Рішення

від 17.04.2015 по справі 927/459/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=======================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 16 " квітня 2015 року Справа №927/459/15

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудестейт"

юридична адреса: вул. Ак. Барабашова, 38 А, кв. 39, м. Харків, 61168

адреса для кореспонденції: вул. Олімпійська, 19, кв. 67, м. Харків, 61000

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг"

вул.Шейгусівська, 1-А, с.Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592

Про стягнення 201802,25 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Жарикова О.В. - представник, довіреність №б/н від 08.04.2015.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудестейт" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" про стягнення 201802,25грн., в тому числі 193104,60 грн. основного боргу, 7702,00 грн. пені та 995,65 грн. - 3% річних за період з 16.12.2014 по 05.02.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору №0310-3 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 03.10.2014.

До початку судового засідання 02.04.2015 від Позивача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття уповноваженого представника в судове засідання 02.04.2015.

До початку судового засідання 16.04.2015 від представника Позивача, в межах повноважень, визначених довіреністю, надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 194588,33 грн., в тому числі 160264,83 грн. основного боргу, 1617,27 грн. - 3% річних та 32706,23 грн. інфляційних за період з 16.12.2014 по 09.04.2015.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається із вказаної вище заяви, Позивачем фактично зменшено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та збільшено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних шляхом розширення періоду їх нарахування з урахуванням інших сум основного боргу. Одночасно, Позивачем виключено позовну вимогу про стягнення пені та включено вимогу про стягнення інфляційних.

Враховуючи, що як збільшення, зменшення позовних вимог, так і зміна предмету або підстав позову є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, заява подана до початку розгляду справи по суті, на підтвердження надіслання вищевказаної заяви Відповідачу представником Позивача надано фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 10.04.2015, суд приймає вищезазначену заяву представника Позивача як заяву про зміну предмета позову.

В зв'язку із прийняттям судом вищевказаної заяви представника Позивача має місце нова ціна позову - 194588,33 грн.

У судовому засіданні 16.04.2015 представник Позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судові засідання 02.04.2015 та 16.04.2015 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендована повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду від 24.03.2015 та від 02.04.2015), наявні в матеріалах справи.

Про поважність причин нез'явлення представника Відповідача у судові засідання суд не повідомлено.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

03.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудестейт" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" (Відповідач) було укладено договір №0310-3 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні (далі - Договір).

Згідно з п.1.1., п.1.2. Договору Замовник (Відповідач) доручає, а Перевізник (Позивач) приймає на себе зобов'язання надати відповідно до умов даного Договору послуги по перевезенню наступних типів вантажів Замовника: врожаю сільськогосподарських культур автомобільним транспортом Перевізника. Замовник зобов'язується прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору дані, необхідні для надання послуг, вказуються у Заявках на перевезення вантажу (надалі-Заявка), що є невід'ємними частинами даного Договору. Погоджені Сторонами Заявки регулюють взаємовідносини Сторін щодо кожного окремого перевезення (форма Заявки наведена в Додатку №1 до даного Договору).

Згідно з п.2.1. Договору Перевізник забезпечує виконання послуг по перевезенню, передбачених цим Договором, у термін, погоджений у відповідній Заявці на перевезення вантажу.

За умовами п.п.2.2., 2.3., 2.4., 2.6., 2.13. Договору назва та об'єм вантажу, а також дата та детальний маршрут перевезення по кожному окремому перевезенню визначаються відповідними Заявками. Заявка подається Замовником Перевізнику шляхом наручної передачі, поштовою відправкою, засобами факсимільного зв'язку чи електронної пошти до дати перевезення, але не пізніше, ніж за 24 (двадцять чотири) години до дати завантаження автотранспортних засобів Перевізника вантажем Замовника. Заявка має бути заповнена повністю, з підписом уповноваженої особи Замовника та печаткою Замовника. Перевізник підтверджує прийняття Заявки до виконання шляхом проставляння підпису уповноваженої особи Перевізника і печатки Перевізника. Надалі прийнята Заявка відправляється засобами факсимільного зв'язку чи електронної пошти на адресу Замовника не пізніше, ніж через 5 (п'ять) годин з моменту отримання Заявки. У разі відсутності у визначений вище термін повідомлення про прийняття Перевізником або повідомлення про неможливість виконання Заявки, Заявка вважається прийнятою Перевізником. Терміни виконання робіт, що зазначені в Заявці, можуть бути зміненими лише за взаємною згодою Сторін шляхом відміни даної Заявки згідно п.2.7. Договору та подачі нової Заявки згідно умов даного Договору.

Відповідно до п.п.3.1.-3.4. Договору тарифи на транспортні послуги визначаються Додатком №2 до даного Договору та можуть бути змінені лише в разі підписання додаткової угоди до цього Договору згідно п.5.2.5. Об'єм перевезень та загальна вартість послуг за Договором визначається у Заявці і сплачується Замовником Перевізнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника, зазначений в даному Договорі. Загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних Перевізником за цим Договором, по кожній окремій Заявці фіксується Сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг. Ціна Договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх Заявках/Актах приймання-передачі наданих послуг.

Пунктами 3.5-3.6. Договору Сторони визначили, що Замовник здійснює попередню оплату з розрахунку 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн., на 1 (один) автомобіль Перевізника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту прибуття автотранспортних засобів Перевізника на територію Замовника. Розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

Згідно з п.п.4.1., 4.4., 4.6. Договору прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, що надається Перевізником Замовнику після проведення звірки обсягу наданих послуг уповноваженими представниками Сторін. Акт приймання-передачі наданих послуг є невід'ємною частиною даного Договору та готується згідно форми, що наведена в Додатку №3 до даного Договору. Замовник зобов'язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг 3 (трьох) робочих днів з моменту передачі його Перевізником або в цей же строк направити Перевізнику мотивовану відмову від підписання Акту.

За умовами до п.п.5.1.3., 5.3.8. Договору Перевізник зобов'язаний забезпечити виконання транспортних послуг технічно справною, обладнаною відповідно до вимог законодавства автотранспортною технікою, а Замовник - вчасно оплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п.п.9.1., 9.2. Договору він вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2014р., а в частині розрахунків - до повного проведення розрахунків. Якщо за 10 робочих днів до закінчення строку чинності Договору жодна із Сторін не виявила бажання його розірвати та між сторонами немає позивної діяльності, то Договір може бути продовжений додатковою угодою до даного Договору.

На виконання умов Договору Позивачем були надані Відповідачу послуги по перевезенню вантажів на суму 425706,60 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі наданих послуг по Договору №0310-3 від 03.10.2014 на надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні: №15/10-1 від 15.10.2014 на суму 55739,00 грн., №17/10-1 від 17.10.2014 на суму 14347,00 грн., №28/10-1 від 28.10.2014 на суму 57516,80 грн., №03/11-1 від 03.11.2014 на суму 54661,20 грн., №03/11-2 від 03.11.2014 на суму 30652,60 грн., №11/11-1 від 11.11.2014 на суму 55569,00грн., №24/11-1 від 24.11.2014 на суму 56262,00 грн., №24/11-2 від 24.11.2014 на суму 49984,50грн., №01/12-1 від 01.12.2014 на суму 50974,50 грн., товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за надані послуги розрахунок здійснив частково в сумі 232602,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 13.10.2014 на суму 40000,00 грн., від 23.10.2014 на суму 7000,00 грн., від 24.10.2014 на суму 8739,00 грн., від 31.10.2014 на суму 21000,00 грн., від 06.11.2014 на суму 50863,00 грн., від 21.11.2014 на суму 25000,00 грн., від 25.11.2014 на суму 50000,00 грн., від 03.12.2014 на суму 30000,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, підписаного між сторонами та скріпленим печатками даних юридичних осіб, станом за період з 01.10.14 по 05.02.15 сальдо кінцеве по Договору складає 193104,63 грн. Разом з тим, в даному акті зазначено, що за даними Відповідача на 05.02.2015 заборгованість на користь Позивача становить 160264,83грн., сальдо кінцеве - 160264,83 грн. Копія вказаного акту міститься в матеріалах справи.

У позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача 193104,60 грн. основного боргу.

Разом з тим, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, яка прийнята судом як заява про зміну предмета позову, Позивач просить стягнути з Відповідача 160264,83 грн. основного боргу.

Дану суму Позивач обґрунтовує тим, тим що 23 січня 2015 року між сторонами підписаний протокол про залік взаємних вимог, відповідно до якого сторони дійшли згоди про залік взаємних вимог за договорами №0310-3 від 03.10.2014, №0310-5 від 03.10.2014 та №0210 від 02.10.2013.

З вищевказаного протоколу вбачається, що сума боргу Відповідача за договором №0310-3 від 03.10.2014 складає 193104,63 грн., за договором №0310-5 від 03.10.2014 - 3182,70 грн. Сторони погодили зарахувати взаємні вимоги в сумі 36022,50 грн. Вимоги, що не зараховані згідно даного протоколу, а саме в розмірі 160264,83 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" зобов'язується перерахувати Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудестейт" на умовах, визначених договором №0310-3 від 03.10.2014.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України:

"1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

2. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них."

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України:

"1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

4. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу."

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Як передбачено ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується надання послуг по перевезенню вантажів на суму 425706,60 грн. за Договором №0310-3 від 03.10.2014 на надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні відповідно до наданих підписаних між сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, а також часткова оплата наданих послуг в сумі 232602,00 грн. згідно з банківськими виписками.

Дані суми також підтверджуються розрахунком Позивача, доданим до заяви про зміну позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що сума основного боргу за Договором №0310-3 від 03.10.2014 до підписання протоколу про залік взаємних вимог від 23.01.2015 становила 193104,60 грн., і яка була вказана Позивачем у позовній заяві, а не 193104,63 грн., як зазначено в акті звірки та протоколі.

З урахуванням протоколу про залік взаємних вимог від 23.01.2015, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню частково в сумі 160264,80 грн.

В стягненні решти основного боргу має бути відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

"Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору."

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, що прийнята судом як заява про зміну предмета позову, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 1617,27 грн. за період з 16.12.2014 по 09.04.2015.

Згідно з п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування Позивачем заявленої до стягнення суми 3% річних, з урахуванням суми основного боргу 193104,60 грн. до підписання протоколу про залік взаємних вимог від 23.01.2015 та 160264,80 грн. після 23.01.2015, встановлено, що фактично загальна сума 3% річних складає 1617,40 грн., а отже є більшою, ніж заявлено до стягнення Позивачем.

Враховуючи, що збільшення розміру позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яким Позивач не скористався, а суд не наділений правом самостійно збільшувати розмір позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі, заявленій до стягнення Позивачем, а саме 1617,27 грн.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 32706,23 грн. інфляційних за період з 16.12.2014 по 09.04.2015.

Відповідно до п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами):

"3.2. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р."

Як вбачається з листа Верховного суду України від 03.04.1997 №62-97р. "Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених у різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно потрібно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Як вбачається з розрахунку інфляційних, Позивачем визначено період прострочення 16.12.2014-22.01.2015 на суму 193104,63 грн. (індекси інфляції за грудень 2014р., січень 2015р.) та з 23.01.2015 по 09.04.2015 на суму 160264,83 грн. (індекси інфляції за лютий, березень 2015 року).

Враховуючи, що датою початку прострочення оплати є 16.12.2014, з урахуванням суми основного боргу 193104,60 грн. до підписання протоколу про залік взаємних вимог від 23.01.2015 та 160264,80 грн. після 23.01.2015, суд приходить до висновку, що інфляційні мають бути нараховані:

- на суму 193104,60 грн. з урахуванням індексу інфляції за січень 2015 року;

- на суму 160264,80 грн. з урахуванням індексу інфляції за лютий-березень 2015 року.

Разом з тим, за результатами здійсненої перевірки нарахування Позивачем заявленої до стягнення суми інфляційних судом встановлено, що фактично розрахунок інфляційних Позивачем здійснений вірно, а тому в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної оплати за надані послуги перевезення згідно вищевказаного договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 194588,30 грн., в тому числі 160264,80 грн. основного боргу, 1617,27 грн. - 3% річних та 32706,23 грн. інфляційних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами):

"Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого.

4.1. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою."

Позивачем за подання даного позову сплачено 4116,78 грн.

У заяві представника Позивача про зміну позовних вимог, що прийнята судом як заява про зміну предмета позову, Позивач просить стягнути з Відповідача 3891,77 грн. судового збору.

Враховуючи, що у зв'язку із прийняттям судом заяви представника Позивача про зміну позовних вимог, що прийнята судом як заява про зміну предмета позову, має місце нова ціна позову - 194588,33 грн., а позовні вимоги задоволено в сумі 194588,30 грн., з Відповідача підлягає стягненню 3891,77 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" (вул.Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592, ідентифікаційний код 36279482, р/р №26002301650501 в ФАБ "Південний" у місті Києві, МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудестейт" (юридична адреса: вул. Ак. Барабашова, 38 А, кв. 39, м. Харків, 61168, адреса для кореспонденції: вул. Олімпійська, 19, кв. 67, м. Харків, 61000, ідентифікаційний код 33204613, р/р №26005000243890 в ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" м. Київ, МФО 322001) 160264 грн. 80 коп. основного боргу, 1617 грн. 27 коп. - 3% річних, 32706 грн. 23 коп. інфляційних та 3891 грн. 77 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В стягненні 00 грн. 03 коп. основного боргу відмовити.

Повне рішення складено 17 квітня 2015 року.

Суддя І.В. Кушнір