Рішення

від 08.04.2015 по справі 910/1212/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/1212/15-г

За позовом 1) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

2) Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс»

про стягнення 86 204, 71 грн. та звільнення приміщення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача 1: Палієнко О.А.

від позивача 2: Богомаз А.К.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» про стягнення заборгованості з орендної плат у розмірі 86 204, 71 грн. за договором № 26/602 від 27.01.2014 р.; виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» з нежитлових приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, літ. А та повернення приміщень по акту приймання передачі Печерській районній в місті Києві державній адміністрації та Комунальному підприємству Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва». Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 26/602 від 27.01.2014 р. щодо внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 р. порушено провадження у справі № 910/1212/15-г призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі позивач 2 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що Комунальне підприємство Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» перейменоване у «Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 р. № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2015 р. № 48 «Про перейменування Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва».

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить розірвати договір оренди № 26/602 від 27.01.2014 р., стягнути заборгованість з орендної плат у розмірі 98 212, 29 грн. за договором № 26/602 від 27.01.2014 р., виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Маймекс» з нежитлових приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, літ. А, повернути вказані приміщення по акту приймання передачі Печерській районній в місті Києві державній адміністрації та Комунальному підприємству Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва».

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається зі змісту заяви Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, останньою фактично заявлено нову вимогу про розірвання договору оренди № 26/602 від 27.01.2014 р., що не була предметом позову та збільшено раніше заявлену до стягнення суму заборгованості з орендної плати за договором № 26/602 від 27.01.2014 р.

В той же час, приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено заявлення додаткової вимоги у процесі провадження у справі, а відтак - суд прийняв до розгляду заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в частині збільшення раніше заявлених вимог, у зв'язку з чим даний спір вирішується, виходячи із нової ціни позову.

При цьому, суд відмовив у задоволені заяви Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в частині заявлення додаткової вимоги про розірвання договору оренди № 26/602 від 27.01.2014 р.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що при зверненні до суду з позовом позивачами не враховано платежі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» за договором № 26/602 від 27.01.2014 р. на загальну суму 66 000, 00 грн. від 19.08.2014 р. та від 19.11.2014 р., у зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання договору та відповідно, виселення відповідача із орендованих приміщень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. у даній справі відповідача було зобов'язано надати суду оригінали платіжних доручень від 19.08.2014 р. та 19.11.2014 р., а позивачів - документально підтверджені відомості щодо надходження коштів від відповідача, зокрема, щодо платіжних доручень від 19.08.2014 р. та 19.11.2014 р.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація надала пояснення по справі, у яких зазначає, що за період з 19.08.2014 р. до 24.11.2014 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» на рахунок відповідача 2 надійшло 500, 00 грн., в той час як грошові кошти у розмірі 66 000, 00 грн. на рахунок Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» не надходили.

У даному судовому засіданні представники позивачів підтримали заявлені вимоги та подали клопотання про вихід за межі позовних вимог в поярку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 08.04.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2014 р. між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маймекс» укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 26/602, за умовами якого позивач 1 зобов'язався на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 23 від 27.01.2014 р. передати, а відповідач - прийняти в оренду нежитлові приміщення загальною площею 31,6 кв.м., що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва по вул. Андрія Іванова, 21/17, літ «А» у місті Києві для розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.5. об'єкт оренди знаходиться на балансі Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва».

Відповідно до п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди відповідач вносить орендну плату, що на дату підписання договору становить 7 900, 00 грн. та компенсацію витрат позивача 2 за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, що на січень 2014 року становить 140, 62 грн.

Згідно з п.п. 3..5, 3.6. договору орендні платежі сплачуються відповідачем на рахунок Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» починаючи з дати підписання акта приймання-передачі та до дня повернення приміщення незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця.

У відповідності до п. 5.2. договору при несплаті відповідачем орендних платежів протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, позивач 1 має право відмовити від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення відповідача.

Договір, відповідно до п. 9.1., є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 27.01.2014 р. до 25.01.2017 р.

За актом прийому-передачі від 27.01.2014 р. позивачі передали, а відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 31, 6 кв.м., по вул. Андрія Іванова, 21/17, літ «А» у місті Києві.

18.12.2014 р. Комунальне підприємство Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» звернулось до відповідача з пропозицією про розірвання договору № 26/602 від 27.01.2014 р., у зв'язку з наявністю заборгованості на суму 74 541, 91 грн. за період з 01.05.2014 р. до 01.12.2014 р.

Відомостей щодо надання відповідачем відповіді на вказану пропозицію матеріали справи не місять.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач систематично порушує умови договору № 26/602 від 27.01.2014 р. щодо внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 27.01.2014 р. до 10.02.2015 р. у розмірі 98 212, 29 грн.

При цьому, посилаючись на приписи ст. 782 Цивільного кодексу України, якою передбачено право наймодавця відмовитись від договору оренди та вимагати повернення речі у разі невнесення плати за користування протягом трьох місяців підряд, позивач просить виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Маймекс» з орендованого приміщення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до положень 1, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, укладаючи договір оренди № 26/602 від 27.01.2014 р. відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Проте, всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства України, відповідач не сплачує орендні платежі.

Відповідачем зазначена обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

Стосовно тверджень відповідача про перерахування на користь Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» грошових коштів на підставі квитанцій № ПЕ872 від 19.08.2014 р. на суму 33 000, 00 грн. та № ПН956 від 19.11.2014 р. на суму 33 000, 00 грн., суд відзначає, що з наданих позивачем 2 виписок з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» в Публічному акціонерному товаристві «Райффвйзен Бпнк Аваль» (відповідно до п. 3.5. договору) вбачається, що грошові кошти в сумі 66 000, 00 грн. відповідно до квитанцій № ПЕ872 від 19.08.2014 р. та № ПН956 від 19.11.2014 р. не надходили.

При цьому, відповідачем на вимогу сулу не надано оригіналів квитанцій № ПЕ872 від 19.08.2014 р. та № ПН956 від 19.11.2014 р., в той час як надані ним копі не засвідчені належним чином, як передбачено п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), оскільки відсутня дата їх засвідчення, підпис особи, що засвідчила, її посадове становище та прізвище.

Тобто, зазначені документи, не відповідають вимогам п. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачі заперечують факт надходження на рахунок Комунального підприємства Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» у розмірі 66 000, 00 грн. за договором № 26/602 від 27.01.2014 р.

Інших документів, які б підтверджували здійснення банківської операції щодо перерахування Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» грошових коштів у розмірі 66 000, 00 грн. за договором № 26/602 від 27.01.2014 р. відповідачем суду не надано.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, здійснивши оцінку наявних у справі доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводи позивачів про порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» грошових зобов'язань за договором оренди № 26/602 від 27.01.2014 р. та не доведено належними та допустимим доказами внесення орендної плати у строк та в порядку, встановлені договором.

З огляду на вищевикладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 98 212, 29 грн.

Що ж до вимог позивача про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» з нежитлових приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, літ. А та повернення приміщень по акту приймання передачі Печерській районній в місті Києві державній адміністрації та Комунальному підприємству Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва», суд відзначає, що згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 9.6. договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та інших підстав, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди № 26/602 від 27.01.2014 р., у зв'язку з чим Комунальне підприємство Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» значною мірою позбавилось того того, на що воно розраховувала при укладенні договору, а саме - систематичного одержання грошових коштів внаслідок передання комунального майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Тож, з огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що у даному випадку наявні всі підстави для захисту порушених прав позивачів та розірвання договору № 26/602 від 27.01.2014 р. на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим вищевказане клопотання підлягає задоволенню, а договір № 26/602 від 27.01.2014 р. - розірванню.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин, враховуючи висновки суду про розірвання договору № 26/602 від 27.01.2014 р. у відповідача фактично відсутні правові підставі для перебування у спірних приміщеннях, у зв'язку з чим суд визнає обґрунтованими вимоги позивачів про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» з нежитлових приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, літ. А.

При цьому, оскільки за умовами договору оренди № 26/602 від 27.01.2014 р. передбачено обов'язок позивача передати об'єкт оренди Комунальному підприємству "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва", яке перейменовано у Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва, та встановлено, що акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується всіма сторонами договору, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 35223685), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» (01021, м. Київ, провулок Івана Мар'ненка, 7, корд ЄДРПОУ 35692211) заборгованість у розмірі 98 212, 29 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять грн. 29 коп.) грн.

3. Розірвати договір № 26/602 від 27.01.2014 р., укладений між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маймекс».

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Маймекс» (03148, м. Київ. Вул. Гната Юри, 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 35223685), з нежитлових приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, літ. А, повернувши приміщення по акту приймання передачі Печерській районній в місті Києві державній адміністрації та Комунальному підприємству Печерського району міста Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маймекс» (03148, м. Київ. Вул. Гната Юри, 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 35223685), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» (01021, м. Київ, провулок Івана Мар'ненка, 7, корд ЄДРПОУ 35692211) судовий збір у розмірі 4 400, 00 (чотири тисячі чотириста грн. 00 коп.) грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.04.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.