зазначає, що станом на 14 квітня 2015 року заборгованість відповідача за договором поставки № 94/14 від 28.05.2014 р. перед позивачем становить 15 730 грн. 00 коп., в підтвердження надав виписку по рахунку з 01.01.2014 р. по 10.04.2015 р.. Разом з тим, позивачем надано письмові пояснення № 39 від 14.04.2015 р. (вх. № 10111 від 14.04.2015 р.), в яких зазначає, що при обрахуванні пені та 3 % річних було допущено помилку, а саме невірно вказано період за який нараховуються штрафні санкції, проте сам розрахунок заявлений до стягнення при цьому не змінюється.

Представник позивача в судовому засіданні 14 квітня 2015 року позовні вимоги підтримав, зазначивши, що частково відповідачем погашена сума заборгованості та станом на 14.04.2015 р. заборгованість становить 15 730 грн. 00 коп.. Просив суд стягнути з відповідача 15 730 грн. 00 коп. суму основного боргу та 2 267 грн. 72 коп. - пені та 218 грн. 70 коп. - 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання 14 квітня 2015 року не з"явився, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи). Письмового відзиву на позов як і заперечень чи спростувань щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду відзив на позов.

Однак, зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

28 травня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Говерла" /надалі - Постачальник/ та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 /надалі Покупцем/ було укладено договір № 94/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов"язується передати (поставити) у власність Покупця запчастини, інструмент та інші матеріали /надалі - Товар/, а Покупець зобов"язується прийняти вказаний Товар і оплатити їх на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору ціни на Товар, що постачається за цим Договором, визначається сторонами додатково і зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума цього Договору складається з суми усіх видаткових накладних відповідно до яких постачається Товар (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору сторони дійшли згоди, що ціни на Товар підлягають корегуванню залежно від зміни відпускних цін виробників Товару та/або зміни митних зборів, та/або тарифів на його перевезення. Про ці випадки Постачальник письмово повідомляє Покупця.

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за поставлений Товар здійснюються покупцем шляхом оплати його ціни у грошовій формі банківським переказом на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання Товару, згідно накладних. Повний розрахунок за Товар поставлений після 01 грудня поточного року, здійснюється Покупцем не пізніше 25 грудня поточного року (п. 5.2. договору).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем за період з 28 травня 2014 року по 26 січня 2015 року поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 197 151 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 319 від 28.05.2014 р. на суму 1 530 грн. 00 коп., № 349 від 02.06.2014 р. на суму 3 688 грн. 00 коп., № 373 від 05.06.2014 р. на суму 1 102 грн. 00 коп., № 376 від 05.06.2014 р. на суму 626 грн. 00 коп., № 539 від 01.07.2014 р. на суму 2 909 грн. 00 коп., № 688 від 28.07.2014 р. на суму 24 400 грн. 00 коп., № 694 від 29.07.2014 р. на суму 6 554 грн. 00 коп., № 728 від 01.08.2014 р. на суму 4 966 грн. 00 коп., № 778 від 08.08.2014 р. на суму 10 620 грн. 00 коп., № 789 від 08.08.2014 р. на суму 1 622 грн. 00 коп., № 853 від 20.08.2014 р. на суму 13 920 грн. 00 коп., № 1085 від 26.09.2014 р. на суму 3 264 грн. 00 коп., № 1094 від 29.09.2014 р. на суму 1 632 грн. 00 коп., № 1112 від 07.10.2014 р. на суму 88 400 грн. 00 коп., № 1160 від 08.10.2014 р. на суму 2 400 грн. 00 коп., № 1226 від 16.10.2014 р. на суму 1 130 грн. 00 коп., № 1372 від 30.10.2014 р. на суму 4 480 грн. 00 коп., № 1379 від 31.10.2014 р. на суму 1 840 грн. 00 коп., № 1460 від 10.11.2014 р. на суму 3 420 грн. 00 коп., № 1483 від 13.11.2014 р. на суму 3 420 грн. 00 коп., № 1529 від 19.11.2014 р. на суму 3 420 грн. 00 коп., № 1642 від 03.12.2014 р. на суму 3 740 грн. 00 коп., № 1685 від 10.12.2014 р. на суму 3740 грн. 00 коп., № 1724 від 17.12.2014 р. на суму 2 050 грн. 00 коп., № 29 від 14.01.2015 р. на суму 399 грн. 00 коп., № 90 від 26.01.2015 р. на суму 1 088 грн. 00 коп., № 92 від 26.01.2015 р. на суму 791 грн. 00 коп., які підписані та скріплені печатками сторін.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач в порушення п. 5.1. договору не розрахувався за отриманий товар, у зв"язку з чим на момент подачі позовної заяви /02.03.2015 р. - дата формування позовної заяви/ за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 30 730 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку з 01.01.2014 р. по 02.03.2015 р..

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з тим, 14 квітня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача надійшла довідка № 38 від 14.04.2015 р. (вх. № 10110 від 14.04.2015 р.), в якій позивач зазначає, що станом на 14 квітня 2015 року заборгованість відповідача за договором поставки № 94/14 від 28.05.2014 р. перед позивачем становить 15 730 грн. 00 коп., що підтверджується наявною у справі випискою по рахунку з 01.01.2014 р. по 10.04.2015 р..

Як встановлено судом при розгляді справи, після звернення позивача з позовом до господарського суду Тернопільської області за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 сплачено на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Говерла" заборгованість в сумі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою ПАТ "ПриватБанк" з 01.01.2014 р. по 10.04.2015 р..

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 15 000 грн. 00 коп. основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Приймаючи до уваги наведене та беручи до уваги те, що всупереч умов договору поставки № 94/14 від 28.05.2014 р. та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав в повному обсязі, а тому суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором в сумі 15 730 грн. 00 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача, за порушення умов договору пеню в розмірі 2 267 грн. 72 коп. та 3 % річних в розмірі 218 грн. 70 коп..

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2 договору у випадку невиконання чи неналежного виконання покупцем своїх зобов"язань щодо своєчасної та повної оплати Товару, він сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Розглянувши та перевіривши подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені та 3 % річних обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості за поставлений товар, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до часткового задоволення, в сумі 18 216 грн. 42 коп., з яких: 15 730 грн. 00 коп. - основний борг; 2 267 грн. 72 коп. - пеня та 218 грн. 70 коп. - 3% річних.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 80 п. 1.1., 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Говерла", вул. Чорновола, 176 В, м. Хмельницький, Хмельницька область, ідентифікаційний код 38565629 - 15 730 грн. 00 коп. - основний борг; 2 267 грн. 72 коп. - пеня; 218 грн. 70 коп. - 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В частині позовних вимог про стягнення 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар провадження у справі припинити на підставі ст. 80 п.1.1. ГПК України.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 17 квітня 2015 року/ через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук