Рішення

від 14.04.2015 по справі 920/497/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.2015 Справа № 920/497/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», м. Київ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Охтирська швейна фабрика», м. Охтирка, Сумська область,

про стягнення 8718 грн. 89 коп.

Суддя Ю.О. Зражевський

Представники:

від позивача: Недбай О.П., довіреність № 588 від 06.11.2014 року,

від відповідача: не з'явився.

Секретар судового засідання - А.І. Сидорук.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 6900 грн. боргу, 1290 грн. інфляційних збитків, 207 грн. 17 коп. 3% річних, 321 грн. 72 коп. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 24.12.2010 року договору про відкриття рахунку в цінних паперах власникам іменних цінних паперів ВАТ «Охтирська швейна фабрика» № Е-29/10.

Представник позивача в судовому засіданні усно пояснив, що наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі була направлена відповідачу на адресу зазначену позивачем та підтверджена копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідача.

Оскільки, ухвала направлялась на адресу відповідача зазначену в свідоцтві, то, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, вважається, що вона вручена відповідачу належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України - не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами 24.12.2010 було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах власникам іменних цінних паперів ВАТ «Охтирська швейна фабрика» № Е-29/10 (далі - Договір).

Крім того, між сторонами 24.12.2010 року був укладений додаток № 1 до Договору - тарифи для емітента за послуги зберігача цінних паперів.

У відповідності до п.1.1. Договору відповідач доручає та сплачує, а позивач зобов'язується відкрити рахунки, здійснити зарахування цінних паперів дематеріалізованого випуску на рахунки в цінних паперах акціонерів, зберігати належні власникам цінні папери дематеріалізованого випуску на їх рахунках у цінних паперах до укладення договору про відкриття рахунку із власником акцій, після чого надавати їм послуги щодо зберігання цінних паперів на рахунках власників та обслуговування рахунків цінних паперів акціонерів відповідно до Положення, чинного законодавства України, укладених із власниками акцій договорів, та на підставі розпоряджень акціонерів.

Пунктом 3.2 Договору передбачено зобов'язання відповідача оплатити послуги позивача за відкриття рахунків згідно з додатком №1 до цього Договору та оплатити у строк, відповідно до п. 4.2. цього Договору послуги позивача за зарахування цінних паперів.

Згідно п. 3.7. Договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача за зберігання цінних паперів дематеріалізованого випуску на рахунках у цінних паперах власників та обслуговування рахунків власників у цінних паперах згідно з додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата послуг позивача здійснюється відповідачем протягом 15-ти календарних днів місяця, наступного за місяцем проведення операції.

Відповідач заборгував позивачу 6900 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 3579157206101.980, чим змусив позивача звернутись до суду з даним позовом, для захисту своїх прав та повернення грошових коштів, а також стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у договорі встановлено термін його виконання, то відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює заборону односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Суд дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача в розмірі 6900 грн. підтверджується матеріалами справи, позивач надав послуги, а відповідач прийняв їх і у відповідача виникло зустрічне зобов'язання - сплатити позивачу за надані послуги, відповідач ні відзиву, ні доказів сплати боргу не подав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення відповідачем строків оплати послуг позивача, відповідач, крім основної суми боргу, зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 321 грн. 72 коп., за загальний період з 16.01.2014 року по 15.01.2015 року, яка нарахована окремо по кожному факту прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня самостійно передбачена сторонами у Договорі, то суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 321 грн. 72 коп., за загальний період з 16.01.2014 року по 15.01.2015 року, яка нарахована окремо по кожному факту прострочення виконання грошового зобов'язання.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 207 грн. 17 коп. та 1290 грн. інфляційних втрат, за загальний період з 18.02.2014 року по 15.01.2015 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача відповідача 3 % річних в розмірі 207 грн. 17 коп. та 1290 грн. інфляційних втрат, за загальний період з 18.02.2014 року по 15.01.2015 року, правомірна, обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Охтирська швейна фабрика» (вул. Жовтнева, 4, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код 00309795) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код 23697280) 6900 грн. боргу, 1290 грн. інфляційних збитків, 207 грн. 17 коп. 3% річних, 321 грн. 72 коп. пені, 1827 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.04.2015 року.

Суддя Ю.О. Зражевський